День Дніпра: як здоров’я «іменинника»?

Минулої суботи, 4 липня, планета відзначила Міжнародний День річки Дніпро - четвертої по довжині річки Європи після Волги, Дунаю і Уралу. І, хоча День міжнародний - це, в першу чергу, наше свято. Отже, саме наше місто названо на честь “широкого та могучого”.
Втім, цей День поки ще складно назвати святом, бо сьогодні наша легендарна річка переживає не найкращі часи.

Що з Дніпром не так?

На міжнародному форумі «Борисфен», який проходив у нашому регіоні, фахівці навели такі цифри і факти («Днепр вечерний» за 13.07.2018):
У нашій області налічується 1560 водойм із загальним об'ємом води 1129 млн. куб. м. Область за запасами води відноситься до найменш забезпечених в Україні. На жителя припадає 0,57 тис. куб. м води на рік при 1,3 тис. куб. м по Україні та 15 тис. куб. м в Європі.
При цьому ситуація тільки погіршується. 26 річок загальною довжиною 385 км вже відносяться до зниклих, і як водні джерела втратили своє значення. 88 річок загальною довжиною 1873 км повністю зарегульовані системою водосховищ. Частина річок області (Коцюба, Грушоватка, Широка, Мокра Сура, Шиянка) служать колекторами стічних вод або в якості накопичувачів «хвостів» гірничодобувних та енергогенеруючих підприємств Дніпра, Кривого Рогу, Кам'янського, Павлограда. Решта річок (Самара, Оріль, Вовча, Базавлук, Кам'янка, Саксагань, Інгулець) ще слугують джерелами водопостачання, але поступово втрачають свої властивості, зокрема, з-за високої мінералізації.
Довжина Дніпра на території області становить 261 км, і він є головним водним об’єктом. Його стік досягає 50,6 куб. км на рік, що становить 94,9% від усіх водних ресурсів області. Вода в Дніпрі непридатна для пиття. І не тільки з-за промислових і побутових стоків, але і з-за цвітіння річки, викликаними побудованими на річці греблями, використанням в побуті пральних порошків, що містять фосфати, а також сільгоспдобрив. Тільки в межах міста Дніпро знаходиться 41 стік зливових вод, які ніяк не очищаються. Крім того, влада міста так і не визначила межі водоохоронних зон у місті, що дозволяє вести безконтрольне будівництво в безпосередній близькості від води.
Промислові сорти риби (білуга, осетер, севрюга, оселедець), якими до побудови Дніпрогес славилися Дніпро і Самара, через греблі та забруднення річок просто зникли.

Спочатку діагноз, потім лікування

Зрозуміле одне: на поліпшення ситуації потрібні величезні ресурси - і не тільки фінансові. Руку допомоги нам вкотре простягнув Євросоюз.
Мова йде про програму «Водна ініціатива Європейського Союзу плюс» ( EUWI+). Проект допомагає Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні реформувати управління водними ресурсами за європейськими принципами. Яких результатів можна чекати від допомоги європейських партнерів, ми спитали у Експерта проекту ЄС з управління водними ресурсами Олексія Ярошевича.

??????????????????????????

- Процес реформування водного сектору України розпочався ще у 2015 році, - каже наш експерт. - Ця реформа не така відома, як медична, поліцейська. Але не менш важлива.
Мета реформи – покращити екологічний стан поверхневих і підземних вод України. Як виявилося, за ці 5 років в Україні відбулися кардинальні зміни щодо управління водними ресурсами.
Ми прийняли правила гри, які використовується у всіх країнах Європейського союзу, маємо ті самі цілі, - каже пан Олексій.
Він нагадує: в Угоді про Асоціацію України з ЄС є розділ «Навколишнє середовище». Він охоплює 6 секторів, в яких йде мова про якість води, повітря, поводження з відходами тощо. Згідно з Угодою, ми зобов'язані впровадити цілу низку Директив ЄС.
«Водна ініціатива плюс» - проект Європейського союзу, що має на меті допомогти нам практично впровадити реформу. Наша ріка Дніпро обрана у якості «пілотної» . Саме для річкового басейну Дніпра ЄС допомагає нам в розробці «Плана управління річковим басейном».
До 2024-го року цей План має бути розроблений, узгоджений з громадськістю і прийнятий до виконання. І протягом наступних 6 років - впроваджений.
- Почали з внесення змін до Водного кодексу. Після цього було розроблено більше ніж 30 документів для того, щоб привести законодавчу базу у відповідність з європейськими стандартами,- каже Олексій Ярошевич.
В басейні Дніпра виділено 3 879 водних масивів. За словами нашого експерта, кожен водний масив буде оцінений. Для тих масивів, екологічний стан яких буде визнаний як незадовільний, розроблять спеціальний план заходів. Після чого має покращитися якість води річок, яка є природним середовищем для риби та інших гідробіонтів.
- Сьогодні, згідно Водного кодексу, територія України поділена на 9 річкових басейнів. Один з них - Дніпро, він займає майже половину території України. Для того, щоб не тільки сам Дніпро, а й річки, які в нього впадають привести у добрий стан - нам треба розробити чіткий План управління річковим басейном. Цей план буде затверджений Кабінетом міністром, за ним будуть закріплені певні кошти,- каже фахівець. - Нам технічно підказують, як ці плани готувати. Створюється колектив спеціалістів - українських і фахівців ЄС, які працюють над певним технічним завданням, це, по суті, - консалтинг, - пояснює Олексій Ярошевич.
Перший «том» Плана – аналіз річкового басейна. Це «діагностика» річкового «організму». Після діагностики ставиться «діагноз» і починається лікування.
- В цьому полягає європейський підхід – адресний і дуже прагматичний, - каже пан Олексій. - Другий «том»,це – програма заходів, що спрямована на досягнення доброго екологічного стану.

