Понеділок, 22 квітня 2024 року

Новости налогового законодательства

 ДПІ у Кіровському районі  м. Дніпропетровська повідомляє:

 

Кабмін затвердив форму повідомлення про прийняття працівника на роботу

 

Відповідно до нової редакції ст. 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» затверджено форму такого повідомлення. Відтак визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

-  засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

-   на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-   на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

На що необхідно звернути увагу при отриманні Довідки про відсутність заборгованості

ДПІ у Кіровському районі  м. Дніпропетровська повідомляє, що останнім часом, почастішали випадки нарікань суб’єктів господарювання на труднощі в отриманні Довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету в органах фіскальної служби. Проте, застосування вказаної довідки має свою особливість, й тому потрібно враховувати законодавчі підстави видачі відповідної довідки.

Необхідно зауважити, що надання зазначеної адміністративної послуги регламентується наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» (далі – Порядок № 567). Довідка видається безоплатно. Заява на отримання довідки складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом ДФС Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків (п. 3 Порядку № 567).

Однією з підстав для одержання вказаної адміністративної послуги є наявність у законодавчих або нормативно-правових актах положення щодо необхідності підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу. Необхідність отримання суб’єктом господарювання довідки передбачена, зокрема, але не виключно, визначеним переліком нормативно-правових актів, які зазначені у Інформаційній картці № 23-01.

Термін дії Довідки, регламентованої Порядком № 567 складає 10 днів з моменту видачі.

Одночасно з тим, Положенням про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 № 118,  визначено необхідність подання довідки «податкового органу, у якому резидент зареєстрований як платник податків, про те, що в клієнта немає заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення (строк дії довідки 30 днів).

Враховуючи, що окремі питання видачі органами ДФС таких довідок наразі відпрацьовуються, повідомляємо що, організація роботи по видачі Довідок при купівлі іноземної валюти, здійснюється територіальними органами ДФС у відповідності до Порядку № 567 та наказу ДФС від 28.04.2015 №304 «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг та внесення змін до деяких наказів ДФС»).

 

 

Як повернути на поточний рахунок кошти, які помилково перерахували на електронний ПДВ-рахунок?

У разі якщо на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному ПДВ-рахунку перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, платник податку має право подати у складі такої декларації відповідну заяву (Додаток 4). Згідно із заявою, помилково та/або надміру перераховані кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу із ПДВ і суму узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ.

Після того, щоб перерахувати кошти платнику податку, ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначає найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету чи на поточний рахунок платника податку, і реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, установленого ПКУ для самостійної сплати платником ПДВ сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Зветраємо увагу, що Додаток 4 дозволено подавати лише до декларації 0110.

 

Що треба знати при купівлі та використанні реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до норм п. 296.10. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій, а платники єдиного податку другої і третьої груп не застосовують РРО лише в таких випадках: при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів  дрібнороздрібної  торговельної мережі через засоби пересувної мережі. В решті випадків застосування реєстраторів є обов'язковим.

Вказані норми набирають чинності для платників єдиного податку:

-        третьої групи - з  1 липня 2015 року;

-        другої  групи - з 1 січня 2016 року.

Реєстрація РРО проводиться відповідно до вимог Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства доходів i зборів України від 28.08.2013 №417 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" та Закону №265.

Перед  придбанням  РРО  необхідно  пересвідчитися,  що:

1) модель РРО включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФС України);

2) термін служби РРО ще не вичерпано;

3) граничний термін, після якого згідно з Державним реєстром РРО заборонено реєструвати зазначену модель РРО, не настав.

При купівлі РРО, що був у використанні, слід пересвідчитися, що реєстрацію такого РРО було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).

До здійснення реєстрації в органах ДФС суб’єкт господарювання повинен звернутися до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування.

Порядком №417 визначено, що для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до податкового органу:

- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію  договору  суб'єкта  господарювання  з  Центру сервісного обслуговування  про  технічне обслуговування  та  ремонт  РРО.

Яким чином платник ПДВ може отримати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка?

