Єнс Столтенберг після засідання Ради Україна – НАТО підкреслив, що існує лише 2 варіанти, як має завершитися війна в Україні.
Один варіант – це те, що союзники зможуть надати Україні достатньо зброї, щоб вона звільнила свої території. Інший – цієї зброї не буде, і тоді Росія отримає можливість захопити ще якусь частину території України. При чому у другому варіанті, на думку генсека НАТО Єнса Столтенберга, Захід виявиться у ще складнішій ситуації ніж до тепер. А от звільнення України внаслідок допомоги від союзників, мовляв, є запорукою того, що Владімір Путін усвідомить, що не зможе виграти війну і погодиться на перемовини, де Україна матиме сильну позицію. Столтенберг впевнений, що цього можна досягти.
Звичайно, можна погодитися з тим, що Захід має надавати Україні подальшу допомогу для того, щоб Україна мала можливість стримати наступ російських військ, а в майбутньому могла звільнити свої території. Але виникає питання, а чому генсек НАТО вирішив, що якщо Путін втратить якісь території в Україні, то погодиться на перемовини про закінчення війни?
Така ілюзія щодо готовності Кремля до перемовин у разі територіальних втрат вже існувала у 2022 році. Але ніяких перемовин після втрати Херсонщини й Харківщини у Москві не захотіли. Ілюзія про те, що Путін погодиться на перемовини у результаті українського наступу на російські позиції проіснувала весь 2023 рік. Зараз багато хто продовжує казати, що перемовин не було, бо не було результатів українського контрнаступу, але це не так.
Якщо у 2024 році українській армії вдасться досягти територіальних успіхів, це не означає, що Росія погодиться на якісь перемовини. Ба більше, таких перемовин нема не тільки у політичному календарі, а й у голові Владіміра Путіна.
Вся війна Росії з Україною відбувається в Україні. У Росії за ці 10 років не відбулося практично нічого, що б реально позначилося на житті більшості населення. Навіть ситуація у Бєлгородській області, як ми бачимо, не позначилася на настроях росіян, які голосували за Путіна без розуміння того, що переобрання диктатора означає продовження війни або й початок нових конфліктів, про які вже розмірковують у Кремлі.
Путін може експериментувати до того часу, поки розуміє, що Захід не зацікавлений у тому, щоб війна перейшла на територію Росії. Коли держсекретар США Ентоні Блінкен каже, що Вашингтон не підтримує українські удари по російських нафтопереробних заводах, коли на Заході не погоджуються з тим, що у Росії можуть відбуватися рейди, коли в ООН засуджують обстріл Єлабуги, підприємства, де збирали дрони для обстрілів цивільного населення України – Путін може продовжувати війну доти, поки у нього вистачить економічних, демографічних та воєнних ресурсів.
Адже війна, яка відбувається на території іншої країни, це й не війна зовсім. Це те, як і назвав Путін, – спєцоперація. Це дивна ситуація, яку я вважаю шизофренічною.
До того часу, поки Захід говоритиме, що він проти того, щоб Україна знищувала російські об'єкти інфраструктури, до того часу поки Україна буде відхрещуватися від вторгнення військових на територію країни, яка веде проти неї війну, до того часу, поки для росіян не існуватиме війни, а лише якась спецоперація у чужій державі для боротьби з міфічними нацистами – жодних умов для перемовин про закінчення війни не буде. Це мають зрозуміти і громадяни України, і генсек НАТО, і президент США і взагалі всі, хто говорить про розвиток подій.
Що насправді визначає завершення війни
ЗСУ не можуть зупинити війну ні у разі, якщо звільнять значну частину території від ворога, ні якщо їм вдасться зупинити наступ росіян. Не територія визначає закінчення війни, а політичні передумови, які б змусили російського президента подумати про майбутнє власної влади й держави. Передумови для закінчення війни – це коли страждають дві країни, а не одна, це коли для жертви агресії створюються такі умови, які стають загрозливими для країни агресора.
Потрібне реальне запрошення до НАТО, щоб Росія знала, що у разі продовження наступу на Україну їй загрожуватиме ядерний конфлікт. Просто заяви західних політиків Путіну не дуже цікаві. Поки західна політична еліта буде жити у парадигмах минулого, а самі українці – в ілюзіях про те, як має завершитися війна, у Путіна є широка дорога для продовження бойових дій на невизначений час.
