Катеринослав-Дніпропетровськ-Дніпро на протязі існування постійно зростав за рахунок навколишніх поселень. Робота та навчання притягували в місто тисячі людей. Але потрапити у центр не завжди було простою задачею. Перепоною була не тільки відстань, а інколи і водні перепони, на кшталт річки Самара.
Як її долали нагадав відомий краєзнавець Ігор Лисенко.
Багато поселень Одинківка, Рибальське, Ігрень, Любимівка були відрізані від Дніпра Самарою. В публікації 1939 року пишуть, що «близько 100 тисяч робочих, службовців, учнів, колгоспників, домогосподарок щоденно їздять в місто та назад. Приміське залізничне сполучення, яким доводиться користуватись, досить незручне».
Мова йде про сполучення через залізничний міст через Самару, який збудували при створенні Катерининської залізниці у 1873 році.
Альтернативою був шлях аж через Новомосковськ, або паром через Самару, який ходив біля залізничного мосту.
-Жвавий рух через Самару обслуговує паром. Але цей паром з серпня по квітень майже не працює: в кінці літа в пересохлій Самарі занадто мілко, взимку річка вкрита льодом, а в березні паром ремонтується.
В інші 4-5 місяців року паром також часто простоює.
-розказується у публікації,
- Близько двохсот тисяч робітників, службовців та колгоспників приміських селищ, відрізані від Дніпропетровська річкою Самарою, більше 5-ти років люди вимагають вирішити питання будівництва моста.
Але міст збудували тільки у 1957 році.