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок платника, відкритий у Держказначействі. На такий рахунок платником податку перераховуються кошти із власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із цього податку. Це визначено п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014  №569«Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі–  Порядок №569).

Відповідно до п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість Постанови № 569, передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За відповідним запитом платника інформація про рух коштів на електронних рахунках надається ДФС України на безоплатній основі 1 раз на добу.

 

Питання застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ обговорювались під час зустрічі

Запорукою діяльності фіскальної служби є забезпечення відкритості і прозорості, зміцнення гармонізації стосунків з платниками податків.

Так, нещодавно в ДПІ у Кіровському районі  м. Дніпропетровська відбулася зустріч начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Оксани Бабкіної з платниками Кіровського району. Темою спілкування було застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску при нарахуванні і виплаті заробітної плати.

Розпочавши захід, начальник управління повідала присутнім, що згідно Закону України від 02.03.2015 року № 219 – VIII «Про внесення змін до розділу  VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:

- база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;

- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.. Наприкінці зустрічі Оксана Валентинівна зауважила:

- Якщо платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.

 Бюджет Кіровського  району отримав майже 139,8  млн. гривень податку на доходи фізичних осіб

За повідомленням першого заступника начальника ДПІ у Кіровському районі  м. Дніпропетровська Ольги Тісової , з початку року до  бюджету платниками сплачено 139,8 млн.. грн. податку на доходи фізичних осіб, що більше 45,4 млн.грн аналогічного періоду минулого року.

«Працівниками інспекції постійно проводиться робота з платниками податків щодо підвищення рівня заробітної плати найманим працівникам, ліквідації схем виплат доходів у «конвертах». Виплата заробітної плати у малому розмірі або у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні, так і кожному з нас, адже послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати на сьогодні є одним з пріоритетних напрямків роботи інспекції» - зауважила Ольга Іванівна.

Вартість придбаних основних засобів до витрат підприємця не включається

Підприємці не ведуть бухгалтерський облік. Норми Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі — Закон про бухоблік) вимагають цього лише від підприємств. Також підприємці не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну й залишкову вартості та частку їх використання саме у господарській діяльності.

Водночас, положення статті 177 Податкового кодексу України зобов’язують підприємців вести книгу обліку доходів і витрат, форму якої затверджено наказом МДЗ від 16.09.2013 № 481.

Отже, оскільки для підприємців законодавством не передбачено ведення балансового обліку нерухомого або рухомого майна із метою документального підтвердження результатів господарської діяльності, то підприємці не можуть включати до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені у зв’язку із придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.

На якій системі оподаткування може перебувати фізична особа – підприємець, що здійснює реалізацію пива з 1 липня 2015 року?

Відповідно до абз.3 п.291.5.1 ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи - підприємці, що здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів за виключенням фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність з роздрібного продажу пива та столових вин.

Крім того, пунктом 216.9 ст.216 ПКУ визначено дату виникнення податкових зобов’язань при реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, а саме дата надходження коштів за проданий товар.

З врахуванням наведеного фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог ст.291 ПКУ

 За не відображення у фіскальному чеку 5% акцизного збору передбачена відповідальність

Відповідно до п.п. 3.5 розд. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Згідно із п. 2.1 розд. 2 Положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

 

Перелік документів для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску

Платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування (розділ V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449), подають до фіскальних органів за місцем проживання:

- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 3 до інструкції № 449, в якій зазначають, у якому виді загальнообов’язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

- копію трудової книжки (за наявності);

- копію документа, що посвідчує особу.

Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Громадяни України, які працюють за межами України, надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.

 

Метки: ЕСВ, налоги, РРО

ПОПУЛЯРНЕ

Архів новин
Апрель 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  
Контакти

Столярова, 1, Дніпро, Україна, 49038

mail@dv-gazeta.info

© Останні новини Дніпра та України за сьогодні. Онлайн трансляції, фото та відео репортажі на сайті Днепр вечерний. Всі права захищені.