Кирилівка, Бердянськ і Арабатська Стрілка: що буде з цінами на відпочинок в 2021 році – коментарі експертів

На сьогоднішній день значна частина власників українських пляжних готелів, особливо розташованих на першій лінії від моря і при цьому оснащених басейнами, спостерігаючи успіх минулого сезону, підвищили ціни на відпочинок і в 2021 році. Який насправді відсоток зростання по курортам, і чи не впадуть підвищені ціни протягом сезону, відповіли експерти, повідомляє mrpl.city.

З урахуванням нинішніх тенденцій в економіці, включно з інфляцією, зростанням мінімальної зарплатні, податків і цін на комунальні послуги, багато власників готелів на найпопулярніших курортах Азовського моря задумалися, а чи можна перекласти всі ці проблеми на клієнта, як це було в минулі роки. Як виявилося, можна, але не всім готелям, не завжди і з не зовсім передбачуваними наслідками.

Згідно з даними редакції НІАП «Кирилівка.Укр» середнє зростання цін по курортам Азовського моря в Україні склало 6,5%, але розподілене воно досить нерівномірно:

lr82cfedjyh2vqix

Зокрема, найбільш значне зростання показали готелі Бердянська, на другому місці опинився Приморськ, а третє розділили Арабатська Стрілка, Степанівка та Урзуф.

Нижче наводимо зведену таблицю з прикладами по Бердянську:

 

z9lqkfmul7as4svz

Звичайно ж, частина клієнтоорієнтованих власників житла в Бердянську, Кирилівці та на Арабатці розуміє, що після локдауна в кишенях споживачів грошей більше не стало, і в цінах нічого не змінює.

Більше того, багато готелів навіть роблять хоча б мінімальні знижки (5-20%) для раннього бронювання на високий сезон. Але таких готелів на наших курортах поки що меншість.

З одного боку минулий сезон показав вкрай підвищений попит на окремо розташовані будівлі на першій лінії з басейном і кухнями в номерах. І це логічно, враховуючи загальні побоювання на тлі пандемії і необхідності замінити зарубіжжя на хоча б більш-менш "пристойне" українське море.

Але потрібно розуміти, що Україна є частиною світової економіки і не існує сама по собі. А в туристичному секторі світової економіки зараз тенденції протилежні торішнім трендам внутрішньоукраїнського туризму. Зокрема, минулого сезону в Болгарії, в Іспанії та інших морських країнах вартість апартаментів (від слова «apartamento» - квартира, а не від ГОСТівського омоніму) для відпочинку в середньому знизилася до 2-3-х разів залежно від сегмента житла.

"Наприклад, в одному з найбільш відомих комплексів в Болгарії вартість житла в форматі просторій студії з усіма зручностями (близько 40 кв.м), включно із пральною машиною і посудомийкою, знизилася з позиції 35-50 євро в добу до 20-27 євро на добу в залежності від розташування і рівня інтер'єру (комунальні послуги найчастіше не включені в ціну). При цьому вразі приватної здачі господарі ще й торгуються. Не кажучи вже про те, що ціна включає і 15-20% комісії служб бронювання. Тобто, на руки власники отримують ще менше. Ціни впали для залучення туристів, оскільки в інших країнах падіння виявилося ще більше ", - коментує ситуацію на умовах анонімності власник курортного житла в декількох болгарських комплексах і на українських курортах Азовського моря, Микола (ім'я змінене).

Для прикладу можна навести поточну цінову політику декількох квартир, опублікованих на тому ж ресурсі. Так, 2-місна квартира-студія з басейном і всіма зручностями, розташована в 150 метрах від моря, обійдеться в 1000 гривень на добу, що приблизно на 20-30% дешевше, ніж такий же номер в Кирилівці або Бердянську.

