В Днепре, в здании исторического музея имени Яворницкого, открыли выставку, приуроченную к 87-й годовщине памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов, - о сопротивлении крестьянства советской власти в регионе «Долой коммуну и советскую власть»: сопротивление крестьян Днепропетровщины насильственной коллективизации и Голодомора». Ее подготовил местный Музей сопротивления Голодомора совместно с Национальным музеем Голодомора (Киев) и Институтом исследования Голодомора. Об этом сообщает radiosvoboda.org
- Музейники презентують рідкісні архівні документи про виступи проти колективізації в краї 1930 року, - отмечается в сообщении. - Зокрема, це документи про Павлоградське антирадянське селянське повстання та селянські «волинки» в селах та хуторах. Більшість документів оприлюднюють уперше.
Серед матеріалів виставки – мапа селянського спротиву 1930 року, яку створила начальниця науково-дослідного відділу Музею спротиву Голодомору, докторка історичних наук Наталя Романець.
За її словами, на мапі позначені так звані «волинки» або ж «баб’ячі бунти» – стихійні беззбройні виступи селян, часто жіноцтва, у відповідь на спроби розкуркулення односельців.
- Це – унікальна карта, карта «волинок», які відбувались у Дніпропетровському окрузі (на той момент ще не було області), – розповіла Наталя Романець. - Це – наочне свідчення селянського спротиву в той період. Зверніть увагу: Новомосковський район, село Спаське – «волинка» з нього перекинулась на губиниські хутори. Район повністю «палав» – усі населені пункти були охоплені «волинками». «Волинка» – це той термін, який використовується у тодішніх документах. Це масові селянські виступи, беззбройні, які починались стихійно. Наприклад, когось розкуркулювали – і селяни починали відбивати цю родину. Нерідко активну роль в цьому грали жінки. По-перше, жінки більш емоційні, по-друге, було сподівання, що репресії щодо них будуть м’якшими.
А втім, за даними дослідниці, зазвичай такі виступи закінчувалися побиттям селян і в подальшому – засудженням активних учасників до різних термінів ув’язнення.
Загалом, як зазначила дослідниця, мапа розвінчує стереотип про «безхребетного» українського селянина, показуючи, що мешканці сіл чинили опір політиці радянської влади.
За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору-геноциду 1932–33 років.
