Вища юридична освіта в університетах МВС: чи потрібна вона слідчому?

Варто зазначити, що спроби відмовитися від отримання юридичної освіти у відомчих вишах спровокували численні дискусії та непорозуміння як з боку науковців, так і з боку практиків. І це не дивно, адже підготовка майбутніх фахівців в галузі правознавства, особливо слідчих для Національної поліції завжди здійснювалася якісно та ефективно у вишах системи МВС України і, найголовніше, мала свої результати. Критиці піддалися й пропозиції щодо надання переваги серед усіх правничих спеціальностей лише чотирьом: суддя, адвокат, прокурор та нотаріус.
Очевидним стає факт, що саме в цьому розрізі вкрай гостро постає питання щодо безумовної необхідності отримання правничої освіти за спеціальністю 081 "Право" особам, котрі здійснюють досудове розслідування - слідчих, а тепер вже й дізнавачів.
Слідчі та дізнавачі здійснюють функцію розслідування, приймають процесуальні рішення, проводять процесуальні дії в межах наданих законом повноважень. З огляду на це, зазначені суб'єкти (слідчі та дізнавачі) повинні володіти знаннями не лише з питань кримінально-правової сфери, але й мати достатній рівень знань в адміністративній, фінансовій, економічній, цивільній, господарській сферах діяльності.
Без сумніву, лише зазначені фактори дозволять слідчому здійснити якісний, незалежний юридичний аналіз фактів, документів на предмет дотримання чи, навпаки, порушення відповідними суб'єктами вимог законодавства про кримінальну відповідальність. І, найголовніше, у підсумку - правильно застосовувати відповідні норми закону у різних правових ситуаціях, із врахуванням практики Верховного Суду України та ЄСПЛ.
Проте, на превеликий жаль, цього аж ніяк не можна досягти за пів року, і навіть за рік на базі центру первинної підготовки та в Академії поліції.
Ґрунтовна підготовка можлива лише за умов здобуття вищої юридичної освіти.

unnamed

Хто повинен мати вищу юридичну освіту?

Ми глибоко переконані в тому, що слідчий, так само як, скажімо, адвокат (захисник) та прокурор повинен мати правничу освіту. Адже всі вказані суб'єкти мають бути рівнозначними учасниками з метою дотримання принципу змагальності. Інакше про яке рівнозначне (рівнофахове) змагання сторони обвинувачення та сторони захисту можна вести мову в разі поверхневої юридичної освіти слідчого?
Не забуваймо, що адвокат, який має фахову юридичну підготовку, отримує допуск до участі в кримінальному провадженні у якості захисника.
Таким чином, враховуючи допущені органами досудового розслідування процесуальні помилки та поверхневе знання законодавства, адвокат завжди матиме змогу на законних підставах довести невинуватість свого підзахисного, навіть, якщо останній дійсно вчинив кримінальне правопорушення. За таких умов порушені законні права фізичних та юридичних осіб ще більше стануть незахищеними.
Треба розуміти, що якість розслідування, в переважній більшості, напряму залежить від спроможності слідчого вдало оперувати здобутими знаннями та вміннями, а також можливості постійно їх вдосконалювати.
Компетентний слідчий - це потужний фахівець, якому притаманні такі компетентності:
- організаційні здібності;
- здатність до аналізу, синтезу та узагальнення;
- вміння пошуку відповідної інформації, правильного її опрацювання та використання; виокремлення серед потоку інформації тієї, що є важливою у справі;
- здатність до спілкування та володіння комунікативною технікою;
- вміння застосовувати законодавчі норми, приймати оперативні та правильні, у відповідності до вимог закону, рішення навіть у нестандартних ситуаціях;
- вміння працювати в умовах мінливості законодавства тощо.
З огляду на викладене, ми підтримуємо позицію, що володіння випускником вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання зазначеними компетентностями є необхідною умовою виконання обов'язків на посаді слідчого, а його навчання необхідно здійснювати лише за спеціальністю 081 "Право", яка на сьогодні існує.

Наталя Павлова, доцентка кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук

Володимир Федченко, професор кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук

Метки: юридична освіта