Проблеми усіх річок схожі

Виявляється, проблеми Дніпра майже такі ж самі як в інших річкових басейнах України і більшості річок у Європі. Це, насамперед, забруднення біогенними і органічними речовинами, важкими металами, пестицидами тощо.
Суто наша проблема - побутові відходи, пластик.
- В Європі такої проблеми практично не існує. У них сміття лежить на полігоні. У нас – скрізь. На узбіччі доріг, в посадках. Менталітет лишився з минулих часів – думають, що велика вода все змиє, як в унітазі, - говорить Ярошевич.
Також треба враховувати гідроморфологічні зміни річок (порушення природної течії річок , їхніх русел та берегів– Авт.).
- Дніпро в Україні – це, по факту, каскад 6 водосховищ. Водосховища на річках існують по всьому світу. В Іспанії, наприклад, їх не менше, ніж в Україні. Але ніхто, так як у нас, не будував такі великі водосховища з площею затоплення по розміру, як деякі країни. Ці штучні озера з’єднані невеличкими ділянками, які зовнішньо схожа на ріку. Але водний режим повністю змінено. Тому, коли ми плануємо заходи на Дніпрі, маємо розуміти, що це не річка в тому розумінні, в якому вона була до 30-х років, коли була збудована перша гребля Дніпрогес, - каже експерт. - Треба це розуміти, коли будуємо очисні споруди: одна справа, коли стоки скидаються у річку, яка має певну течію і є потенціал для розчинення стоків. Інша - в озеро, де треба більше часу для процесів самоочищення.
Наш співрозмовник підкреслює, що в Україні рівень очистки стічних вод значно нижче, ніж в цілому по Європейському Союзу.
Якщо подивитися на статистику зі скидів стічних вод до Дніпра, то там буде присутній досить високий відсоток вод, яка взагалі не пройшла очищення, або є недоочищеними. І навіть та вода, яка пройшла через наші очисні споруди, все одно гірше, ніж в Європейському Союзі.

1 b7HKUO8FjfSl-gnT2viYYw

- Яка якість води в межах нашого обласного центру?
- Все, що нижче Києва, і практично до гирла, не відповідає доброму стану. Не можу сказати, що в поганому, може лише на деяких ділянках.

- Це пов'язано з промисловістю?
- У першу чергу, з житлово-комунальним сектором. Саме міські очисні споруди - найбільші забруднювачі річки. В вашому регіоні до класичного забруднення органікою та біогенними речовинами додаються забруднюючи речовини, які потрапляють у стоки з промислових підприємств. Серед них і важкі метали, які мають надзвичайно негативний вплив на водні екосистеми. Коли буде складено перелік справ щодо поліпшення стану річки Дніпро, він буде, в першу чергу, складатися із заходів, направлених на реконструкцію або будівництво очисних споруд.
- Чи вистачить коштів?
- Поліпшення ситуації обійдеться у десятки мільярдів євро. Сума порівняна з бюджетом України. Але для того, щоб розраховувати на отримання якоїсь частини з Європейського союзу, ми повинні підготувати План Управління так, як це робиться у них.

108048429_280173469742523_5814212610940240894_n

Брудно-зелене – це фосфор

- Азот, фосфор – це те, чим у великій мірі забруднена наша річка, більше ніж важкими металами. Наочисних спорудах затримується дуже мало фосфору і він транзитом потрапляє в річку з пральних машин і вона починає цвісти. Ми годуємо водорості, як свиню на забій, - каже наш експерт.
Фосфор активно поглинається водоростями, що призводить до їх активного розмноження, великому споживанні кисню, і як результат, до заморів
- В результаті ми отримуємо зони, анаеробні ділянки, які покидає живність - птахи і риби. Виходить, води начебто багато, але за фактом – мертва зона, - констатує пан Олексій. - Нормативи на вміст фосфатів у пральних порошках в Україні і ЄС однакові. Але є велика відмінність в ситуації там і у нас. В декільках країнах Європейського союзу вживаються більш жорстокі заходи щодо використання порошків з фосфатами аж до повної їх заборони. Крім того, технології на очисних спорудах в ЄС дозволяють вилучати фосфор і такі очисні споруди збудовані навіть для невеликих міст де населення більше 10 000 мешканців .

