Гендерна асиметрія є доволі звичним явищем для українського суспільства, не зважаючи на численні програми розвитку гендерного паритету. Нормативно-правове врегулювання даного питання через недопущення гендерної дискримінації в різних сферах життя також має дещо декларативний характер. Які ж на сьогодні гендерні тренди щодо участі жінок в політиці?
Непропорційна представленість жінок в політичній та економічній сферах залишається досить поширеною практикою, хоча часом і набуває резонансу в ЗМІ. Проте, останніми роками спостерігається позитивна динаміка щодо зростання рівня політичної активності жінок.
Тенденції представництва жінок в органах місцевого самоврядування в 2019 році були такі: 46% - сільські та селищні ради, 18% - міські ради, 15% - обласні ради. Результати місцевих виборів 2020 року представили таку кількість обраних жінок до місцевих рад: обласні – 28,2%, районні – 33,7%, ради понад 10 тисяч виборців – 32,8%, ради до 10 тис. виборців – 41,6%.
Верховна Рада України з кожним скликанням прямує до більшої гендерної збалансованості: у Раді VII скликання працювали 46 депутаток, у Раді VIII скликання – 56 депутаток, у Раді IX скликання – вже 88 депутаток (понад 20% від усього складу). Крім того, в ухваленому в 2020 році Виборчому кодексі передбачено гендерну квоту на виборах у розмірі 40%. Так, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки (не менше двох кандидатів кожної статі).
Щодо органів місцевого самоврядування нашого регіону, то депутатський корпус Дніпровської міської Ради VIII скликання представлений 64 депутатами, серед них – 16 депутаток (25% від усього складу). В Дніпропетровській обласній Раді серед 120 депутатів сьогодні працює 37 депутаток (понад 30% від усього складу).
Аліада Мансурова, засновник та голова грузинської діаспори Ерис Ертоба, голова громадського формування «Лідер Д», депутатка Дніпровської міської Ради, відмічає кількісне зростання представництва жінок в органах місцевого самоврядування.
- Серед місцевих депутатів «Слуги Народу» ситуація є досить позитивною: 40,3% жінок та 59,7% чоловіків, розпочато масштабну програму, спрямовану на реалізацію політики гендерної рівності в Україні. Я вважаю, що жінки повинні мати вільний доступ до різних сфер суспільного життя та право займатися будь-якими видами професійної діяльності. Проблема гендерної нерівності має глибокі корені і обумовлюється стереотипами щодо основних соціальних ролей жінки – дружини, матері, домогосподарки. Подібні обмеження в суспільній свідомості мають подолати самі жінки – передусім власними досягненнями в політиці, бізнесі, науці. Широка залученість жінок до громадського життя має стати загальною тенденцією. На своєму власному прикладі я показую, як можна ефективно поєднувати активну суспільну діяльність з щасливим сімейним життям, – розповідає Аліада.
Тетяна Хітрова, кандидат філологічних наук, депутатка Кушугумської об’єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, голова постійної комісії з питань етики, моралі та протидії корупції відмічає позитивні тенденції щодо збільшення представництва жінок в територіальних громадах.
- В нашій громаді жінки представляють більшість депутатського корпусу – 16 депутаток із загального складу в 26 осіб. Також переважну більшість постійно діючих комітетів очолюють жінки-депутатки. Тобто, відмічається позитивна динаміка щодо залучення жінок до органів місцевого самоврядування. Програми, які реалізуються сьогодні в нашій громаді, також є переважно гендерно-орієнтованими, - розповідає Тетяна.
Отже, говорити про гендерний паритет, тобто симетричне і рівноважне включення чоловіків та жінок у всі сфери суспільного життя, поки ще зарано. Проте, позитивні тенденції з впровадження ґендерної рівності в політиці та більш активне залучення жінок до політичного життя в українському суспільстві вже можна констатувати.
Наталя Кодацька.
