Мабуть ви звертали увагу на невеликих пухнастих собак, схожих зовні на маленьких ведмежаток, із дзвінким голосом. Немов руденькі хмаринки вони пливуть над землею, повсюди слідкуючи за своїми господарями. Це порода собак шпіц, яка останнім часом стала дуже популярною в Україні. Якщо бути точнішим, то це померанські шпіци або помі, як ласкаво називають господарі своїх улюбленців. Насправді порода шпіців включає в себе декілька різновидів від великих собак до ось таких маленьких. Вважається, що виникла вона ще у Давньому Римі, а штучно формувати породу саме померанських шпіців почали вже у XIX столітті. Саме тоді ці маленькі собаки набули свого поширення у вигляді мініатюрних кімнатних звіряток, почали з'являтися у багатьох будинках. Їх навіть стали називати “дамська собачка”. А моду скрізь носити з собою маленьку собачку запровадила не аби хто, а сама англійська королева Вікторія, яка практично ні на секунду не випускала з рук свого улюбленця Марка.
Тож якщо ви спокуситися завести собі такого собаку буде корисним знати більше інформації про цю породу.
Зовнішній вигляд та будова
Зріст дорослого помі складає близько 25-30 см у холці, а довжина тулуба практично дорівнює висоті. Тому вони нагадують такий собі квадрат, що робить їх більш забавними. Вага зазвичай від 1,5 до 3 кг. Мають довгу, прямостоячу шерсть з густим підшерстям. Найбільш поширені окраси – рудий, червоний, коричневий. Бувають шпіци білого, кремового, або навіть блакитного кольору.
Лапи в цих собак коротенькі, але це не заважає їм бігати досить швидко. Особливістю породи є тоненькі кісточки, що створює загрозу для їх пошкодження. Тож необхідно слідкувати за своїми улюбленцями, не дозволяючи стрибати з висоти.
Особливості харчування та хвороби
Померанський шпіц – володар прискореного метаболізму через свою активність та маленького шлунка через загальні розміри. Тож годувати його слід маленькими порціями, але часто. Цуценя померанського шпіцу має отримувати порцію корму 5-6 разів на день, дорослий - до 2-3 разів.
Можна готувати їжу для собаки самостійно із загальними для всіх порід застереженнями. Проте зважаючи на штучність породи їм краще підійдуть спеціально розроблені корми, призначені для дрібних порід собак. Зверніть увагу на розмір гранул сухих раціонів вони повинні бути маленькими. Так само дрібною повинна бути структура самостійно приготовленої їжи.
Щодо хвороб, то у собак породи шпіц через штучність виведення популярні наступні:
- захворювання очей, вух і носоглотки;
- проблеми з прикусом, а також різні захворювання зубів;
- алергічні реакції, які провокують підвищену сльозливість;
- проблеми з горлом, що провокує бажання відкашлятися
- слабкі зв'язки і крихкий скелет.
Особливості характеру собак породи шпіц
Можна виділити наступні особливості помі:
- Енергійність та активність. Шпиці люблять прогулянки та активні ігри з господарями. Якщо ви полюбляєте пасивний спосіб життя, то ця порода не для вас. Шпіци постійно досліджують довкілля, що потребує постійного контролю за ними.
- Комунікабельність. Вони швидко знаходять спільну мову з іншими людьми та тваринами. Добре ладнають з дітьми, якщо ті розуміють, як поводитися з твариною. Але потребують майже постійного контакту з господарями, тож залишатися на самоті тривалий час їм важко.
- Охоронні інстинкти. Незважаючи на штучність породи шпіци зберегли високий рівень охоронних інстинктів від своїх предків. Ці маленькі собаки часто гавкають, щоб попередити про наближення незнайомців і не тільки. Іноді їхня схильність до гавкоту може стати проблемою. Шпиці часто поводяться так, ніби вони набагато більші. Це проявляється у їхній сміливості та бажанні захищати свою сім'ю.
- Гарна навченість. Шпиці розумні та швидко навчаються новим командам. Проте іноді можуть виявляти незалежність і небажання підкорятися.
Загалом шпіци – це гарні собаки для домашнього тримання. «Няшні», добрі та віддані своїм господарям. Джерела гарного настрою та позитивних емоцій.