- Як вирішити проблему в Україні?
- Порошки, що містять фосфор, дешевші за тих, що його не містять. На них є попит. Побудувати очисні споруди, які будуть «вловлювати» фосфати, коштує міліони євро. Один з варіантів – це діалог держави із бізнесменами, що завозять або виробляють ці порошки. Логічно, що бізнес відразу не погодиться, тому що купівельна спроможність нашого народу невелика. Однак завдання профильного міністерства – це діалог з бізнесом, створення для цих підприємців певних привілеїв, можливо, податкових пільг, щоб зменшити обсяг фосфоромістких порошків.

Ліземо в воду – шукаємо броду

- Які перспективи в реформи?
- Ми розуміємо, що в країні немає таких грошей, і скрізь ми очисні споруди не побудуємо. До того ж, сьогодні існує велика проблема кваліфікованих кадрів на рівні уряду. Люди весь час змінюються, і, поки второпають у суть питання, ми втрачаємо дорогоцінний час. Та ж Румунія, яка вступила в Європейський Союз в 2008 році, закінчила реконструкцію та будівництво очисних споруд лише в 2018 році, через 10 років. Але при цьому треба розуміти, що Європейський Союз фінансував Румунії біля 70% вартості цього будівництва. Тому що Румунія мала статус кандидата, а ми, на жаль, його не маємо.
Щоб отримати доступ до європейських фондів, нам потрібно показати просування за всіма напрямами. Це все пов'язано: наприклад наскільки ефективно країна бореться з корупцією, інші питання, не пов'язані з екологією.
Наше завдання-мінімум - зменшення кількісті водних об'єктів, які перебувають у незадовільному стані.
Опускати руки не варто: по-перше, у нашої держави все ж таки є і свої гроші. По-друге, будемо сподіватися, Євросоюз не залишить нас наодинці з проблемою.
Головне підготувати План управління річковим басейном, який відповідав би євростандартам, був би зрозумілий Європі. Радує, що ми вже привели наше законодавство у відповідність до європейського. Ми перейняли стандарти, які застосовуються у свіх країнах ЄС від Франції до Німеччини та Швеції. Якщо ми будемо зрозумілі й передбачувані, то можемо розраховувати на технічну допомогу.
Хто може бути донором? Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку. Інші міжнародні структури. Якщо ми покажемо їм План у повній відповідності з європейськими стандартами, їм буде зрозуміло, про що розмова. Грантових грошей не буде багато. Але це можуть бути кредити на вигідних умовах, якими користуються у всьому світі для реалізації великих, складних інфраструктурних проектів, які окупаються на протязі десятків років.

- Ну, Європа теж частково зацікавлена в тому, щоб ми тут покращили екологію, сусіди, як-не-як?
- Звичайно, угоду між Україною і ЄС підписали обидві сторони, тобто взяли на себе зобов'язання не лише ми. Крім того, до недавнього часу Дніпро була наша внутрішня річка. Але вона впадає в Чорне море, яке зараз є басейном, який відноситься й до європейських країн - Румунії та Болгарії. Є ще Туреччина, у статусі кандидата. І Грузія, яка домагається цього статусу. По суті, за винятком Росії, Чорне море перетворюється у водойму Європейського союзу. Це не десь далеко від них, це поруч. Нещодавно вони в цьому ще раз переконалися. У Західній Україні пройшов паводок, багато чого затопило, змило. А також наше сміття, що рясно вкриває береги наших річок. В Угорщині на річці Тиса навіть працює стаціонарна пантонна споруда нижче кордону з Україною, на якій визбирають «пластикові скарби», що пливуть від нас. Витрати Угорщини на ці роботи складають біля 100 млн. форинтів (10 млн. гривень) в рік.

- Страшно уявити, що вони про нас думають...
- Я багато працюю в західній Україні і ще до коронавіруса встиг з’їздити їздив з колегами з Держводагенства та різних ГО в Угорщину, де ми збирали на берегах Тиси пластикові пляшки. На берегах Тиси можна вивчати асортимент українського пива та безалкогольних напоїв. Трохи припливає також з Румунії, але, в основному, все українське.

На пляж – можна!

- На вулиці – спека. Чи можна купатися в Дніпрі?
- Я б купався. Не можу сказати, що там є щось таке, що могло б завдати загрозу здоров'ю. Зрозуміло, що пити цю воду не потрібно. Так, неприємно, коли заходиш, а тут синьо-зелені водорості... Але не думаю, що можна підхопити якесь захворювання.

162506_b

Дніпряне полюбляют свою річку і влітку...

12706055_5c3ef9b644880

... і взимку

Ірина АВРАМЕНКО

Фото з відкритих джерел.

Метки: Міжнародний День річки Дніпро