Читать на русском

Одним з найстаріших і найпоширеніших матеріалів для обробки поверхонь житлових та технічних приміщень є дерево. Зокрема, для оформлення фасадів та інтер'єрів заміських будинків, лазень, альтанок та лоджій багатоповерхівок широко використовується вагонка – тонка дошка із спеціальними профілями з боків типу «шип-паз».

Як оздоблювальний матеріал вагонка має наступні переваги:

• дозволяє візуально вирівняти поверхні стін чи стель;
• досить проста у монтажі;
• довговічна, не вимагає постійного догляду, стійка до механічних дій;
• має високі естетичні властивості;
• є екологічним матеріалом, який дозволяє сформувати у приміщенні приємний мікроклімат;
• відмінний звукоізолятор.

Які породи дерева використовуються для виготовлення вагонки

1. Сосна. Це найбільш поширена та популярна порода дерева. Основна її перевага – дешевизна. Однак через наявність у складі деревини великої кількості смолистих речовин її не рекомендують використовувати у приміщеннях із підвищеною температурою, наприклад, у саунах. Також сосна гігроскопічна, і така вагонка вимагає хорошої обробки спеціальними засобами.
2. Липа. Відмінний матеріал стійкий до грибків та гнилі, не містить смол. Липові дошки не деформуються за високих температур, що обумовлює доцільність їх використання в лазнях. Однак липу не рекомендують використовувати для зовнішніх поверхонь. Також вона вимагає постійного догляду для підтримки естетичного вигляду, схильна до пожовтіння.
3. Вільха. Дорогий, але чудовий матеріал. Не схильна до впливу атмосферних опадів, мало гігроскопічна. Крім того, наявність у складі деревини великої кількості дубильних речовин зумовлює лікувальний ефект облаштувань з вільхи.
4. Ясен. Досить рідкісний, недешевий матеріал із дуже гарною виразною текстурою поверхні. Щільний, стійкий до різноманітних впливів.

Види вагонки

Як ми вже писали раніше, вагонка – це тонка дошка зі спеціальними профілями з двох сторін. З одного – це виступ (шип), з іншого паз. При змиканні дощок шип входить у паз, утворюючи міцне з'єднання. Вагонки розрізняються формою профілю поверхонь і шипів.
По-перше, розрізняють односторонні та двосторонні (дзеркальні) дошки. У другому випадку обидві поверхні можуть використовуватися як лицьові, шип найпростіший, з'єднання візуально виходить практично безшовне. Але через відсутність вентиляційних і водовідвідних канавок поверхня з такої вагонки вимагає хорошої вентиляції.
Односторонні дошки мають лицьову сторону плоску або заокруглену з фасками на краях та з фрезованими канавками для вентиляції та відведення конденсату на тильній стороні. Вони відрізняються формою профілю лицьової сторони і профілям шипів. При з'єднанні здебільшого між дошками утворюються поглиблення – полиці. Найбільш широко представлені так званою євровагонкою, яка виготовляється за європейськими стандартами якості. Стандартна ширина виробів – 80, 100, 110, 120 мм. Товщина дошки – 13,16,19 мм. Довжина – від 500 до 6000 мм.

Розрізняють такі типи таких дошок:

• Стандартна. Має прямі фаски з двох сторін та прямий шип.
• Soft Line. Має округлену поверхню, утворену фасками кромок та заокруглений шип.
• Штіль. Має прямий шип, маленькі фаски. При з'єднанні не утворюється полиці. Поверхня виходить майже безшовна.
• Блок-хаус. Має напівкруглу форму поверхні. При з'єднанні утворюється ефект облицювання колодами.
• Американка. Шип замка не втоплений, а утворюється з лицьової поверхні. Облицювання має зовні вигляд сайдинга, як би внахлест.

Таким чином, при виборі вагонки необхідно враховувати зовнішні умови (вологість, температуру, ймовірність механічних впливів), в яких вона експлуатуватиметься, а також відповідність її вимогам інтер'єру.

