Україна має досягти формату “вічного миру”. Все інше – від лукавого…

Велика двадцятка перетворилась у групу-19. Формальна участь РФ вже нікого не цікавить.

Так, з Росією ще будуть розмовляти про механізми контролю за ядерною зброєю та купівлю її сировини, але такі глобальні кластери як G-7 чи G-20 - це про розвиток світу і візію майбутнього, а не про те, як накинути гамівну сорочку на божевільного з ядерною палицею в руках.

Росія втратила своє місце у G-8, яке отримала авансом. Аванс був витрачений на політику смерті, а не на політику життя.  Більше авансів не буде.

У G-20 РФ втратила своє місце де-факто. Китай, Індія та Бразилія поки не дозволять виключити її де-юре.

Але який сенс від такого "членства", коли твій рівень представництва не вище ерзац-рібентропа, якому не потиснуть руку у більшості шляхетних країн?

І про що Росія може говорити на таких форумах? Про бойових комах?

Так в Індонезії фішку з комахами не оцінять. Комах там багато, різних і їх там навіть вживають.

У майбутньому, Україна може стати учасником G-20 замість РФ, враховуючи її геополітичну роль, а не економічний потенціал.

А зараз, цей саміт може виявитись прологом мирного врегулювання в Україні.

Рішення ООН стосовно репарацій не просто так було прийнято напередодні засідання двадцяти провідних країн світу.

Президент України Володими Зеленський чітко накреслив контури можливого мирного врегулювання:

"Не варто пропонувати Україні компроміси із совістю, суверенітетом, територією та незалежністю.

Ми поважаємо правила, і ми люди слова.

Україна завжди була лідером миротворчих зусиль, і світ це бачив.

І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями.

Ми не дамо Росії перечекати, наростити сили, а потім розпочати нову серію терору й глобальної дестабілізації. Не буде жодних «Мінськів-3», які Росія порушить одразу ж після укладання.

Є українська формула миру. Миру для України, Європи та світу.

І є набір рішень, які можна реалізувати, щоб дійсно гарантувати мир.

Отже, пропозиції України:

1. Радіаційна та ядерна безпека.

2. Продовольча безпека.

3. Енергетична безпека.

4. Звільнення всіх полонених і депортованих.

5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.

6. Виведення російських військ і припинення бойових дій.

7. Повернення справедливості.

8. Протидія екоциду.

9. Недопущення ескалації.

10. Фіксація закінчення війни".

Чому важливо недопустити паузу у війні замість повноцінного миру?

Росія не готувалась до такого формату війни.

Але нанесла нам значну шкоду, вбила величезну кількість наших людей і ми ще здригнемося, коли зрозуміємо реальну цифру втрат, особливо мирного українського населення.

А тепер уявіть, який удар Росія зможе нанести, якщо переформатує економіку у військову модель і протягом пяти років готуватиметься до "реконкісти", підживлюючи себе "ресентиментом національного приниження".

Путін не просто так включив Херсон у склад РФ, прекрасно розуміючи, що його можливо доведеться залишити. Насправді, це формування приводу для наступної війни, яка буде розпочата під гаслом "звільнення ісконних російських земель".

Саме тому, Україна має досягти формату "вічного миру". Все інше - від лукавого...

Олексій Кущ