Історії, в яких перемогла справедливість

Знай свої права

1

Судові баталії навколо паркану

Часто між сусідами виникають спори щодо місця розташування паркану. Скажімо, кому будуть належати плоди з дерева, якщо саджанець посадив сусід, а частина гілок знаходиться на території іншого сусіда? Інколи такі конфлікти доходять до суду, оскільки вирішити спір мирним шляхом не вдається.

До Вінницького місцевого центру з надання вторинної правової допомоги звернулася Оксана, яка вирішила оскаржити рішення суду першої інстанції, у якому зазначено, що її сусід буде зводити новий паркан, оскільки реальні межі його земельної ділянки порушені. Жінка буда не згодна з цим судовим рішенням, тому вирішила звернутися за захистом своїх прав до апеляційного суду.
Вінницкьий місцевий центр призначив пані Оксані, яка є особою з інвалідністю адвоката Олега Огородніка для складання апеляційної скарги та подання до суду.

Суд апеляційної інстанції розглянув матеріали справи, у яких зазначено, що у 2018 році пан Степан звернувся до місцевого суду з питання відновлення межі земельної ділянки. Чоловік зазначив, що переглянув правовстановлюючі документи та побачив розбіжності між даними кадастрового плану та місцем розташування паркану в реальності. Тому він запропонував за власні кошти встановити новий паркан, дещо посунувши його. Але сусіди відмовились від такої пропозиції. Суд першої інстанції позов пана Степана задовольнив.

Проте суд апеляційної інстанції зі своєї сторони звернув увагу на те, що Степан завчасно звернувся до міського суду з позовом, спочатку він з вимогами мав звернутися до органу влади з питань земельних ресурсів. До того ж, і підтвердження факту винесення меж в натурі та належно оформленої земельно-кадастрової документації, у пана Степана на момент звернення до суду першої інстанції не було. У суді апеляційної інстанції було встановлено, що не проводились роботи із закріпленням межовими знаками меж ділянки пана Степана, відповідна документація не виготовлялась, межі не погоджувались з усіма землекористувачами, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання не підписаний усіма суміжними землекористувачами.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач порушив вимоги ст. 12, 81 Цивільного процесуального Кодексу та не надав докази на підтвердження своїх слів, що діями сусідів порушувалось його право власності та володіння на земельну ділянку. Відповідно, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позову пана Степана.

Потім пан Степан подав касаційну скаргу, але її залишено без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду без змін.

Пані Маргарита знайшла правду у суді

До Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Маргарита. У спадок від матери їй з сестрою дісталася частина земельної ділянки, другу частину цієї ж ділянки вони викупили в іншого співвласника. Земельну ділянку вони розділили на дві частини й подали до нотаріуса заяву, якою визначили, яка з поділених ділянок кому дістанеться.

Сестра успішно зареєструвала право власності на свою земельну ділянку, а сама пані Маргарита – ні. Реєстратор вказав причину відмови: з поданих документів не вбачається підстава набуття права власності на земельну ділянку, яка підлягає реєстрації.

Для підготовки позову до суду з метою оскарження відмови державного реєстратора щодо реєстрації права власності на земельну ділянку було призначено юристку Зоряну Світлицьку.

У позовній заяві до суду фахівчиня Луцького місцевого центру просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов’язати орган реєстрації повторно розглянути справу.

Заяву мотивовано тим, що державний реєстратор ухвалив рішення про відмову, яке не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування. Крім того, він не вказав, яких саме документів недостатньо, котрі б надавали можливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав на спірне нерухоме майно та їх обтяження, та чому ці обставини не можна встановити з поданих документів.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що обставини , покладені державним реєстратором в основу прийняття оскаржуваного у даній справі рішення, не знайшли свого підтвердження. Обґрунтованості застосування обраної підстави відмови у державній реєстрації відповідач не довів. Таким чином, позов було задоволено, а орган реєстрації зобов’язано повторно розглянути заяву клієнтки про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Горе-орендаря наказав суд

Поширеною проблемою у земельній галузі є порушення умов договору оренди в частині несплати орендної плати або виплати не в повному обсязі.

Уклавши з агрофірмою договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, пані Наталя була впевнена у добросовісності орендаря і у своєчасній сплаті ним орендної плати. Перші роки усе було добре, але згодом товариство, яке користується земельною ділянкою, порушило порядок і строки внесення плати за користування земельною ділянкою.

Жінка зазначила, що неодноразово намагалася вирішити проблему. Телефоном керівництво агрофірми запевнювало пані Наталю, що скоро всі кошти будуть виплачені. Але жінка чекала на виплату заборгованості три роки. За цей час змінилось тільки те, що керівництво товариства перестало відповідати на телефонні дзвінки взагалі.

