ЗАГНАНІ В КУТ

Під час карантину кількість випадків сімейного насильства зросла вдвічі. У Дніпрі намагаються протистояти лиху, користуючись досвідом країн Євросоюзу

- Європейський Союз та Рада Європи закликають Україну без зволікань ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок. В Україні насильство над жінками залишається однією з найгостріших соціальних проблем. Щорічно кількість жертв сягає 1,1 мільйона! -  Такі цифри містяться у спільній заяві ЄС і Ради Європи, яка була зроблена ще восени минулого року.  Насильство має руйнівні фізичні та психологічні наслідки для жінок, сімей та громад.

83379862_2206490082979543_4564843047807877120_o

Відтоді, через епідемію коронавірусу і оголошеного в зв'язку з цим карантину, ситуація погіршилася в рази. Замкнені у власних оселях, перебуваючи в стані неспокою, страху, невизначеності, люди виливали свою агресію на близьких.

- У Дніпрі та області кількість випадків гендерного насильства під час вимушеної ізоляції виросла вдвічі, - констатує відома дніпровська правозахисниця Ганна Карпеченкова. - Наразі у Дніпрі потребують допомоги правозахисників навіть замiжні жінки з забезпечених родин.

ира2

На підтвердження своїх слів, Ганна наводить жахливі випадки, що характеризують картину в цілому.

Під час карантину "поїхав дах "

Перша історія Ганни про жінку, яка проживала в Індустріальному районі Дніпра. Вона мала чоловіка та двох хлопчиків шкільного віку. Начебто родинне життя складалося непогано. Однак під час карантину чоловіка ніби підмінили. Він почав бити дружину, незважаючи на те, що на цей жах дивляться діти. Вранці, коли він пішов з дому, вона викликала поліцію. Приїхав підрозділ “Поліна” (Поліція проти насильства), до складу якого входять дільничні офіцери поліції, працівники ювенальної превенції, слідчі карного розшуку та екіпаж патрульної поліції.

- Але у жінки в паспорті реєстрація - Львівська область. Що з нею робити? - згадує Ганна.

Справа в тому, що підрозділ “Поліна” працює в межах міста Дніпро. Але, наражаючись на догану, правоохоронці  вивезли матір з дітьми у шелтер (притулок для жертв насильства – Ред.) “Рукавичка” у Новомосковському районі. Там їй надали засоби гігієни, продуктовий набір, дах над головою. Жінці знадобилася 5 діб, щоб прийти до тями. Потім на своєму авто (бо транспорт не ходив із-за карантину) приїхали родичі зі Львова та забрали родину до себе.

Весілля не буде! 

У цій сумній історії є один позитивний момент.  Завдяки карантину, дівчина змогла уникнути весілля з неадекватною людиною.
Все почалося з того, що молода красуня 23 років познайомилась у соцмережах з гарним молодиком. Вона з Жовтих Вод,  він з Самарського району Дніпра. Спочатку вони спілкувалися телефоном, надсилали один одному відео, ходили разом до Макдональдсу.  Потім він запросив її до себе жити разом. Закохана дівчина із задоволенням погодилася.

Але, коли почався карантин, молода жінка помітила, що хлопець став щодня вживати алкоголь та наркотичні речовини. Так, вони і раніше розважалися за допомогою спиртного, але це ніколи не приводило до поганих наслідків.

Опинившись в ізоляції без постійного заробітку, чоловік ставав все більш агресивним. Вживання алкоголю посилювало проблему. Хлопець почав тікати з дому, зачинивши кохану в квартирі. Коли дівчина намагалась поговорити з ним, він насміхався. Далі почалося справжнє пекло. Чоловік одягав кайданки на нещасну та фотографував її.  "Фотосесія" відбувалась і у ванній кімнаті, де збоченець зв'язував жінку та змушував оголитися та позувати. Ці  фото він навіть відправив її матусі, коли та,  стривожена тим, що дочка не дзвонить, попрохала дати їй слухавку.

Побачивши жахливі фото, перелякана мама звернулась телефоном до Людмили Коломоєць (керівник дніпровського шелтера “Нова я”). Коломоєць викликала поліцію і незабаром дівчину врятували копи. Вона була вся в синцях. Місто сказало, що візьме її тільки після медичного обстеження, транспорт не ходить, що робити з нею? - згадує Анна.

Три дні жертва насильства знаходилась у шелтері «Рукавичка». Потім родичи, за великі кошти, орендували таксі та відвезли доньку подалі від домашнього тирану.

Опинилась на вулиці з дитиною 

У цьому випадку мова не йде про домашнє насильство. Але він показав неспроможність системи відповісти на виклики часу. Жінка, яка мала 6-річну дитину, ледь зводила кінці з кінцями, працюючи на базарі. В Китаї замовляла шкарпетки, які продавала у Дніпрі. Коли ринки зачинилися, вона залишилась без грошей. Певний час якісь збереження були, а потiм родина опинилася на вулиці.