Читати українською

Вагонка – универсальный материал для отделки поверхностей

Одним из наиболее старых и распространенных материалов для отделки поверхностей жилых и технических помещений является дерево. В частности, для оформления фасадов и интерьеров загородных домов, бань, беседок и лоджий многоэтажек широко используется вагонка – тонкая доска со специальными профилями по бокам типа «шип-паз».

Как отделочный материал вагонка обладает следующими преимуществами:

• позволяет визуально выровнять поверхности стен или потолков;
• достаточно проста в монтаже;
• долговечна, не требует постоянного ухода, устойчива к механическим воздействиям;
• имеет высокие эстетические свойства;
• является экологичным материалом, который позволяет сформировать в помещении приятный микроклимат;
• отличный звукоизолятор.

Какие породы дерева используются для изготовления вагонки

1. Сосна. Это наиболее распространенная и популярная порода дерева. Основное ее преимущество дешевизна. Однако из-за наличия в составе древесины большого количества смолистых веществ ее не рекомендуют использовать в помещениях с повышенной температурой, например, в саунах. Также сосна гигроскопична, и такая вагонка требует хорошей обработки специальными средствами.
2. Липа. Отличный материал устойчивый к грибкам и гнили, не содержит смол. Липовые доски не деформируются при высоких температурах, что обусловливает целесообразность их использования в банях. Однако липу не рекомендуют использовать для наружных поверхностей. Также она требует постоянного ухода для поддержания эстетичного вида, склонна к пожелтению.
3. Ольха. Дорогой, но отличный материал. Не подвержена влиянию атмосферных осадков, мало гигроскопична. Кроме того, наличие в составе древесины большого количества дубильных веществ обусловливает лечебный эффект отделки из ольхи.
4. Ясень. Достаточно редкий, не дешевый материал с очень красивой выразительной текстурой поверхности. Плотный, устойчив к различного рода воздействиям.

Виды вагонки

Как мы уже писали ранее вагонка – это тонкая доска со специальными профилями с двух сторон. С одной – это выступ (шип), с другой паз. При смыкании досок шип заходит в паз, образуя прочное соединение. Вагонки различаются по форме профиля поверхностей и шипов.
Во-первых, различают односторонние и двухсторонние (зеркальные) доски. Во втором случае обе поверхности могут использоваться в качестве лицевой, шип самый простой, соединение визуально получается практически бесшовное. Но, из-за отсутствия вентиляционных и водоотводящих канавок поверхность из такой вагонки требует хорошей вентиляции.
Односторонние доски имеют лицевую сторону плоскую или скругленную с фасками на краях и с фрезированными канавками для вентиляции и водоотведения на тыльной стороне. Они отличаются по форме профиля лицевой стороны и профилям шипов. При соединении в большинстве случаев между досками образуются углубления – полки. Наиболее широко они представлены так называемой евровагонкой, которая изготавливается по европейским стандартам качества. Стандартная ширина изделий – 80, 100, 110, 120 мм. Толщина доски – 13,16,19 мм. Длина – от 500 до 6000 мм .

Различают следующие типы таких досок:

• Стандартная. Имеет прямые фаски с двух сторон и прямой шип.
• Soft Line. Имеет скругленную поверхность, образованную фасками кромок и скругленный шип.
• Штиль. Имеет прямой шип, маленькие фаски. При соединении не образуется полки. Поверхность получается практически бесшовная.
• Блок-хаус. Имеет полукруглую форму поверхности. При соединении образуется эффект облицовки бревнами.
• Американка. Шип замка не утопленный, а образуется из лицевой поверхности. Облицовка внешне имеет вид сайдинга, как бы внахлест.

Таким образом, при выборе вагонки необходимо учитывать внешние условия (влажность, температуру, вероятность механических воздействий), в которых она будет эксплуатироваться, а также ее соответствие требованиям интерьера.