Крім цього, горе-орендар не сплачував земельний податок з фізичних осіб, тож згодом жінка отримала лист від податкової про наявну заборгованість і попередження про накладання арешту на її майно.

Із цією проблемою пані Наталя звернулася до фахівців Криничанського бюро правової допомоги, що на Дніпропетровщині.
Юристи підготували та направили рекомендованим листом претензію до агрофірми. У претензії була вказана сума невиплаченої орендної плати за всі роки та вимога негайно її сплатити. Але орендар ніяк не відреагував на вимогу.

Тож потрібно було звертатися до суду. Пані Наталя зібрала усі необхідні документи для отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Фахівчиня Криничанського бюро Надія Федориненко склала позовну заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

- Три роки наша клієнтка не могла отримати кошти за свою землю, а ще втратила купу нервів і часу. Ми звернулися до суду, посилаючись на те, що було істотно порушено умови договору, а орендна плата – саме така умова. Законодавчо це дає підставу для розірвання угоди. Раджу не покладатися на порядність іншої сторони, а захищати себе перевіреними юридичними методами, - каже Надія Федороненко.

Суд погодився з позицією адвоката, задовольнив позовні вимоги про розірвання договору земельної ділянки і постановив стягнути заборгованість в сумі 9 тис. грн. разом з витратами на сплату судового збору.

Пан Михайло захистив своє право на «бабусину» землю

Отримати у спадок земельну ділянку і у суді доводити своє право власності – ситуація доволі типова. Адже через неналежне оформлення права власності на земельну ділянку власниками їхні спадкоємці стикаються з численними правовими проблемами.

Так сталося і з паном Михайлом, який звернувся до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатно вторинної допомоги. Чоловік розповів, що він отримав від своєї бабусі у спадок земельний пай. Його бабуся була членом колективного сільськогосподарського підприємства та набула право на земельну частку (пай) при розпаюванні колективних земель.

Проте так і не отримала сертифікат, який би підтверджував це право, бо померла. Нотаріус відмовив пану Михайлу у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей земельний пай.

Допомогти чоловіку призначили адвоката Андрія Архіпова, який співпрацює з системою безоплатної правової допомоги. Він проаналізував законодавчу базу, наявні докази, склав позовну заяву до суду, а також представляв інтереси пана Михайла в суді.
Варто пам’ятати, що до 1 січня 2025 року всі власники нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок або їхні спадкоємці повинні оформи право власності на свої паї. Якщо вимогу не буде виконано, вважатиметься, що власники ділянок автоматично відмовились вд землі, і вона перейде у комунальну власність територіальних громад, - підкреслив адвокат Андрій Архіпов.

Результат – суд позов пана Михайла задовольнив та зобов’язав визнати право власності на земельну частку (пай).

Суд встав на бік пана Степана

Ця історія про те, як односелець самовільно використовував земельну ділянку літнього подружжя. Земельний Кодекс України захищає власників землі. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Проте такий факт у суді має ґрунтуватись на неспростовних доказах, що земельна ділянка використовується самовільно іншою особою.

Пан Степан звернувся до Рокитнівського бюро правової допомоги, що на Рівненщині, і розповів, що його земельну ділянку самовільно використовує односелець. Але ця земля належить Степану, що підтверджує Державний акт на право власності на земельну ділянку.

За справу взявся головний спеціаліст Рокитнівського бюро правової допомоги Сарненського місцевого центру з надання БВПД Ігор Богданець. Він з’ясував, що історія із захопленням ділянки тягнеться вже довго. За фактом самовільного зайняття земельної ділянки спеціалісти Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області провели перевірку дотримання вимог земельного законодавства і виявили, що односелець самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0, 40 га.

Порушника було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 53-1 КУпАП – накладено штраф в розмірі 170 грн та розраховано розмір шкоди, заподіяної пану Степану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки – 560, 70 грн. Також односельцю було видано припис на усунення виявленого порушення.

- Цей припис не було виконано. На неодноразові звернення пана Степана «загарбник» не реагував і продовжував обробляти земельну ділянку для власних потреб, - розповідає Ігор Богданець.

Юрист бюро правової допомоги підготував позовну заяву про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. У заяві він просив зобов’язати порушника звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням земельну ділянку площею 0, 40 га, яка належить пану Степану.

Рокитнівський суд Рівненської області позовну заяву задовольнив повністю, чим захистив право клієнта системи БПД на безперешкодне користування власною земельною ділянкою.

Престур було організовано Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України