Понеділок, 17 червня 2024 року

Каннабіс стане наріжним каменем запропонованої нам програми відновлення та української економіки після війни

Після деокупації Криму вирощування "медичного" канабісу буде основою відновлення регіону.
Так записано у спеціальній стратегії, розробленій під час роботи "Кримської платформи".
А я думаю, що каннабіс стане наріжним каменем запропонованої нам програми відновлення та української економіки після війни. Отже розмови про промисловість, ВПК, науку, освіту, медицину, проект "Фенікс", переробку, чіпи та літієві акумулятори можна припиняти, а написані тексти - відправляти в кошик.
Вже зараз зрозуміло, що дві "реформи" рухалися "паровозом" перед війною: "земельна" та "канабісна". Вони тісно взаємопов'язані між собою і у них, швидше за все, загальні вигодонабувачі – великі агрохолдинги, які хочуть:
а) купити великі масиви землі;
б) вирощувати канабіс.
Ці "реформи" і реалізовуватися мали одна за одною.
Просто війна зробила свої корективи.
Примітно "маркування" цих реформ. Усі вони подаються під пікантним сосусом "лібералізації", повернення українцям втрачених свобод, порятунку на проклятої спадщини "совка" та як механізм єднання з вільними народами Заходу. На практиці – ці дві реформи стануть тією самою точкою біфуркації, яка назавжди змінить нашу країну.
По суті відкривається "скринька Пандори", випускаючи на волю не українців, а повний набір токсичних наслідків для суспільства. Хоча в нас завжди все найжахливіше для країни прикривалося "адаптацією кращої світової практики".
До речі, знаєте, як ще інакше трактують міфологему "Скриньку Пандори?". «Подарунок, який видається цінним, але який насправді є прокляттям».
Найжахливіше, що автори закону прикриваються потребами тяжкохворих людей, начебто не можна змінити нормативну базу МОЗ та закуповувати ці препарати для потреб нужденних. Чому ніхто не додумався для надання хворим морфіну та кодеїну, ухвалювати закон про легалізацію опіумного маку? Навіть якщо ці імпортні препарати з канабісу коштуватимуть дорого, ніхто не забороняє поширити на них програму компенсації вартості за рахунок держбюджету.
Нещодавно прочитав у однієї чиновниці таку сентенцію: мовляв, легалізація каннабісу необхідна, щоб прибрати з цього ринку "продажних ментів". А хто контролюватиме вирощування канабісу і визначатиме, медичні там зростають коноплі чи наркотичні?
Адже відмінність одноЇ від іншої – у вмісті певної речовини. Так от, визначатимуть ті самі "продажні менти". Тобто корупція збільшиться мультиплікативно.
Найсмішніше, коли механізм легалізації канабісу в Україні копіюється з моделі легалайзу розвинутих країн. Думаю люди, які проводять такі паралелі, або божевільні, або корисні ідіоти.
Спочатку давайте створимо таку правову систему, правову культуру, як у Канаді чи Нідерландах, аналогічну систему правоохоронних органів, судів, знизимо рівень корупції, підвищимо рівень добробуту суспільства. Створимо аналогічний наркоконтроль як у США. А не обрушимо бідне, поранене війною суспільство у вир чергової "легалізації", з корупцією, "продажними ментами", нечесними судами, повною відсутністю правової системи.
В Україні не можуть навести лад з обігом спирту, тютюну, незважаючи на те, що все згадане начебто "легалізовано" і давно. То може спочатку доведемо свою правову спроможність, повністю легалізувавши ринок спирту і тютюну, а вже потім збільшуватимемо навантаження на правоохоронну систему у вигляді легалізації канабісу? Адже можна лише уявити, що буде з коноплею, якщо на звичайних сигаретах зросла мільярдна корупція та контрабанда.
Понад 30% виробництва спирту – у тіні. Хто сказав, що якщо зі спиртом і тютюном - "чорнуха", то з канабісом - все буде "в білу"?
