Читать на русском

Хвороби, які вимагають лікування отоларинголога, входять до числа найпоширеніших. Багато хто не з чуток знайомий з такими захворюваннями, як нежить, ангіна, отит. Захворіти можна на тлі переохолодження (загального чи місцевого), авітамінозу, стресів, зниження імунітету. Якщо легкі прояви риніту можна лікувати вдома, то гайморит, синусит та інші недуги вимагають консультації лікаря.

Коли потрібно відвідати отоларинголога

ЛОР-хвороби мають характерну особливість - це тривалий перебіг та швидкий перехід у тяжку стадію. Щоб не допустити ускладнень, варто якнайшвидше записатися до ЛОРу. Не потрібно відкладати візит до лікаря за таких симптомів:

• біль у ділянці чола чи очей, що віддає у скроневу зону;
• набряк верхньої частини обличчя, тканин щік, губ;
• шум у вухах;
• повна або часткова втрата нюху, слуху чи голосу;
• збільшення лімфатичних вузлів у ділянці вух, гортані, носа;
• головний біль із підвищенням температури тіла.

Звертатися до лікаря потрібно за наявності хронічних захворювань вуха-горла-носа. Лікар контролюватиме ситуацію і за необхідності скоригує терапію. До отоларинголога звертаються також із проблемою хропіння.
Хоча грип здебільшого лікує терапевт, у деяких важких випадках варто відвідати отоларинголога. Показаннями для візиту є носова кровотеча, висипання на слизовій оболонці, температура тіла вище 40 °С, галюцинації, сильний дискомфорт у черепно-мозковій коробці.

Особливості дитячих ЛОР-захворювань

Часто ЛОР-захворювання зустрічаються у дітей. Навіть таке, начебто, невинне захворювання, як риніт, може дати ускладнення сусідні органи. Крім того, допитливі малюки нерідко засовують дрібні предмети собі в ніс, що загрожує серйозними наслідками.

Нерідко зустрічаються у дітей і аденоїди. Найчастіше захворювання починається з набухання мигдалин після перенесеної інфекції. Такий стан заважає нормальному диханню та може спровокувати порушення слуху. Результатом неправильної гігієни можуть стати сірчані пробки, які також потребують втручання спеціаліста.

До ЛОР часто звертаються саме з дітьми. У них ще не сформований імунітет, що визначає сприйнятливість до інфекційних та респіраторних хвороб. Симптоми ЛОР-захворювань у дітей можуть відрізнятися від ознак тих самих недуг у дорослих.

Як проходить прийом у ЛОРа

Консультація починається зі збору анамнезу. Це дозволяє лікарю скласти повну клінічну картину. Отоларинголог поцікавиться інформацією про алергічні реакції, перенесені раніше захворювання, особливості спадкового характеру. Також під час прийому в залежності від випадку можуть проводитись такі дослідження:
обстеження порожнини носа;

• визначення порога слухового сприйняття;
• оцінка стану барабанних перетинок та порожнини, а також зовнішнього слухового проходу;
• перевірка слухових аналізаторів;
• огляд бронхів та голосової щілини.

Найчастіше подібні процедури проходять безболісно, але в деяких випадках можуть знадобитися анестетики. Анестезію можуть, наприклад, застосовувати дітям або при блювотному рефлексі. Якщо виникне потреба, лікар може призначити додаткові обстеження.

Щоб визначити можливі причини хропіння (викривлена перегородка, поліпи, аденоїди та ін.), призначаються рентген та комп'ютерна томографія. Потрібно також виключити апное синдром, при якому уві сні зупиняється дихання. Для цього проводиться полісомнографія, яка передбачає оцінку роботи мозку та інших систем організму людини уві сні.

Читати по-українські

Наиболее распространенные заболевания ЛОР-органов: когда нужна помощь врача

Болезни, которые требуют лечения отоларинголога, входят в число самых распространенных. Многие не понаслышке знакомы с такими заболеваниями, как насморк, ангина, отит. Заболеть можно на фоне переохлаждения (общего или местного), авитаминоза, стрессов, снижения иммунитета. Если легкие проявления ринита можно лечить дома, то уже гайморит, синусит и другие недуги требуют консультации врача.

Когда нужно посетить отоларинголога

ЛОР-болезни имеют характерную особенность — это длительное течение и быстрый переход в тяжелую стадию. Чтобы не допустить осложнений, стоит как можно быстрее записаться к ЛОРу. Не нужно откладывать визит к врачу при наличии таких симптомов:

• боль в области лба или глаз, которая отдает в височную зону;
• отек верхней части лица, тканей щек, губ;
• шум в ушах;
• полная или частичная потеря обоняния, слуха или голоса;
• увеличение лимфатических узлов в области ушей, гортани, носа;
• головные боли с повышением температуры тела.

Обращаться к врачу нужно при наличии хронических заболеваний уха-горла-носа. Врач будет контролировать ситуацию и при необходимости скорректирует терапию. К отоларингологу обращаются также с проблемой храпа.

Хотя грипп в большинстве случаев лечит терапевт, в некоторых тяжелых случаях стоит посетить отоларинголога. Показаниями для визита являются носовое кровотечение, высыпания на слизистой, температура тела выше 40 °С, галлюцинации, сильный дискомфорт в черепно-мозговой коробке.

Особенности детских ЛОР-заболеваний

Часто ЛОР-заболевания встречаются у детей. Даже такое, казалось бы, безобидное заболевание, как ринит, может дать осложнение на соседние органы. Кроме того, любознательные малыши нередко засовывают мелкие предметы себе в нос, что грозит серьезными последствиями.

Нередко встречаются у детей и аденоиды. Чаще заболевание начинается с разбухания миндалин после перенесенной инфекции. Такое состояние мешает нормальному дыханию и может спровоцировать нарушения слуха. Результатом неправильной гигиены могут стать серные пробки, которые также требуют вмешательства специалиста.

К ЛОРу часто обращаются именно с детьми. У них еще не сформирован иммунитет, что определяет восприимчивость к инфекционным и респираторным болезням. Симптомы ЛОР-заболеваний у детей могут отличаться от признаков тех же недугов у взрослых.

Как проходит прием у ЛОРа

Консультация начинается со сбора анамнеза. Это позволяет врачу составить полную клиническую картину. Отоларинголог поинтересуется информацией об аллергических реакциях, перенесенных ранее заболеваниях, особенностях наследственного характера. Также во время приема в зависимости от случая могут проводиться такие исследования:

• обследование полости носа;
• определение порога слухового восприятия;
• оценка состояния барабанных перепонок и полости, а также наружного слухового прохода;
• проверка слуховых анализаторов;
• осмотр бронхов и голосовой щели.

Чаще подобные процедуры проходят безболезненно, но в некоторых случаях могут понадобиться анестетики. Анестезию могут, например, применять детям или при рвотном рефлексе. Если возникнет необходимость, врач может назначить дополнительные обследования.

Чтобы определить возможные причины храпа (искривленная перегородка, полипы, аденоиды и др.), назначаются рентген и компьютерная томография. Нужно также исключить апноэ — синдром, при котором во сне останавливается дыхание. Для этого проводится полисомнография, которая предусматривает оценку работы мозга и других систем организма человека во сне.