Росія намагається всіляко уникнути впливу санкцій США та ЄС, зокрема на постачання зброї та високотехнологічних компонентів для її вироблення. Використовуються різні шляхи, такі як, наприклад, поставки через треті країни – деякі колишні радянські республіки, країни Азії та Африканського континенту.
Також за думкою експертів широко використовуються різні лазівки в експортному контролі товарів подвійного призначення, запроваджені різними країнами ЄС. Це дозволяє використовувати продукцію цивільного призначення у військових цілях. З'являється все більше доказів того, як російські виробники використовують комерційну мікроелектронну продукцію в оборонній техніці. Постачання комерційних напівпровідників для використання в оборонній промисловості відбувається через посередників у Гонконзі, Туреччині та навіть деяких країнах ЄС та НАТО і НАТО, наприклад, Естонії, Нідерландах, Франції та Швейцарії.
Зараз вже цілком очевидно, що росія далеко заздалегідь готувалася до війни і перерозподілу сфер впливу. Для цього багато років створювалась мережа різного штибу лобістів починаючи від політиків (навіть рівня прем’єр-міністра) та впливових бізнесменів. Також відбувалось глибоке проникнення російського капіталу і різних схем у фінансові структури країн ЄС та НАТО. При цьому використовувались, як легальні так і цілком кримінальні або «сірі» шляхи. Раз у раз з’являються розслідування компетентних органів та журналістів, пов’язані з такими справами.
Нещодавно у поле зору журналістського розслідування потрапив черговий цікавий персонаж «чорний банкір» Олександр Галкін. Як стверджується у статті на сайті talk-finance.co.uk цей пан піднявся на різних рейдерских схемах у 1990-х. Потім засвітився як «модератор схеми, яка викрала понад мільярд доларів через сумнозвісну «молдавську схему», відому в усьому світі. Транзитом грошей займалися банки Москви, Кишинева, Києва та Риги за участю 122 фірм-одноденок. За півтора року через рахунки цих фірм пройшло 428 мільярдів рублів, вони опинилися в іноземних банках». Одна з останніх гучних справ – причетність до розкрадання майже 1 млрд. руб. із активів Промислового регіонального банку (Промрегіонбанк).
Але зараз на нього звернули увагу тому, що він ймовірно причетний до поставок підсанкційних товарів військового призначення до росії - в його бізнес імперії «засвітився» цілий ряд фірм, пов’язаних з поставками продукції подвійного та військового призначення.
Галкін імпортував оптику та модульні військові шпиталі, де лікуються поранені бійці «спецоперації Z». Наприклад, ці військові шпиталі набули популярності під час пандемії COVID-19 у Москві.
Компанія називається Block CRS
Як йому вдається це робити за умов найжорстокіших санкцій? І ось тут і став у нагоді його досвід нелегальних операцій у Росії, коли численні посередницькі фірми використовувалися для рейдерства та відмивання грошей за кордоном. Отже, перейдемо до схеми кількох компаній, пов'язаних із Олександром Галкіним. Основне управління цими компаніями в Європі ведеться з Гонконгу, де наш головний герой зареєстрував щонайменше три керуючі компанії.
Одна з підконтрольних Галкіну компаній здійснила платіж індійської компанії, яка виробляє гумові деталі для автомобілів, як показано нижче. Інша компанія, що базується в Гонконгу, де також розташовані основні керуючі компанії Галкіна, займалася експортом мікроелектроніки, як показано на схемі. Через відсутність імпортних комплектуючих, необхідні виробництва товарів подвійного призначення, численні структури у Європі, зокрема згадані раніше під керівництвом Галкіна, заповнюють цей ринок несанкціонованим імпортом технологій у Росію.
Про це пишуть журналісти-розслідувачі у своєму матеріалі.
За їх твердженням Олександр Галкін має не те що подвійне, а як мінімум потрійне громадянство – російське, латвійське та українське. Зареєстрований у Москві, але проживає у Юрмалі (Латвія). Це поки що допомагає йому уникати переслідування за незаконну діяльність.