 

6ymuswxt1cttw4kn

В Україні ж минулого року була майже протилежна ситуація. Наприклад, в Кирилівці, на Арабатці і тим паче на острові Бірючий на першій лінії розкуповувалося все комфортне житло навіть за сильно завищеною ціною. Особливо це стосувалося готелів з басейнами і кухнями в номерах. І з одного боку це дало хорошу фору для розвитку «наших» курортів, показавши готельєрам затребуваність сервісу світового рівня в Україні.

Але в 2021 році коронавіруса в Україні як мінімум не менше, ніж в Європі, а на думку ряду експертів і згідно з опитуваннями в соціальних мережах, всупереч офіційній статистиці, в тій чи іншій формі перехворіло більше половини міського населення. Тому навряд-чи в цього року збережеться страх як перед поїздками по Україні, так і перед зарубіжжям, якщо не брати до уваги, звичайно, ПЛР-тести, COVID-паспорти та інші організаційні складності. З одного боку це дуже добре - є шанс реабілітації та подальшого зростання вітчизняної економіки з відповідними перспективами для готельної галузі.

Але з іншого - скорочення карантинних заходів автоматично відкриває ворота в зарубіжжя. Зрозуміло, що частина контингенту залишиться в Україні, але великий відсоток забезпечених туристів при лобовому порівнянні українських цін і умов з світовими, знову надасть перевагу «світові».

Принагідно зауважимо, що споживачі бюджетного житла постраждали найбільше - як від комунальних платіжок, які сильно розтовстіли, так і від локдауна на початку року і від загального падіння економіки, яке підігрівається непослідовністю законодавців.

В результаті значна частина забезпечених туристів, очевидно, буде прагнути повернутися до істотно здешевілого зарубіжжя. А у більшості споживачів бюджетного житла, ймовірно, не вистачить коштів на відпустку на морі, що ми і побачили ще в минулому році.

Як в таких умовах буде себе поводити курортний сектор Азовських і Чорноморських курортів України поки невідомо: з одного боку є цінова конкуренція з дешевим зарубіжжям і зубожіння середнього класу, з іншого - короткий сезон і зростання витрат.

Звичайно ж, не можна не відзначити, що, наприклад, бунгало з усіма зручностями прямо на березі з окремим входом з вулиці - це досить дорогий формат і закордоном, причому набагато дорожчий, ніж у нас. І його реалізація в реаліях України досі залишається порівняно конкурентоспроможною. Але знову ж таки - таке житло в Кирилівці і на Арабатській Стрілці в абсолютній меншості, і при цьому за останні 15 років складно назвати готелі такого формату, які відчували б проблеми із завантаженням.

"Одне напевно ясно , що виграють тільки готелі з хорошою репутацією і стабільною ціновою політикою, які будуть розпродані на літо ще до початку сезону. Вже багато років на наших курортах є точка Х - час наприкінці липня - початку серпня, коли всі, у кого є кошти, вже відпочили або забронювали готель, а у кого їх немає, вже не поїдуть на відпочинок взагалі ні за якою ціною. Так ось, в 2021 році ця точка ризикує зміститися на початок липня. Питання в тому, що через цю особливість в серпні знижки і спецпропозиції з боку готелів можуть бути вже нікому не потрібні ", - пояснює Євген Смєльчаков, головний редактор профільних ресурсів Арабатка.UAPrimorsk.UA та Urzuf.COM.

Таким чином, основний ризик полягає в тому, що власники готелів на курортах Азовського моря дуже переоцінюють платоспроможний попит на пляжний відпочинок всередині країни. І, зокрема, багатьох збиває з пантелику бронювання, яке розпочалося досить рано, незважаючи на зростання цін - але це якраз той самий платоспроможний споживач, якого цього року мало. Питання в тому, що цей споживач, швидше за все, і закінчиться дуже рано, як і почався. Тобто, хто встиг розпродати місця вчасно - у того все добре, а от іншим готелям доведеться мати справу з новою посткоронавірусною економічною реальністю.

