Ексклюзив з життя великих

Мало хто знає, що в Дніпрі є надзвичайно раритетні видання з ексклюзивними фактами із життя Лесі Українки та її відомої родини. Нещодавно дніпряни відзначали 150-річчя від Дня народження видатної письменниці. Саме в цей час містяни згадали про ці видання та прагнули з ними ознайомитися.

Раритетна література зберігається у Канадсько-українському бібліотечному центрі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки, якому, до речі, минулої осені виповнилося 20 років. В цьому культурному просторі можна побачити рідкісні книги та журнали, які важко знайти деінде.

Завідувачка центром Наталія Біловицька розповіла нам, що є тут особливо цінна інформація про двох рідних сестер Лесі Українки - Ізидору Косач-Борисову та Ольгу Косач-Кривинюк, яка була безпосередньо пов’язана із Катеринославом.

Леся Українка (зліва) із сестрою Ольгою

-До 150-річчя з дня народження Лесі Українки у Канадсько-українському бібліотечному центрі розгорнуто книжково-журнальну виставку, - розповідає Наталія Біловицька. - Головною книгою серед представлених видань можна назвати велику - як за обсягом, докладеними зусиллями, так і за значенням – працю сестри Лесі Українки Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка: Хронологія життя і творчості». Матеріали для цієї книги були вивезені Ольгою та Ізидорою (наймолодшою в родині Косачів) з СРСР у кінці Другої світової війни. Ця найправдивіша і найповніша біографія Лесі Українки видана 1970 року в Нью-Йорку Українською вільною Академією наук у США завдяки зусиллям Ізидори Косач-Борисової. Про нелегкий життєвий шлях самої Ізидори Петрівни розповідає Василь Даниленко у книзі «Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції» (Київ: Смолоскип, 2011), яка містить матеріали з архіву СБУ.

У серії «Життя видатних людей» вийшла біографія Лесі Українки, складена українським літературознавцем Анатолієм Костенком. Він пройшов 18 років «гулагів» і познайомився на лісоповалі з Ізидорою Косач, а пізніше багато років листувався із нею. Український державний діяч доби УНР та на еміграції, літературознавець Роман Задеснянський (Бжеський) 4-й том своїх «Критичних нарисів», виданих за кордоном, присвятив творчості Лесі Українки та еволюції її світогляду. У фонді КУБЦ також є драма Лесі Українки «Бояриня», видана 1971 року в Торонто Організацією українок Канади. Цей твір окремим виданням вперше виданий 1918 року у Катеринославі і був заборонений в Радянському Союзі. Потужний фоліант «Леся Українка. Усі твори в одному томі» (Київ: Ірпінь, 2008) окрім творів письменниці й поетки містить і її переклади з різних мов – польської, німецької, французької, англійської, давньої індійської, давньої єгипетської та інших. Також в нашому центрі є збірка дніпровського письменника-краєзнавця Миколи Чабана «У старому Катеринославі (1905-1920 рр), «Хрестоматія» (Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001) цікава розповіддю Олени Пчілки (письменниці, матері Лесі Українки) про приїзд у місто на Дніпрі на археологічний з’їзд – «В гостях у Катеринослава». На виставці представлені й періодичні видання української діаспори із публікаціями, присвяченими Лесі Українці. А в трьох номерах журналу «Наше життя» (видання Союзу Українок Америки) за 1971 рік надруковані спогади Ізидори Борисової «Із минулого і пережитого» про переслідування української інтелігенції в СРСР, свій арешт і поневіряння у сталінських тюрмах.

Ольга і Катеринослав

Одне з того, що пов’язує Лесю Українку з Катеринославом - її заборонена в радянському союзі драма «Бояриня» була вперше видана окремою книгою саме в нашому місці 1918 році.

Цьому посприяла її сестра Ольга, яка мешкала тут. До речі, у Канадсько-українському бібліотечному центрі є також закордонне видання «Боярині», яке видано у 1971 році в Торонто. Ольга збирала сімейні архіви, писала біографію сестри «Хронологія життя і творчості», де по роках описується життя Лесі Українки. А наймолодша сестра Ізидора після смерті Ольги зберегла та вивезла цей архів, а потім сприяла виданню книги у Нью-Йорку. Це видання також є в бібліотеці Дніпра.

Сама Леся Українка бувала в Катеринославі всього один раз, але доля її родини була тісно пов'язана з нашим містом. Також залишилися раритетні фото катеринославського періоду життя родини Косачів.

