Потрібен національний узгоджений план дій.
Він має включати і зниження промислового забруднення, і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфатів, і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра.
Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю.
Насамперед потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.
Що реально зробити невідкладно?
Доки вступить в силу закон про обмеження фосфатів, доки на державному рівні буде сформовано всі стратегії та знайдено кошти на модернізацію очисних споруд, діяти потрібно невідкладно! Чарівним рецептом лікування може стати низка кроків:
Зменшення зарегульованості малих річок значно оздоровить Дніпро: одне село – один ставок (це досить нескладне рішення).
На водозборах варто залужити і засадити схили, крутизною більше 3 градусів та елементи екологічної мережі. Проте, потрібно діяти обережно, оскільки у степу мають бути елементи байрачних лісів у долинах рік.
Максимальне затримання опадів на водозборі й переведення їх у підземний стік – це наповнення першого водоносного горизонту ("верховодки"), що сформує запас підземних вод питної якості, а залишок у вигляді струмків яружно-балковою системою та підземним стоком м'яко наповнить малі річки.
Це як губка, що повільно низом воду віддає, досить довго.
Виділення в натурі (на місцевості) прибережних і водоохоронних смуг та нанесення їх на кадастрову карту, заборона надавати у оренду, власність і користування для будь-яких цілей. Це зараз дорожче, ніж природно-заповідний фонд України – це питання виживання.
Отже, врятувати Дніпро і малі ріки – це рівноцінно порятунку не лише цілих міст і громад, а й економіки України в цілому!
Людмила Циганок
президент Профессиональной ассоциации экологов Украины