Вівторок, 19 березня 2024 року

Депозитні рахунки для військових чи депозитні сертифікати для банків?

А чи може депозитні сертифікати для населення?
Насправді, відповідь на це питання треба шукати у контексті, кому держава має заплатити 115 млрд грн? Банкам чи віськовим? Чи у ширшому спектрі - населенню?
В банках лежить приблизно 600 млрд грн коштів фізичних осіб у гривні. Це банківські пасиви.
За рахунок цих коштів (значною мірою) банки формують свої активи - зокрема вони вклали 500 млрд грн у депозитні сертифікати НБУ під 23%.
Це добові інструменти, "нічні гроші". За те, що вони "ночують" в НБУ, банки отримують шалену доходність на рівні 23%.
Нагадаю, що за фіксованого курсу - це автоматично і валютна доходність.
Зараз НБУ пішов ще далі - він буде продавати банкам тримісячні депозитні сертифікати під 25%!
Звідки банки беруть гроші для таких операцій?
Як я вже написав вище - це переважно кошти населення, більше 60% з яких - кошти до запитання. Тобто залишки за поточними та картковими рахунками, здебільшого зарплатними.
Значною мірою - це заробітна плата військових (більше 700 млрд грн на рік) та бюджетників.
Як банки діляться з вкладниками тими процентами, які вони заробляють в НБУ на клієнтських грошах, зокрема на грошах військових? Майже ніяк.
За коштами до запитання банки нічого не платять клієнтам. За річними депозитами - в середньому 13%. Тобто банківська маржа складає 23% та 10% відповідно.
Саме це стало причиною шалених прибутків банків у січні - лютому 2023 року на тлі стагнуючої економіки та масового безробіття.
НБУ, до речі, визнав, що збільшення ресурсної бази банків відбулось "завдяки зарплатним проєктам та концентрації соцвиплат .... Більшість нових надходжень коштів залишається на поточних рахунках".
Що можна вдіяти в цій ситуації?
НБУ пояснює свої дії необхідністю "звязування" грошової маси, інакше вона буде тиснути на курс гривні та інфляцію.
Він надрукував у 2022 році 400 млрд грн для покриття дефіциту державного бюджету і з перевиконанням плану вилучив їх з економіки за допомогою депосертифікатів.
Давайте, приймемо гіпотезу, що НБУ правий, хоча це не так (процеси більш складні, ніж він хоче показати). Але чому тоді, не відкрити спеціальний канал залучення коштів населення на квартальні, піврічні чи річні депозити під ставку 25%, де банки будуть лише посередниками?
Тобто банк залучає кошти населення і за згодою вкладника розміщує їх у Національному банку під 25% на 3,6,9,12 місяців за вибором.
Формат операцій - довірче управління. Не депозит, а вклад у банківський довірчий фонд, звідки кошти можуть йти лише на депозит в НБУ.
Банк бере собі у якості комісії не 23% як зараз, а маржу на рівні 0,5-1% (і цього забагато).
Так досягаються цілі НБУ - звязування грошової маси на тривалий строк, але ренту від таких іммобілізаційних операцій отримує населення, а не банки.
Тобто 115 млрд грн на рік перераховується простим українцям, а не банкам.
НБУ так хотів збільшити частку строкових коштів і знизити рівень вкладів до запитання?
Ось ідеальний варіант. Думаю багато українців погодяться отримати 25% за депозитом, який гарантується Національним банком. Цей експеримент можна реалізувати на військових, якщо вже немає бажання розширити дію на все населення.
Звичайно, що це мяко кажучи нетипова операція.
Ну так НБУ сам перетворив низькодохідний інструмент короткострокової іммобілізації тимчасово вільної ліквідності банків (депозитний сертифікат) у гіпердохідний механізм розміщення основної суми вільних коштів банківської системи.
Тому, якщо гратись в "атиповість", то давайте грати або на користь тим, хто воює, або на користь всім громадянам країни.

Олексій Кущ

Контакти

Столярова, 1, Дніпро, Україна, 49038

mail@dv-gazeta.info

© Останні новини Дніпра та України за сьогодні. Онлайн трансляції, фото та відео репортажі на сайті Днепр вечерний. Всі права захищені.