- Їм складно було надати притулок, тому що формально родина не є постраждалою від домашнього насильства, - каже Ганна. - На щастя, незабаром жінку з малою забрали знайомі. Родичів в неї немає, бо вони сирота.

Але в важкий час правозахисники допомогли родині наборами харчування, засобами гігієни.

- Усі ці випадки показують, що карантин, котрий, до речі, ще не закінчився, призводить до бідності та агресії. І система ще не навчилася адекватно реагувати на виклики часу, - з сумом констатує наша спікерка.

Закон на боці постраждалих від насильства

На щастя, в Україні вже є Закон, яким регулюються надання допомоги та захист осіб, постраждалих від домашнього насильства. Це Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Він був прийнятий 7 грудня 2017 року. В його розробці та імплементації нам допомогли міжнародні партнери. Це, в першу чергу, Рада Європи та фонд ООН у галузі народонаселення. Маємо окремо подякувати Румунії, чия допомога суттєво прискорила процес. Ця країна й досі консультує нас у цьому болючому питанні.

Закон деталізує види насильства на фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.

Якщо люди розуміють, що мається на увазі під фізичним насильством, то що таке психологічне та економічне здогадуються не всі.
Згідно Закону, під економічним насильством мається на увазі:

умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними;
залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації;
заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, тощо.

За Законом постраждалим особам мають надаватися правові послуги, яких вони потребують в першу чергу. Це правоохоронні послуги (реагування поліції) і правозахисні (юридичний супровід). Варто знати, що постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатного адвоката.

Також їм мають надаватися психологічні послуги. Як екстрена психологічна допомога в кризовій ситуації, так і подальший психологічний супровід, у тому числі психотерапія.

Крім Закону, Україна підписала ще один важливий Документ - Стамбульську конвенцію. Метою Конвенції є попередження насильства за гендерною ознакою та захист постраждалих. Але, на жаль, Документ досі не ратифікований нашої країною. На заваді встали релігійні організації, яких лякає прогресивна гендерна політика.

І це при тому, що ратифікація Стамбульської конвенціi є обов’язком України перед Радою Європи и необхідна для повноправного членства в ЄС.

Але здаватися правозахисники не збираються.

Рівняння на ЄС

- Кількість випадків домашнього насильства за часи карантину збільшилося у двічі не тільки в нашому регіоні.- Ця ситуація світового масштабу, - констатує Ганна Карпеченкова.

Як реагують на кризи у країнах ЄС? Виявляться, там весь час вигадують нові моделі допомоги жертвам насилля.

- Наприклад, у Франції під час карантину постраждала жінка може звернутися до будь якої аптеки і сказати кодове слово. Для аптекаря це буде сигнал, що треба викликати поліцію, - розказує Ганна.

Взагалі, у країнах ЄС є багато кейсів, які у нас тільки починають впроваджувати.

У Румунії, наприклад, на допомогу жертвам насильства спрямована уся система медичних закладів.

Якщо людина прийшла до лікаря і він помітив синці або ознаки зґвалтування, інформація негайно передається соціальному працівнику. Кабінет соцпрацівника знаходиться поруч, у лікарні. І щоб не чекати лиха, жінці пропонують допомогу негайно.

До речі, цей досвід зараз запроваджують і у Дніпрі. Віднедавна в медичних закладах нашого міста лікарі спостерігають, чи не є та чи інша пацієнтка жертвою насильства.

- Але, якщо пошкодження некримінального характеру, наші лікарі не можуть повідомити в поліцію без згоди жінки. Коли згода є – сигнал йде до правоохоронців, - каже експертка.

Чудовий досвід польських воєводств зараз впроваджується у Слобожанській ОТГ. Там знаходиться Центр соціально-психологічної реабілітації «Добре вдома», що раніше працював як дитячий будинок. Зараз заклад перепрофільований, у ньому з’явилися нові відділення. Центр приймає дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського опікування, дітей, які мають вади здоров’я (їм надаються реабілітаційні послуги). Також нещодавно було відкрито кімнати матері та дитини.

- В це відділення, воно невеличке, є можливість потрапити мамам з дітьми, які постраждали від домашнього насильства, - каже наша спікерка.

Але, щоб пiдтримувати такий заклад було економічно необтяжливо, Слобожанська ОТГ, на кшталт польського досвіду, об’єдналася з сусідами, запропонував їм послуги свого «шелтера».

- В них є таке поняття як субвенція, - пояснює Ганна Карпеченкова. –7 голів ОТГ домовились, що «Добре вдома» буде приймати дітей сусідів на умовах співфінансування.

Отже, якщо буде потреба, представники громад готові зібратися навіть вночі, щоб терміново виділити кошти на утримання постраждалих в цьому будинку. Формат ОТГ дозволяє все робити мобільно, без зайвої бюрократії.

Так, нещодавно до них поїхала жінка з дітьми з Божедарівській ОТГ Криничанского району. Це був критичний випадок домашнього насильства: мати 6 діточок 12 років страждала від «отца семейства», який пив горілку та бив її. Коли ситуація загострилася до краю, вона звернулася до поліції. Родину перевезли до Слобожаньскої ОТГ буквально за один день, - каже Карпеченкова.

