Президент правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП) Санае Такаїчі офіційно стала першою жінкою на посаді премʼєр-міністра Японії.
Хоча альянс Ліберально-демократичної партії та Японської партії інновацій не має більшості в Палаті представників, кандидатуру Такаїчі схвалили обидві палати парламенту, оскільки опозиція не змогла висунути спільного кандидата.
Такаїчі активізувала підготовку до формування свого кабінету, і наближене до неї джерело повідомило, що вона може призначити депутатку ЛДП Сацукі Катаяму міністром фінансів, оскільки вони обидві є прихильницями мʼякої фінансової політики.
Нова премʼєрка також вирішила призначити депутатку ЛДП Кімі Оноду міністром економічної безпеки, а Рьосея Акадзаву — головного переговірника Японії зі США з питань тарифів — міністром торгівлі, щоб забезпечити безперервність двосторонніх переговорів.
Попередній премʼєр-міністр країни Шігеру Ішіба подав у відставку на початку вересня. З моменту приходу до влади його правляча коаліція втратила більшість у парламенті через обурення виборців зростанням вартості життя.
Колишня міністерка уряду та телеведуча, а ще колись барабанщиця хеві-метал гурту, очолить партію, яка намагається повернути довіру виборців після скандалів та боротьби з ультраправими, а також країну, яка бореться з низькою народжуваністю та зростанням геополітичної напруженості.
Такаїчі народилася в префектурі Нара в 1961 році. Її батько працював у фірмі, пов'язаній із корпорацією Toyota, мати служила у місцевій поліції. Юність жінки-політика припала на той період, коли японкам було складно не лише побудувати кар'єру, а й здобути вищу освіту: вважалося, що це прерогатива чоловіків. Після закінчення середньої школи Унебі Санае подала документи до найбільших приватних університетів Токіо — Кейо і Васеда, і хоча успішно склала вступні випробування, вчитися в них не змогла. Батьки оголосили, що дівчині не варто жити одній у великому місті, а кошти на оплату навчання підуть на освіту молодшого брата. Тоді Такаїті вступила до Університету Кобе, розташованого за шість годин їзди від будинку.
У 1987 року за стипендіальною програмою Конгресу США Такаїті поїхала до Штатів, де їй довелося попрацювати з Пет Шредер — першою жінкою, обраною до палати представників від штату Колорадо. У молодості після повернення на батьківщину Санае написала кілька книг про американську політику, а також вела передачу на японському телебаченні разом із журналісткою Ренхо.
Політичну кар'єру Санае Такаїті розпочала у 1993 році. Такаїті відома як переконаний правоконсервативний політик, послідовниця ідей покійного Сіндзо Абе, з яким її пов’язували роки тісної співпраці. Виступаючи днями перед прихильниками, вона підкреслила рішучість діяти: «Я буду працювати, працювати і ще раз працювати, щоб тривоги громадян — про завтрашній день, про ціни, про майбутнє — перетворилися на впевненість і надію».
Санае Такаїті відома своєю жорсткою і безапеляційною позицією у зовнішній політиці. Вона давно виступає за посилення курсу щодо Китаю і відкрито підтримує ідею перегляду пацифістської Конституції Японії — насамперед статті 9, яка позбавляє країну права вести війну і мати повноцінні збройні сили. Для багатьох японців цей крок символізував би повернення до політики сили, а для сусідів — тривожний сигнал про можливий перегляд післявоєнного порядку.
Колишня міністр економічної безпеки також користується репутацією переконаного прихильника Тайваню, що неминуче викликає роздратування в Пекіні.
Про особисте життя Санае Такаїті відомо не так багато. Вона двічі виходила заміж. І двічі за одного і того ж чоловіка. 2004 року японський політик вийшла за свого колегу по палаті представників Таку Ямамото. Через хворобу вона відмовилася від думки стати біологічною матір'ю та усиновила трьох дітей Ямамото від попереднього шлюбу. 2017-го подружжя розлучилося, а 2021-го знову одружилося, при цьому Таку взяв прізвище дружини — Такаїті.
Колись завзята барабанщиця хеві-металу, вона була відома тим, що носила з собою багато паличок, бо весь час ламала їх під час інтенсивної гри на барабанах.
Вона також була аквалангісткою та автолюбителькою - її улюблену Toyota Supra тепер виставили у музеї Нари.
