БЕРЕГИНІ ГРОМАДИ

Стильна форма, авто із "мигалками", пістолет в кобурі і фірмова зірочка - таким ми уявляємо Шерифа. Зазвичай "Він" високий і підтягнутий, знає кожного в своєму окрузі і поспішає на поміч навіть вночі. Такий собі казковий персонаж із світу, де місцеві засипають із незамк нутими дверима, здається не можливим у наших реаліях. Проте вже два роки в нашій області діє проєкт по підготовці справжнісіньких "шерифів".
- Проєкт "Поліцейський офіцер громади" стартував на Дніпропетровщині два роки тому і за цей час став одним із найуспішніших проєктів формування безпекового середовища в ОТГ, - з гордістю розповідає керівник регіонального офісу ULEAD Олена Тертишна.
За словами пані Олени, з появою поліцейських офіцерів, громади отримали надійну сферу безпеки та захисту прав мешканців. Задача "шерифів" - щоб в їхній громаді царював лад і спокій. Для підтримання порядку вони отримали від держави службові автомобілі Рено, оснащені засобами екстреної допомоги.
- Відбір перших двох десятків громад до, тоді ще пілотного проєкту, був для Нацполіції нелегким, - зізнається Тертишна. - Бо бажання взяти участь виявили усі створені ОТГ в області. А тому були визначені критерії - учасниками проєкту могли стати ті ОТГ, які створюють власним коштом поліцейську станцію як основне робоче місце майбутнього поліцейського офіцера громади. Крім того, обладнують цю станцію необхідним матеріально-технічним забезпеченням та засобами зв'язку. І, за можливістю, запропонують новим кадровим офіцерам, що прибувають працювати до них в глибинку, житло. Найвідповідальніші та найвмотивованіші ОТГ запропонували зразу декілька позицій - створивши поліцейську станцію, запропонувавши житло і, навіть, прийнявши місцеву програму підтримки правопорядку в громаді.
Отже, за ці роки було підготовлено два набори офіцерів - усього 63 захисники порядку. Але лише дві з них - жінки!
Чи вдається жінкам виконувати непрості обов'язки шерифів?

Катя

Катерина - вродлива жінка й справжній офіцер

Хто вони, леді-шерифи?
Юлія і Катерина працюють "шерифами" нещодавно, дівчата випустились у складі другого набору в грудні 2019 року.
Юлія Векленко береже спокій Піщанської ОТГ. Втіливши мрію стати поліцейським, дівчина працювала і дільничним в райвідділі, і патрульним. На останній посаді дізналась про проєкт підготовки "шерифів", і зрозуміла, що треба діяти. Відтоді, як закінчила курс, не пожалкувала жодного дня.
- На цій посаді є можливості. Я не сиджу на одному місці, як в райвідділі, а можу реально допомагати людям. Головне, це донести їм, що шериф - це не дільничний старого зразку.
Юлія підкреслює: від попередників їх насамперед відрізняє те, що задача "шерифів" оберігати, допомагати людям, а не бути тим, кого бояться.

Катя_2

Катерина Бідило - вже 20 років служить у правоохоронних органах
- Ми ввічливі і привітні, у нас охайна і красива форма. Але найбільше мені подобається, що у мене є власне авто і я завжди можу поїхати і поспілкуватись з людьми особисто.
Катерина Бідило - вже 20 років служить у правоохоронних органах. Цю досвідчену пані важко чимось здивувати. Пропрацювавши багато років слідчим, ставати ще й шерифом дівчина геть не збиралась. Підштовхнув взяти участь в проєкті Катерину чоловік - теж поліцейський з великим стажем. А також маленький син Даніїл, який дуже пишається батьками.
- Я думала, що я прийду, повчусь і піду. Адже "шерифів" дуже багато чому навчали, - згадує Катерина. - Коли я прийшла у райвідділ, мені показали як стрілять, основні прийоми самозахисту і кинули в роботу. А тут нас навчили майже всьому. Були заняття по моделюванню сценаріїв критичних ситуацій: що робити, якщо йде людина із ножем, як допомогти під час епілептичного нападу. А які були заняття з екстремального водіння! Багато часу і уваги приділили основам надання медичної допомоги. Роззнайомилась із іншими учасниками проєкту, зокрема із Юлією і своїми майбутніми напарниками, і раптом зрозуміла, що це моє. До речі, багато з ким досі підтримуємо контакт і консультуємось одне із одним.
Оскільки наші героїні мали досвід роботи в поліції, працювати пліч-опліч із чоловіками для них справа буденна. Чоловіки поважать дівчат за професійність і не соромляться питати ради, коли є потреба.
А чи немає упереджень поміж місцевих мешканців щодо жінок-"шерифів"? Обидві "шерифині" запевняють, що стереотипи, якщо й мали місто на початку праці, лишилися в минулому.
Труднощі, з якими щодня стикаються наші героїні, геть іншого плану.