А ось дуже цікавий досвід т. з. «маленьких місць безпеки» ми переймаємо в Естонії.

- Я сподіваюсь що у Дніпрі це буде, а у Києві вже є!

Мова йде про кризові кімнати для постраждалих від домашнього насильства.
За словами Ганни, це досить дорога послуга для держави. Тому що кризова кімната - це окреме приміщення, наприклад, квартира, куди в екстреному порядку, вночі, у вихідні, коли завгодно - поліцейські доставляють жертву насильства. В цьому випадку жінці не потрібне проходити медогляд, щоб потрапити в притулок, також не потрібно витрачати час на збір якісь інших документів.
- Вона постраждала, є загроза її життю або життю її дітей – і цього достатньо, - акцентує увагу на цьому аспекті наша спікерка. - Там гарантована безпека: цілодобовий адміністратор, решітки на вікнах, невідома адреса, охорона, тривожна кнопка. Ця кризова кімната може прийняти постраждалу до 10 діб. Хоча за період карантину, коли жінки екстрено потрапляли в «Рукавичку», можна констатувати, що тижня вистачає щоб соціалізована жінка вирішила питання проживання, - запевняє правозахисниця.

Жінкам допоможе «Пані Патронеса»

пани патронесса команда

Пару тижнів тому у Дніпрі з’явилося унікальне об’єднання благодійних та громадських організацій. Це новий проект, котрий забезпечує соціальний супровід жінок, постраждалих від насилля у родині. Він має назву «Пані Патронеса».

- Коли жінка опиняється в складній ситуації, за статисткою вона звертається по допомогу аж на 7-й раз. І коли вона нарешті наважується на це, знаходиться у дуже пригніченому стані. Людина не знає що буде далі, сумнівається, чи варто їй заявляти на свого коханого, що люди скажуть, - каже Ганна Карпеченкова. - Коли постраждалі виходять з кризи, вони кажуть, що найголовніше в той час для них було розуміння, що поруч є жінка, яка є спеціалісткою з цих питань. І дуже важливо, щоб ця жінка говорила: ти можеш мені зателефонувати в будь який час! Якщо ти почуваєшся в небезпеці - дзвони в поліцію. Якщо відчуваєш тривогу і не знаєш що робити – дзвони мені. Це називається соціальний супровід.

Саме такою мобільною бригадою буде в нашому місті «Пані Патронеса».

103432542_2309241646037719_3037613444056103783_n

- В нас ще немає сталого фінансування. Це ініціатива активних жінок Дніпра. Але я бачу, що зараз підтягується й чоловіки, розуміючи проблематику. Зараз настав час громадського активізму, - впевнена Ганна.

«Пані Патронеса» вже супроводжує постраждалу, яка із-за того, що її бив чоловік, народила дитину з інвалідністю. Стасику зараз 5 місяців. А в Марії ще 2 діточок від першого чоловіка, який помер. Старша дівчина, 6 років, та трирічний синочок, які проживали з мамою та вітчимом.

Новий коханий, виявилось, має психічні розлади. Марія почала помічати, що немовля в синцях. В неї був шок, коли зрозуміла, що малюка б’є власний батько. Але чоловік казав, що це робить старша дівчинка. Для малої був стрес, коли вітчим почав називати її вбивцею. Через цю ситуацію дівчинку забрала бабуся, яка сама живе в бідності. Поки родина не вирішить свої проблеми, поруч з жінкою буде «Пані Патронеса».

- Ми будемо супроводжувати важкі випадки, на які держава поки ще не може адекватно реагувати, - запевняє Ганна Карпеченкова.

Куди звертатися, якщо ви стали жертвою домашнього насильства

Мережа захисту постраждалих від домашнього насильства "Пані Патронеса" 099 632 7701

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і ґендерної дискримінації 0-800-500-335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

Інформаційна лінія центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги 0-800-213-103

Національна дитяча “гаряча лінія” 0-800-500-225 або 116 111

“Гаряча лінія” «Якщо ображають дитину» Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (056) 370-48-19 пн-пт з 9.00 до 18.00

Цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей 0-800-505-085 цілодобово

Всеукраїнський телефон довіри 0-800-501-701 цілодобово

Притулок Центр матері та дитини "Нова я" (063) 335-91-09

Притулок ГО “МАРТІН-клуб” (050) 584-86-13 пн-пт з 9.00 до 17.00

Дніпровський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, телефон довіри (056) 767-18-41 пн-чт з 9.00 до 18.00, пт з 9.00 до 16.45

КЗ Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Мамине щастя" м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 121-Б (056) 749-61-34, (056) 749-61-32 пн-чт з 9.00 до 18.00, пт з 9.00 до 16.45

Ірина АВРАМЕНКО

Метки: «Пані Патронеса», домашнє насильство, жертви насилля