Зрозуміло, що сам закон – не про інтереси хворих людей, а про промислове вирощування канабісу в Україні, про перетворення країни на одне величезне конопляне поле. Як легалізація коки у Болівії, де вся економічна активність змістилася у сферу вирощування цієї наркотичної культури. Один із головних результатів "болівійських реформ" - стрибкоподібне зростання виробництва коки та нелегального експорту кокаїну з країни: селянам стало невигідно вирощувати за копійки звичайні сільгоспкульутри, а робітники втратили роботу внаслідок закриття підприємств та/або їх приватизації.
Дев'ять із десяти економічно активних болівійців були так чи інакше залучені до нелегальних видів бізнесу. Через два роки після "шокової терапії" наркотрафік приносив Болівії більше доходів, ніж решта видів експорту: "досі економіка Болівії сидить на кокаїні", але не стала багатою країною.
Адже прибуток від вирощування наркотичних рослин осідає не в країнах, що їх виробляють, а на рахунках дилерів у багатих країнах, де все це продається. Тому Болівія та Афганістан – досі бідні країни та легалізація вирощування коки та маку не принесла щастя та багатства їхнім народам.
До речі, про споживачів.
Західні країни справді потребують канабіси, оскільки перехід на "траву" знижує смертність від синтетичних наркотиків, а цей показник перевищує аналогічні показники з тяжких хвороб серед людей молодого та середнього віку. Їм потрібні "великі" виробники канабісу.
Україна просто стане в цій моделі традиційним сировинним придатком, як колись Афганістан щодо вирощування опіумного маку. Щодо історичних алюзій, мені згадується ост-індська компанія Британії в Індії в 19 столітті, яка "заточила" Індію на виробництві опіуму, який потім збувався в Китаї з колосальним наваром. Спроба китайського імператора припинити постачання опіуму до його країни, призвела до двох "опіумних війн", в ході яких Китай зазнав поразки від англійської армії та флоту, втратив Гонконг, Уссурійський край. А "підсаджування" на опій призвело китайців до гігантського поширення наркоманії, деградації та масового вимирання населення.
В Індії, до речі, вирощування опіумного маку так і залишилося як "луна колоніалізму". Там навіть виник спеціальний термін - "опіумна політика", коли держава визначає черговість для індійських штатів із вирощування маку (своєрідна ротація). Але навіть у вигляді колоніальної спадщини вирощування опіумного маку в Індії має низку запобіжників, які в моделі вирощування канабісу в Україні, на жаль, відсутні.
Весь зібраний мак закуповується за "плоськими ставками" Центральним бюро боротьби з наркотиками (CBN), яке і видає фермерам ліцензії на вирощування опійного маку, але тільки в тих штатах, які визначені щодо ротації урядом. Весь урожай передається на Державний завод з опіуму та алкалоїдів (GOAW). Є два GOAW: один у Газіпурі (Уттар-Прадеш), а інший у Німусі (Мадхья-Прадеш). Кожен GOAW має опіумний завод і завод алкалоїдів. Опіумні фабрики сушать опіум для експорту та використання в алкалоїдних заводах.Ліки з опіуму можуть вироблятися лише Державним заводом з виробництва опіуму та алкалоїдів: морфін, кодеїн, діонін, тебаїн тощо.
В Україні під виглядом того, що вирощуватиметься лише "медичний каннабіс", відбувається повна "лібералізація" ринку: приватне вирощування, експорт, переробка.
У нашій системі координат відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (ОБНОН) стане новим "місцем сили".
Крім того, чи не стане американська фінансова компанія Блекрок аналогом "ост-української компанії", визначаючи, чим нам займатися на своїй землі і що вирощувати?
Хоча, що вирощувати, схоже вже визначено.
Наслідки для бідної країни, з розхитаною правовою системою, високим рівнем корупції та свавілля силовиків, з населенням, що перебуває у безгрошів'ї та з постравматичним синдромом, з букетом неврозів одночасно, не важко передбачити.
Олексій Кущ

ПОПУЛЯРНЕ

Архів новин
Июнь 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Май    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Контакти

Столярова, 1, Дніпро, Україна, 49038

mail@dv-gazeta.info

© Останні новини Дніпра та України за сьогодні. Онлайн трансляції, фото та відео репортажі на сайті Днепр вечерний. Всі права захищені.