«Потрібно розуміти, що всі ми в одному човні - якщо постраждала торгівля і виробництво, постраждає і туризм - і навпаки, якщо виросте економіка в цілому, виросте і туристичний сектор. Ввели РРО одним - буде зростання цін і витрат в інших сферах. Тому січневий локдаун не може не відбитися на літньому сезоні 2021 року. Головна інтрига - наскільки», - додала Юлія Ангеловська, редактор сайту Старий Азов.

Якщо ж дивитися в перспективу, в 2022 році ситуація ризикує скластися ще більше не на користь вітчизняних рекреаційних зон, особливо якщо ціновими маніпуляціями вони втратять свою базу постійних клієнтів. У підсумку, у багатьох регіонів є істотний ризик повернення до формату «курорт вихідного дня».

Як в такій ситуації дічти готелям? Відповідь проста: дотримуватися консервативної цінової політики, намагаючись вижити в довгостроковій перспективі, а не разово "зняти вершки"; приводити сервіс до мінімальних стандартів зарубіжжя і формату "курорт-готелю" або "резорту" (готелів з повним дублюванням інфраструктури курорту на своїй території, щоб не залежати від неї). Ну і, звичайно ж, зрозуміти, що готелі Арабатки, Кирилівки і Бердянська тепер конкурують більше з бюджетним зарубіжжям, а не між собою і не з іншими українськими курортами.

До того ж, як то кажуть, ефективний маркетинг ніхто не відміняв, і багато хто з нас минулого року помітили, що в нашій країні є, куди поїхати, і що подивитися, але зараз, незважаючи на природні багатства, інфраструктура українських курортів виглядає програшно навіть в порівнянні з дешевим зарубіжжям, навіть при паритеті цін, не кажучи вже про занадто дорогу Україну, в порівнянні з дешевими Єгиптом і Болгарією.

При таких розкладах «чарівна паличка» топових ресурсів і Букінг, на якому наші готельєри, порушуючи світову практику і всі договори, звикли завищувати ціни на розмір комісії щодо реального прайса, може закінчитися. Обманювати (продавати через Букінг на 15% дорожче, ніж в готелі) можна довго, але колись і за це доведеться платити за рахунками - оскільки обман в дрібницях з боку готелю породжує велику недовіру з боку відпочивальників.

Тому крім маркетингу та реакції на короткостроковий баланс попиту і пропозиції, нашим готельєрам варто всерйоз замислитися про те, як прив'язати до себе «ядро аудиторії», яка готова їздити на «українське море» в довгостроковій перспективі і не тільки по вихідним, надавши адекватний баланс ціни і якості сервісу, виключивши бажання надмірно різкого реагування в ціновому вираженні на разовий сплеск попиту. Адже клієнт, якого вже відлякали неадекватною ціною, повернеться до розгляду України замість зарубіжжя швидше за все дуже не скоро. Знову ж таки, якщо не виникне нових кризових ситуацій.

Нагадаємо, що в 2017-2019 роках Кирилівка вже зазнала виражену негативну динаміку турпотоку після піку 2014-2016 років, пов'язаного з втратою Криму. Причина була проста: агресивний маркетинг курорту привів до надлишку попиту з боку туристів, які в пік сезону були змушені селитися в самих невідповідних для комфортного відпочинку і при цьому непропорційно дорогих номерах.

За підсумком, в 2019 році паралельно з відновленням турпотоку в Крим і перерозподілом його в зарубіжжі, багато готелів, розташованих далі, ніж в 100 метрах від моря або з відносно низьким рівнем комфорту, вже відчували суттєві проблеми із заселенням.

Новий цикл надлишкового попиту, пов'язаний з обмеженням виїзду на закордонні курорти, може стати причиною повторення проблеми, але на цей раз у великих масштабах - вже не тільки конкретних районів одного курорту, а й усього пляжного турсектора України в цілому.

Метки: отдых-2021