Кореспондент «Днепра вечернего» зазирнув за лаштунки важливого міжнародного заходу
Цього тижня у Брюсселі пройшов Саміт Східного партнерства – важлива подія для української дипломатії. У саміті взяли участь Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна. В цьому році не було представників Білорусі - після санкцій Лукашенко "дує губи" на Євросоюз.
ЄС представляли президент Євроради Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Україну - президент Володимир Зеленський.
ДОВІДКА «ДВ»
"Східне партнерство" - є форматом співпраці ЄС зі східними сусідами, що має на меті посилити політичні й економічні зв’язки цих країн з Євросоюзом.
З 2009 року Східне партнерство (СП) працює над зміцненням політичних і економічних відносин між Європейським союзом, державами ЄС та країнами Східного партнерства: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Республікою Молдова та Україною.
Потрапити на подію такого рівня для дніпровського журналіста практично нереально. Особливо за умов пандемії. Однак завдяки партнерству з Інтерньюз нам вдалося зазирнути за лаштунки важливих зборів. Для українських журналістів було організовано віртуальний престур, де наш кореспондент Вадим Дьомушкін мав нагоду особисто спілкуватися з учасниками важливого міжнародного заходу.
За його словам, на саміті обговорювали п’ять ключових сфер: економіку, державне управління, довкілля, цифровізацію та проблеми інклюзивного суспільства. Однак українських журналістів хвилювало насамперед два питання.
Перший – як поведеться Євросоюз, якщо Росія все ж таки здійсніть черговий етап агресії проти України. І другий – чи можемо ми й надалі розраховувати на міцну економічну співпрацю з ЄС?
За словами нашого кореспондента, слухаючи європейських партнерів, можна зробити висновок: економічна допомога ЄС Україні вийшла на принципово новий рівень.
- Влітку 2021 року у ЄС презентували план подальшої співпраці з країнами "Східного партнерства, - розповідає Вадим Дьомушкін. – Як нам пояснили, це не просто декларація. План підкріплюється реальним інвестиційним пакетом. Це пакет у розмірі 2,3 млрд євро у вигляді грантів, гарантій та змішаних інструментів, з можливістю залучити до 17 млрд євро публічних та приватних інвестицій. Гроші будуть використані на пріоритетні проєкти, що мають покращити якість життя людей, сприяти розвитку бізнесу.
Сподіваємось на покращення транспортного сполучення, підтримку малих і середніх підприємств, перехід до цифрових технологій, захист довкілля й клімату, енергоефективність, охорону здоров’я тощо.
Болюче питання – агресія з боку північного сусіда. В цьому питанні журналісти були непоодинокі. Президент України Володимир Зеленський також загострив увагу на небезпеці ескалації з боку Російської Федерації.
- Розглядається п'ять шляхів реакції на ймовірну ескалацію. Ми сказали, що в нашої держави немає п’яти реакцій – у нас буде тільки одна реакція, і ми її продемонстрували у 2014 році, коли захищали свою територію зі зброєю в руках. Але ми ще раз наголошуємо, що ми саме за мирне врегулювання війни на сході нашої держави, – заявив Володимир Зеленський.
Журналіст «Днепра вечернего» каже, що і президента України, і представників українських ЗМІ європейські партнери запевнили, що реакція на агресію Путіна буде адекватною.
- Ми, журналісти, почули чітке посилання, що всі можливі санкції будуть задіяні. Якщо Росія все ж таки вирішиться на ескалацію конфлікту, наслідки будуть досить серйозними, - підкреслює Вадим Демушкін.
Як передає наш кореспондент, на саміті також особлива увага приділялася проблемі інформаційній війни, яку вже не один рік веде Росія по відношенню до українців. Зокрема, мають місце численні спроби з того боку зірвати українську кампанію з вакцинації.
- Ця дезінформація спрямована, щоб підривати довіру до наукових досліджень та пропагувати думку, що вакцини, розроблені країнами заходи, небезпечні, а використання таких вакцин може призвести до знищення цілих міст та територій, - вважають учасники віртуального престуру.
Аналітичні дослідження, які мають у своєму розпорядженні європейські партнери, дійсно вказують, що Росія збільшує бюджети і штат людей, «ймовірно, задіяних для пропаганди».