Юлия 3

Поліцейська Юлія любить квіти

Юлія: на сторожі жінок та дітей
Юлія в ОТГ новенька. Приєдналась до трьох напарників взимку цього року. Хлопці тут ще з першого випуску, досвідчені і знають район.
- Мої напарники - три кремезних хлопця. Я за ними - як за стіною. Ми один одного бережемо і охороняємо, тому їздити самій доводиться не часто - розповідає "шерифиня".
Втім, у Юлії є окрема, дуже важлива "область завдань". Вона поставила собі на меті захищати мешканців громади від сімейного насильства.
- Я працюю з людьми, що зазнали насилля в сім'ї. Насправді багато трагічних історій. Доводиться працювати із психологами, реабілітувати підлітків, їздити в лікарні. Ми весь час в пошуку якихось нових контактів, хто зміг би нам допомогти. Нещодавно працювали із хлопцем, якого сильно бив батько. Дякувати психологам, дитина змінилась на очах. А навесні я їздила в лікарню до жінки, яку сильно побив чоловік. Я стараюсь розмовляти з потерпілими дружинами не як поліцейський, а як жінка - до жінки. Людину, яка зазнає насилля, видно одразу, в неї зовсім інша поведінка. Вони тихі, послужливі і дуже бояться. Я ніколи на них не тисну, їм потрібен час щоб прийти до тями. Тій жінці я просто запропонувала написати заяву, щоб притягнути чоловіка до відповідальності, лишила свою візитівку і пішла. Але після того, як я вийшла, жінки з тієї палати не повірили, що я коп. "Ми не знали, що наша поліція може так працювати!".
Взагалі найчастіше доводиться їздити на побутові виклики. Чоловік із дружиною посварились, може навіть побились, а як ми приїхали, вже й помирились. Або вчора принесли заяву, а сьогодні вже забирають. Був у нас випадок: поступив виклик, що посеред біла дня невідомий затягує дитину в під'їзд. Дитина виривається і кричить, що хоче до мами. Ми миттєво "по конях" - і на місце злочину! Виявилось, що то батько не може приборкати чадо...

Юля

Пані Юлія надихає дівчат не боятися обирати "чоловічі" професії.

Влітку викликів більшає - у нас курортний район, багато дачників. Вони то через крадені помідори побились, то діти виноград обірвали. Ми їздимо, проводимо виховні бесіди, - розповідає Юлія.
За її словами, місцеві жителі сильно полегшують роботу "шерифам". Адже очі пильних сусідок часто бачать порушників раніше за всіх.
- Сусіди дуже допомагають, коли повідомляють про дачників, що люблять незаконно заглиблювати дно річки і викачувати воду з озер. За літо тричі на такі виклики їздили! Через цих горе-огородників по всій Самарі почався мор риби.
Наша героїня - частий гість у школах. Там пані Юлія проводить виховні бесіди з молодим поколінням, намагається зупиняти небезпечні ігри і надихає дівчат не боятися обирати "чоловічі" професії.

Катерина: "Моя ОТГ - найкраща!"
- Спочатку місцеві тримались із нами насторожі, потім стали уважно видивлятись, що ми з себе маємо, а зараз ми із ними в одній команді! - розповідає пані Катерина.
Вона, з двома напарниками, працює в Слобожанській ОТГ. І щаслива, що може захищати місцевих мешканців. Бо, як виявилось, пані Катерина безмежно закохана у свою громаду.
- Моя ОТГ - найкраща в Україні! У мене чудовий голова, який нас, шерифів, дуже цінує. З місцевими мешканцями у мене повна довіра і взаєморозуміння. Хто б до мене не прийшов, він знає, що без допомоги не піде. Ми вирішуємо будь-які проблеми, від загубленого цуцика - до сімейних драм. Були випадки, коли мені вночі дзвонять і кажуть: сусід поставив двері на поверсі, а в мене ключів нема, бо я пізно прийшла, що мені робить? І я встаю, шукаю номер сусіда, дзвоню йому, - розповідає пані Катерина.
А нещодавно "шерифиня" врятувала долю молодої дівчини.
- Останнім часом вона сильно пиячила, крала огірки з грядок і всіляким чином заважала місцевим. Дівчину цю ми знали добре і не розуміли, чому такі зміни. Я викликала її до себе, і виявилось, що взимку її пограбували, викравши сумку з усіма документами. Дівчина не знала до кого звернутись, адже була сирота. Документів жодних нема, прописки нема. Вона і далі б спускалась на соціальне дно, якби ми не втрутились. Я почала стукати в паспортні столи. Тут мені на руку було те, що завдяки реформі усі інстанції поруч. Я могла швидко дізнаватись, які довідки і виписки їй треба взяти. В решті решт ми відновили її документи.
Серед безліч історій є такі, якими мої співрозмовниці дуже пишаються. Так, одного разу на прийом до Катерини прийшла заплакана жіночка.
- Після невдалого шлюбу жінка знайшла собі нового хлопця, завели дитину. На жаль, незабаром посварились і розійшлись. Але у них був спільний кредит, який батько дитини відмовився платить. Вона прийшла до мене з питанням, що робить? А що я можу зробити? Дільничний, мій попередник, взагалі одразу списав діло. Я дізнаюсь, що цей боржник - військовий. Так, це не входило в мої обов'язки. Я могла обмежитись листом в військову частину, там би його посварили, що не можна плямити честь офіцера. Але скільки тут їхати на Чичерина? Я приїжджаю туди в свою обідню перерву і прошу переговорити із командиром цього хлопця. Командир виходить до мене з квадратними очима: "А раніше ж відправляли листи!". Кажу, так, але листи-то пройдений етап. Ми поговорили, він попросив місяць на вирішення питання. І що ви думаєте? Через якийсь час приходить до мене та дівчина і каже:
- Дякую!
- За що?
- Він почав платити!

Юлия_1

Колеги-чоловіки поважають Юлію

Що найскладнішев професії шерифа?
- Найскладніше, це показати людям, що шериф - це не той, який працює "для галочки". Досягти тієї абсолютної довіри, коли мешканці громади приходять до тебе із особистими проблемами - ось, що важливо, - впевнені мої співрозмовниці.
Погодьтесь, з цим завданням
наші красуні цілком пораються.
Вероніка АВРАМЕНКО

Метки: шерифи