Ось, що стало відомо з архівів:

- У Катеринославі Леся Українка бувала лише раз, в червні 1891 року, коли вона разом із родиною їхала на відпочинок до Євпаторії. Вони зупинилися у місті аби подивитися на фортецю Старий Кодак та Кодацький поріг. Але склалося так, що доля її родини була тісно пов’язана із нашим містом. Сюди неодноразово навідувалась її мати – Олена Пчілка. Тут оселилася молодша сестра Лесі – Ольга.

Геніальні та багатостраждальні сестри Ольга (зліва) та Ізидора

Мати Лесі Українки бувала у Катеринославі як мінімум чотири рази – під час вже згадуваної мандрівки, у 1905 році, під час ХІІІ Археологічного з’їзду, у 1911 році, коли вона активно взаємодіяла з місцевою українською «Просвітою», та в 1915 році. Навідувалась до музею, якому подарувала збірку поезій Лесі Українки «На крилах пісень» (1904) із дарчим підписом. Книга і досі зберігається в експозиції.

Та найбільше пов’язана із містом донька Олени Пчілки, сестра Лесі Українки – Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877–1945). Вона жила в Лоцманській Кам’янці з 1910 по 1921 роки. Лікар за фахом, працювала на посаді ординатора патронажу Катеринославської губернської земської лікарні та вела амбулаторний прийом хворих. Мешкала спочатку у звичайній сільській хаті, а згодом – у невеличкому будинку, який для неї як для лікарки, спорудило місцеве земство.

Її діяльність не обмежувалась лише медичною справою. Ольга Петрівна організувала у школі гурток вишивання. Збирала орнаменти народної вишивки Катеринославщини та опублікувала у спеціальному альбомі «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини й Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування» (Київ, 1928). Разом із чоловіком – Михайлом Кривинюком перекладала українською мовою твори іноземних письменників, переважно, розраховані на дітей.

Олена Петрівна разом зі своєю родиною полишила Катеринослав восени 1921 року через погані матеріальні умови і голод, який тут панував. Вони виїхали до Могилева-Подільського, який був краще забезпечений продовольством. До речі, в Катеринославі у 1920 році народився молодший син Ольги Косач Василь.

У свій час особисто Дмитро Іванович Яворницький допоміг Ользі знайти роботу патронажної сестри, бо їй важко було будь-куди влаштуватися. Вона була під переслідуванням з боку влади за свої українські погляди.
Всі сестри з родини Косачів були унікальними та дуже талановитими людьми.

Спогади Ізидори
В той час, коли в Радянському Союзі встановлювали пам’ятники Лесі Українці, її наймолодша сестра Ізидора Косач-Борисова (1888 – 1980), перебуваючи вже у досить поважному віці, працювала на лісоповалі виправно-трудових таборів Онеглаг в Архангельській області. Туди її вислали після арешту в Києві 1937-го року за «контрреволюційну націоналістичну діяльність». Після багаторазових клопотань на початку 1940 року Ізидору Косач-Борисову звільняють і вона повертається до Києва: Ізидору та її сестру Ольгу Косач-Кривинюк влада залучила до підготовки святкування 70-ї річниці Лесі Українки.

Під час Другої світової війни в окупованому Києві Ізидора Петрівна співпрацювала з Організацією українських націоналістів, увійшла до складу Української національної ради та на деякий час була заарештована гітлерівцями.

Перед поверненням радянських військ вона виїхала на Захід.
1949 року вона перебралася до США, штату Нью-Джерсі. Про «вільне» життя в СРСР наймолодша сестра Лесі Українки написала спогади «Із минулого і пережитого», які були надруковані в 1971 році в журналі «Наше життя» - видання Союзу українок Америки. Це видання також зберігається у Канадсько-українському бібліотечному центрі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Ось невеликий уривок з цього раритетного видання:

- В совєтському «раю» кожен знає, що він безправна істота, там ніхто ніколи не буває певен, що його безвинно не арештують. На кожному кроці люди там відчувають приниження їх людської гідності…Це там така звичайна річ, як сон чи повітря. Інтелігентові дістається здебільшого гірше, ніж пересічному селянинові чи робітникові, українцеві гірше, ніж людині іншої національності, свідомому українцеві-інтелігентові ще гірше. Свідомі українці почували, що їх призначено на знищення, - ділиться Ізидора Косач-Борисова.

У Канадсько-українському бібліотечному центрі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки можна відкрити для себе багато унікальних фактів про родину Лесі Українки.

Кожен, хто забажає ознайомитися з цими рідкісними виданнями, може відвідати центр за адресою: проспект Дмитра Яворницького, 18, та попрацювати з цими матеріалами у бібліотечній залі.
Додаткову інформацію можна дізнатися за телефоном: (056) 731-91-13

Юлія КЛИМЕНКО