Україна посилює співпрацю зі своїми західними партнерами та, очевидно, що це підриває здатність Російської Федерації впливати на процеси в Україні, на процес євроінтеграції.
- Саме цим наші європейські партнери пояснюють зростання великої кількості ворожих наративів, - розповідає Вадим Дьомушкін.
Безпека та мирне співіснування у шести країнах Східної Європи – одна з основних цілей ініціативи ЄС "Східне партнерство". Але, на жаль, стабільності у цих регіонах досі немає. Не лише Україна, а й Грузія, Молдова, Вірменія та Азербайджан – учасники різноманітних територіальних конфліктів. А в Білорусі тривають жахливі репресії, які лякають весь цивілізований світ.
Так, якщо прогресу у відносинах Росії та України не спостерігається, то керівників ворогуючих між собою Азербайджану та Вірменії європосередникам вдалося посадити за стіл переговорів. І це також можна віднести до позитивних наслідків саміту.
– Сьогодні був один дуже важливий історичний теплий момент. Ми привітали колег з Азербайджану та Вірменії – сьогодні атмосфера їхнього діалогу була досить позитивною, – заявив президент України Володимира Зеленського.
За підсумками саміту, сторони оприлюднили 22-сторінкову «Декларацію» у якій значна увага приділяється підтримці Україні.
- Ми підтверджуємо суверенне право кожного партнера вибирати цілі, до яких він прагне у своїх відносинах з Європейським союзом. Ми підкреслюємо, що це конструктивне партнерство, не спрямоване проти кого-небудь, а покликане сприяти миру і процвітанню сусідніх країн... Ми вітаємо повний вступ в силу Угод про асоціацію і зону вільної торгівлі з Грузією, Республікою Молдова й Україною, — йдеться в документі.
ДОВІДКА «ДВ»
Чим важливий Саміт Східного партнерства?
Саміт Східного партнерства, в якому беруть участь голови держав і урядів, проходить раз на два роки. В рамках заходу учасники розробляють політичні рекомендації щодо розвитку партнерства й визначають пріоритети подальшої співпраці.
Чому це важливо? Тому що пріоритети, розроблені під час саміту, трансформуються в підтримку ЄС та фінансування у сферах створення робочих місць, сталої енергетики, охорони довкілля й здоров’я, переходу на цифрові технології, реформи правосуддя, транспортних сполучень, розширення можливостей молоді тощо.
Результати саміту приносять реальну користь: сприяють зменшенню тарифів на пасажирські авіаперевезення й роумінг, розширенню можливостей навчання і працевлаштування, вирішенню гендерних проблем та посиленню інклюзивності суспільства, забезпеченню чистою водою й доступу до вакцин проти COVID-19, а також підтримці інновацій і досліджень.
Рішення й рекомендації, що ухвалені під час 6-го Саміту Східного партнерства у грудні 2021 року, дадуть плоди найближчими роками.
Ми відчуєме зміни у вигляді нижчого рахунку за електроенергію або новоствореного робочого місця, модернізованих автомобільних і залізничних шляхів, чи швидкого доступу до інтернету, який покращить можливості навчання, ведення бізнесу й користування онлайн-послугами.
Маємо знати:
Розвиток Східного партнерства базується на відновленні, стійкості та реформах і включає 10 основних цілей до 2025 року:
• підтримка 500 тис. малих і середніх підприємств;
• декларування економічних активів високопоставлених чиновників і перевірка цих звітів;
• будівництво та модернізація 3 тис. км автомобільних і залізничних шляхів;
• 70 тис. можливостей мобільності для студентів, викладачів, дослідників, молоді та молодіжних працівників;
• посилення кіберстійкості, боротьби з кіберзлочинністю й потенціалу виявлення та усунення гібридних загроз;
• скорочення споживання енергії щонайменше на 20% для 250 тис. домогосподарств;
• доступ до безпечного водопостачання для 3 млн людей; контроль та покращення якості повітря в 300 містах;
• вакцинація 850 тис. медичних працівників, покращення умов праці, обладнання й засобів терапії;
• підтримка 2,5 тис. місцевих організацій громадянського суспільства, 120 незалежних ЗМІ та 2 тис. журналістів;
• доступ до високошвидкісного інтернету для 80% домогосподарств.
Ірина АВРАМЕНКО
