Атака на сувереністські політичні еліти, які наважились перенести дискурс щодо майбутнього України у суспільну площину, замість кулуарних "геополітичних договорняків".
Мова про атаку НАБУ та САП на одну з найбільших опозиційних партій - БЮТ та її лідерку - Юлію Тимошенко.
На що треба звернути увагу, декілька ключових моментів.
Звинувачувати лідера опозиційної фракції в "організації голосувань" - це верх цинізму.
Яким чином опозиційна партія може "організовувати голосування", якщо у нас у парламенті "ціла" монофракція Слуг народу?
Всі питання щодо голосування - до керівника цієї фракції.
Якщо по факту монокоаліції вже немає, то тоді треба створювати нову і заново збирати більшість.
Очевидно, що "наїзд" НАБУ на Тимошенко відбувся після того, як вона виступила з різкою критикою дій цієї силової структури влітку минулого року, заявивши, що НАБУ лише імітує та використовує тему боротьби з корупцією задля посилення зовнішнього тиску на владу в Україні.
Бо де ж такі ж саме рішучі заходи НАБУ в рамках "невідкладних слідчих дій" по відношенню до фігурантів "міндіч-гейту", які всі спокійно виїхали за кордон разом з корупційними капіталами?
Де відповідь на питання, хто ж відсилав "двушку на Москву"?
Очевидно, що такі обшуки без санкції суду - це вже справжнє правове дно.
У "плівок", які фабрикувались проти Юлії Тимошенко є і суто "практична мета". Коли в суді буде доведено їх фальшивість, то це автоматично поставить під сумнів і "плівки Міндіча". От така "багатоходовочка".
І наостанок.
Атака на Тимошенко - це не особиста справа окремого політика.
Це "інституціцна атака" на ті політичні сили, які осмілились формулювати самостійну позицію щодо завершення війни, економічної політики.
Які взяли на себе сміливість захищати підприємців від намагань перетворити ФОП-и на "фіскальний фарш".
Це так би мовити, сигнал всім сувереністським політичним елітам: "не рипайтесь, бо чорний воронок приїде і за вами".
Атака на Тимошенко – сигнал всім сувереністським політичним елітам: “не рипайтесь, бо чорний воронок приїде і за вами”.
