Рівень участі жінок у наукових дослідженнях в Україні сьогодні є доволі високим, проте не рівномірним. Представленість науковців-жінок у сфері фізико-математичних, технічних та комп’ютерних наук залишається традиційно низькою. Гендерний паритет в науковому середовищі залишається бути умовним, проте випадків гендерної дискримінації значно зменшилося.
Фемінізацію вищої освіти і науки в Україні, яка спостерігається в останні роки, не можна розглядати як безумовно позитивну тенденцію. Збільшення частки науковців-жінок певною мірою є наслідком погіршення фінансового забезпечення науки та відтоку з цієї сфери науковців-чоловіків. Практика щодо нижчої оплати праці жінок у порівнянні з чоловіками є досить стабільною. Розподіл середньомісячної заробітної плати за статтю у 2020 році виглядав наступним чином: чоловіки – 13338 грн., жінки - 10409 грн (78% до зарплати чоловіків).
Також відмічається нерівномірна представленість жінок у вищій освіті та науці залежно від їх кваліфікаційного рівня: від 52 % жінок серед бакалаврів і до 26 % жінок серед докторів наук. Відповідно, частка жінок серед докторів наук є значно нижчою, ніж серед викладачів та кандидатів наук, що негативно впливає на досягнення гендерного паритету в прийнятті управлінських рішень у науці. Ця тенденція збігається із загальносвітовою: у більшості країн частка жінок поступово знижується у міру кар’єрного зростання.
Вікторія Даценко, доктор філософії у галузі економіки, декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів, вважає, що сучасна жінка вимушена і здатна знаходити оптимальні рішення в сучасних умовах розвитку суспільства, для неї не існує перешкод до досягнення мрії, реалізації у науці, бізнесі та політиці, яким би не був жорстким чоловічій світ.
- На мій погляд, гендерні тренди - це пошуки гармонії! Гармонія є відображенням боротьби та єдності протилежностей. І, напевно, все ж таки необхідною основою гармонізації в даному питання є досягнення гендерного паритету, – розповідає Вікторія.
Анастасія Бессараб, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри спеціальної педагогіки та спеціальної психології Хортицької національної академії, відмічає позитивні тенденції щодо забезпечення гендерного паритету в науковій сфері.
- Я ніколи не відчувала жодної дискримінації протягом моєї наукової кар’єри. Абсолютно адекватне сприйняття жінок не тільки в науці, але й на керівних посадах спостерігаю і зараз, працюючи в закладі вищої освіти, - розповідає Анастасія.
Можливості професійної реалізації для жінок в науковій сфері, їх вплив та участь у масштабних наукових досліджень відрізняються між собою за вибором дисциплінарного профілю наукової кар’єри і не виключає елементи гендерної нерівності. Проте, роль ґендеру у рівні залученості та доступі до можливостей у науковій сфері є вже не такою вирішальною, як раніше. Рух до ґендерно рівного майбутнього та сприяння наукової сфери цим важливим змінам є необхідним та безперервним процесом.
Наталя Кодацька.