Вкрадене зерно та «сірий імпорт»: як громадяни трьох країн наживаються на війні в Україні

Росія активно веде проти України війну на економічному фронті, зокрема намагається всіляко витиснути нашу країну зі світового ринку зерна.
З одного боку після відмови від участі у зерновій угоді рф почала нищити нашу портову інфраструктуру та запаси зерна на портових складах. За даними віце-прем’єр-міністра Олександра Кубракова тільки у серпні під час обстрілів було знищено 270 тыс. т зерна.
З іншого боку, росія краде зерно на тимчасово окупованих територіях. Вони просто грабують фермерів, змушуючи їх задешево віддавати, тому ще вивезти його змоги немає. А самі вивозять його до Криму або азовських портів і далі морем. При чому везуть на судах з вимкненими транспондерами, щоб неможна було відследіти маршрут. Виявляється у цій схемі задіяні такі собі напівкримінальні бізнесмени, які до того ж мають і українське громадянство.
Ми вже писали про Олександра Галкіна, який «засвітився» у поставках технологічних товарів в рф в обхід санкцій. В новому журналістському розслідуванні, яке з’явилося нещодавно, стверджується, що він є одним з основних ланцюгів у торгівлі краденим зерном з окупованих територій, маючи окрім російського і латвійського, ще і українське громадянство. Отримав він його ще до повномасштабного вторгнення, та за півроку до початку війни оформив і на свого брата Миколу Галкіна.

Зокрема у згаданому журналістському розслідуванні йдеться:
«В самій Україні перебувають люди, колишні росіяни, які встигають ще приторговувати викраденим зерном в Україні, і за документами переоформивши його в «кубанське», російськими зерновозами вивозять крадене зерно до Сирії, а гроші з продажу «відмивають» через своїх спільників на Кіпрі та в Чехії, про які ми розповімо окремо.
Крим для Олександра Галкіна виступає перевалочним пунктом для більшості викрадених в Україні вантажів, а головний маршрут вивезення вкраденого зерна проходить через Севастополь, на елеватори в Джанкої та Жовтневому або безпосередньо в порт Севастополя. Частина зерна осідає на ринках Криму та Краснодарського краю, але основний обсяг йшов на експорт…
… Старшим партнером Галкіна у цій частині схеми виступає знаменитий у колишньому найбільший РЖД підрядник, «ГК 1520» від імені Ушеровича Бориса Юхимовича, короля держ. замовлень донедавна, за версією РБК…
Через численні фірми-прокладки на Кіпрі, зареєстровані Б.Ю.Ушеровичем, О.О. Галкін контролює багатомільйонний оборот викраденого зерна і згодом переводив у готівку злочинний дохід у країнах ЄС вже як чистий дохід від своєї інвестиційної діяльності, тільки трохи з цих компаній наведено нижче, вигодонабувачем яких через Б.Ю.Ушеровича стає О.О. Галкін.»

На додаток у розслідуванні наводиться схема «сірого імпорту» важливих комплектуючих для військової техніки в рф через Казахстан.
«Знайомтеся, контракт на постачання компонентів для ЦОД МО РФ, Центр обробки даних Міністерства оборони РФ - фундаментальна компонента в сучасній війні з Україною. У зв'язку із забороною прямого імпорту спеціального серверного обладнання в Росію, Олександр Галкін заснував схему «сірого імпорту» через Казахстан, електроніки та зв'язки, без якої винищувачі, танки та крейсера просто «сліпі та глухі як кошенята» у сучасному бою».