В останні тижні політичні та економічні експерти приділяли парламентським виборам у Болгарії. Особливо важливими результати вважаються для України, яка потребує підтримки з боку всіх країн ЄС для майбутнього вступу до організації та для поточного отримання допомоги.

Що ж можна сказати про результати виборів? Перемогу здобула партія «Прогресивна Болгарія», яка вважається проросійською. Найімовірніше, уряд очолить лідер партії Румен Радев, який раніше обіймав посаду президента Болгарії. Слід зазначити, що країна є парламентською республікою, отже, політичний курс переважно залежить від парламентської більшості та сформованого нею уряду. Умовно кажучи, прем’єра Болгарії за обсягом повноважень варто порівнювати з його колегами не в Україні чи Франції, а в Німеччині або Італії.
Чи можна вважати майбутню політику болгарського уряду проросійською? Чи буде це впливати на інтеграцію України та Молдови в ЄС? Відповідь на ці питання ми дати поки не можемо. Але можна спробувати проаналізувати певні нюанси.
По-перше, Болгарія за економічною та політичною вагою поступається не лише Німеччині чи Італії, але й Польщі та Угорщині. По-друге, у Болгарії це вже восьмі парламентські вибори за останні п’ять років і ніхто не знає, чи останні навіть у цьому році. Відповідно, ситуація може дещо змінитися. По-третє, проросійська передвиборча риторика не обов’язково втілиться у політичні кроки (хоча відкидати це не можна). По-четверте, Румен Радев за своїми ідеологічними переконаннями є лівим (хоча і з певними застереженнями), що знижує його значимість в очах республіканської адміністрації Дональда Трампа.
При цьому варто зазначити, що Болгарія традиційно не прагне до конфліктів із Росією, причому такі помірковані погляди поширені як на рівні політичної еліти, так і серед виборців. Така ситуація може непокоїти чи навіть дратувати українських політичних лідерів, публічних спікерів та дослідників. Але слід виходити з реалій: навіть якщо європейські політики комусь із нас не подобаються, вони залишаються європейськими політиками зі своєю електоральною базою. Відповідно, варто дуже виважено коментувати їхні дії та намагатися шукати не те, що нас роз’єднує, а те, у чому ми можемо знайти спільну мову.
Руслан Ключник
кандидат політичних наук, доцент,
доцент кафедри глобальної економіки
Університету імені Альфреда Нобеля
