В Україні міністри, які відповідають за цілі галузі, отримують у десятки разів менше, ніж директори держпідприємств. Чинна система оплати праці державних службовців та менеджерів створила значні диспропорції.
Наприклад, голова "Нафтогазу" заробляє 1,7 млн грн на місяць, а прем'єр – усього 81,2 тис. грн. Спікер Верховної Ради отримує з бюджету менше, ніж директор автобази ВР.
Після зміни системи оплати праці держслужбовців почали переводити в держпідприємства, щоб утримати на роботі кращих фахівців, які не згодні працювати за зарплату в 15-20 тис. грн. Про те, скільки заробляють державні службовці та менеджери державних компаній, про це пише OBOZ.UA.
Міністр фінансів Сергій Марченко відповідає за фінансову стабільність усієї країни, знаходить кошти для фінансування бюджету, відповідає за рівень держборгу.
У своїй декларації за минулий рік міністр показав середню зарплату в 93,5 тис. грн. Цього року, згідно з даними дашбордів відомства, середня місячна зарплата керівництва Мінфіну склала 97,4 тис. грн (дані за січень).
Пересічний спеціаліст Мінфіну заробляє 38,4 тис. грн на місяць.
Один з найбільших банків – "Ощад" у лютому заплатив своєму голові Сергію Наумову 1 млн 53 тис. 194 грн. А його колега з "Привату" Герхард Бьош щомісяця заробляє 1,4 млн грн. Тобто голова банку, який належить Мінфіну, заробляє в 15,3 разів більше, ніж сам міністр.
Головний менеджер країни Денис Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн. Він відповідає за економіку, соціальну, комунальну сферу, медицину й освіту країни. Під час війни від роботи уряду також залежить і забезпечення потреб військових. Саме Кабмін є акціонером національної компанії "Нафтогаз Україна".
Олексій Чернишов у 2019-му в середньому заробляв 26 тис. грн, працюючи міністром розвитку громад та територій. Багато роботи, відповідальності, уваги і мало грошей. Але незабаром Олексія Чернишова призначили головою "Нафтогазу". В декларації за 2023-й він показав середню місячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн. Це майже в 22 рази більше, ніж заробляє прем'єр-міністр.
В Україні з 2024 року переглянули розмір заробітних плат державних службовців. Оклади підвищили, розмір премій обмежили, крім того, закрили вакансії, які спеціально залишали відкритими для збільшення фонду оплати праці.
Чинна система оплати праці державних службовців і працівників державних підприємств не стимулює молодих українців будувати кар'єру в державних органах влади. Наприклад, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, який обіймає одну з трьох найвпливовіших посад у країні, минулого року заробляв у середньому 79 тис. грн на місяць.
Водночас директор автобази управління справами Верховної Ради Борис Богославець, який забезпечує Стефанчука і його колег транспортом, за той самий період у середньому заробляв 132,4 тис. грн. А все тому, що автобаза – окреме державне підприємство. Тому зарплати тут можуть бути вищими, ніж навіть у перших осіб держави.
До речі, президент Володимир Зеленський на своїй посаді отримує менше, ніж директор автобази та всі нардепи. Зарплата президента не дотягує навіть до рівня спеціаліста Мінфіну і становить всього 28 тис. грн. Це "гола" ставка без жодних доплат. Ймовірно, для жодного з українських президентів зарплата не була в переліку стимулів для отримання посади. Але сама диспропорція, коли президент отримує менше звичайного спеціаліста в міністерстві, голова Верховної Ради – менше, ніж директор його автобази, а прем'єр – у десятки разів менше, ніж голова підприємства, яке належать уряду, дивує.
Система оплати праці не стимулює українців працевлаштовуватись в органи влади та брати участь у реформах. Тим, хто хоче заробляти, куди вигідніше займатись машинами для парламентарів, а не парламентаризмом.
