Після того, як нам стало доступно навчання в Європі, багато батьків відправляють дітей вчитися за кордон. Коли дитина далеко, батьківське серце переймається. Але, чого не зробиш заради престижної освіти.
А що робити тим, у кого немає змоги поїхати навчатися в Європі? Виявляється, якщо гора не йде до Магомета, то ЄС сам прийде до вас. У вигляді унікальних освітніх програм, які впроваджуються у вишах нашого міста.
Лідер з інтеграції
Нам є чим пишатися - наш Дніпровський національний університет ім. Гончара давно потрапив у поле зору європейських наукових кіл. Сьогодні ДНУ є вишем-лідером щодо участі в міжнародних проєктах під егідою ЄС.
- Раніше ці проєкти називалися Tempus , а з 2008 року отримали загальну назву – Erasmus+. Одна із основних цілей проєктів - це модернізація системи вищої освіти, - каже проректор з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва Михайло Дяченко.
Підвищити рівень української вищої освіти нам допомагають відомі європейські вузи. Але, щоб приєднатися до престижного освітянського проєкту, співробітникам вузу і студентам потрібно докласти зусиль.
- Це завжди висока конкуренція. Наприклад, на конкурс, який ми виграли в 2016 році, було подано 100 заявок (!) від університетів України. А виграло всього 6. І кожного року кількість заявок тільки збільшується. Адже це чудова можливість оновити матеріальну базу, розробити і випробувати нові наукові ідеї та підходи.
Проєкти, якими пишаємося
З останніх проєктів, що успішно реалізуються університетом у співпраці з європейськими партнерами, є модернізація освіти аспірантів. У ньому беруть участь 10 українських вишів, МОН України та європейські університети Фінляндії, Франції, Ірландії.
Мета проєкту – інтегрувати наших аспірантів в європейське наукове співтовариство, навчити правильно писати та оформляти наукові праці.
- Для того, щоб гармонізувати наші стандарти освіти із європейськими, потрібно задовольнити ряд нюансів, - каже завідуюча кафедри біофізики та біохімії ДНУ Галина Ушакова. – Наприклад, програма «DocHub Erasmus+» сприяє адаптації робочих програм і полегшенню внутрішньої мобільності аспірантів.
Пані Галина розповідає: сьогодні українські аспіранти не мають можливості вільно обмінюватися досвідом в межах своєї країни. Аспіранти, що вчаться в ДНУ, не в змозі прослухати курс лекцій іншого університету. Адже аспірантам не зарахують години навчального навантаження. А програма «DocHub Erasmus+» як раз розроблялась для того, щоб молоді вчені могли вільно пересуватись закладами освіти і максимально доцільно користуватись їхніми матеріальними базами.
Взимку минулого року аспірантів з Дніпра приймав Вільнюський університет.
Семінар українських і грузинських викладачів у рамках освітнього проекту Євросоюзу TEMPUS IV "Розробка та впровадження освітніх програм мультилінгвальної підготовки вчителів в університетах Грузії та України" (DIMTEGU)
- Нас вчили грамотно структурувати свої наукові роботи, щоб отримати достовірні результати. Я дізналася, в яких престижних наукових журналах можна опублікувати свої роботи. У моїх планах співпрацювати з ними, - каже аспірантка механіко-математичного факультету ДНУ Тетяна Нікуліна.
- В рамках проєкту університет отримав сучасний комп'ютерний клас з ліцензійним ПЗ, - розповідає Михайло Дяченко. - Таких комп'ютерних класів у нас вже багато. На кожному висить табличка, ким і від кого було отримано обладнання.
Ще один успішний кейс - українсько-грузинський проєкт для філологів, ініціатором якого виступив Ризький Університет. Проєкт був спрямований на підвищення кваліфікації університетських викладачів-мультилінгвістів.
- Постало питання, як потрібно готувати викладачів, що викладатимуть кількома мовами? - каже Михайло Дяченко. – Професійні філологи, які брали участь у проєкті, стверджують, що в нас і в них кардинально різні підходи до цього питання.
Викладачі, які їздили в Грузію, напрацювали базу унікальних методичних матеріалів, якими поділилися з колегами. Зараз ці наробітки активно використовуються в освітньому процесі.
Виграв від міжнародного співробітництва й фізико-технічний факультет. Європейські експерти готували майбутніх фахівців ракетно-космічної галузі до реалій західного світу. Після чого факультет отримав сучасну лабораторію космічного зв'язку, якою успішно користується.
Програми обміну: хто хоче, той поїде
Програма обміну «Еразмус+» дає українській молоді чудову можливість вчитися за кордоном. Студент може провести в Європі тиждень, а може поїхати повчитися в країни ЄС на семестр. При бажанні, є можливість вступити на магістерську програму, або працювати декілька років над дослідженнями чи то у Франції, чи то в Іспанії.
- Два університети домовляються про те, що вони згодні провести обмін студентами. Ми проводимо конкурс серед молоді: перевіряємо їх рівень англійської мови, формуємо рейтинг і відправляємо в партнерський університет. Та сторона відбирає студентів за своїми внутрішніми критеріям і за нашими рекомендаціями, - каже Дяченко. – Як правило, ми відправляємо треті-четверті курси. Студенти отримують близько 800 євро стипендії, їм оплачують переїзд туди й назад. При узгодженні навчальних планів, ми намагаємося результати, отримані за кордоном, перезарахувати у нас.
Два дипломи – це реально
Навчаючись у ДНУ, можна отримати паралельно український та європейський дипломи. Вуз співпрацює з вишами Німеччини, Франції та Польщі.
- Наш університет укладає договір із західним університетом про те, що ми розробляємо спільну магістерську програму. Якщо магістерська програма триває 2 роки, то студент навчається рік тут, а рік там. По завершенню отримує два дипломи: наш і європейський. Наприклад, наші економісти досить давно співпрацюють з німцями, а айтішники - з французами, - з гордістю розповідає Михайло Дяченко.
Ірина АВРАМЕНКО