Подросток из Днепра, покалечившийся на качелях, учится жить заново: нужна помощь

Это Никита. Подросток с огромным интересом к жизни и силой воли, которая есть не у каждого взрослого. На днях ему исполнилось 12-ть. Радоваться бы жизни, но увы. Нелепая, но тяжелая травма на качелях, все изменила. О непростой судьбе ребенка рассказывает волонтер Виктория Панасюк.

калека

- Рік тому Нікітос був абсолютно здоровою дитиною. Травма на майданчику для гойдалок, пряме попадання в трахею, 5 хвилин без дихання, відсутність серцебиття, 12 днів коми і як наслідок - діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез.
З Нікітою і його мамою Світланою ми з Єгором познайомилися в липні 2020 року в Одесі, на реабілітації в Домі з Ангелом. Дивлячись на Нікіту, я ніяк не могла збагнути, що не так. Наче дуже схоже на порушення такі як в мого сина, але в той же час і відмінні. Тільки почувши їхню історію, зрозуміла - це не абілітація, як у Єгора, коли родова травма і ми вчимо дитину абсолютно всьому з нуля. Це - реабілітація. НІКІТІ ПОТРІБНА ПОТУЖНА РЕАБІЛІТАЦІЯ і якнайшвидше. Потрібне термінове посттравматичне відновлення, адже він вже все вмів.
Назараз, вже є прекрасні результати, які дають надію на повноцінне відновлення: Нікіта сам дихає, сам їсть, тримається руками, сам сидить і сам почав розмовляти, трохи дизартрично і тихо, але сам. Навколішки повзає і залазить на ліжко, злазить і знову повзе попластунски, перевертається. Ходить з підтримкою. І головне, у Нікіти повністю збережено розумова функція, все пам’ятає, знає і розуміє.
А мотивація! Мотивація з цієї дитини просто йде потоком. Нікіта хоче вернутися в свою школу, до своїх друзів. І сказав, що зробить все, що треба щоб це сталося. І я йому вірю. В нього точно вийде. Він ще й Єгора підбивав до змагань по повзанню на підлозі, Єгор тільки ржав.
Сім’я звісно в шоці, в батьків руки трясуться досі. Нікіта має маму і тата, ще брата Кирила, який в 4 роки не зрозумів чому він став раптом старшим. Мама Світлана, просто молодець, зібрала волю в кулак і гарує як дома, так і на роботі. Варіантів не має, щоб Нікітоса на ноги поставити - гроші потрібні не малі. Доречі, в Одесу вони приїхали за власний кошт, бо по 309 постанові грошей на лікування Нікіти держава не знайшла, взяли з них за реабілітацію, яка давайте відверто, дуже слабка, 25 000 грн.
Нажаль, ні соцзахист, ні лікарі, ні освіта толком батькам нічого не пояснюють. Ви самі розумієте в якому батьки зараз стані. Вони пройшли стадію Розпачу і стадію: Чому так сталося? Зараз на стадії Пошуку і стадії: Віддам останнє, тільки аби допомогло синові.
Я це все добре розумію, тому що сама пройшла цей шлях довжиною в майже 14 років з Єгором, тому що щодня працюю зараз з батьками, які мають дітей з інвалідністю і потребують постійної підтримки. Тому, розповіла що могла, консультації: по правам дитини, школі, помічникам, освіті, отриманню путівок, реабілітвції, отриманню обладнання і нюанси по роботі з соцструктурами мамі Світлані надала. Маю надію що на благо.
Щодо реабілітації Нікіти, у нього особливий випадок і вигрібати потрібно негайно, час взагалі не чекає. Всі ті центри, які я знаю на Україні, вони реально дають тільки підтримуючу терапію. Я би радила закордон, наприклад, Петьо в Будапешті пробувати, але коронавірус закрив допоки доступ і в самі країни, і багато закладів взагалі не працюють. На Україні, думається, варто спробувати центр в Модричах, що на Львівщині, вони працюють з травмою і підтвердили, що Нікіту можуть взяти. Але вартість там дещо захмарна. 48420 грн тільки реабілітація на 18 днів, а ще потрібно проживання і харчування.
Тепер до питань і прохань. Сім’я живе в передмісті Дніпра. Реально, тільки вийшли з лікарень і намагаються в’їхати в нову реальність. Тому є питання:
1. Чи знаєте в Дніпрі групи взаємодопомоги, ГО, БФ, спільноти... тих, хто працюють з напрямком інвалідності і церебрального паралічу. Будь-ласка напишіть в коментарях контакти. Як не крути, а всю інфу ми з Єгором отримали не від державних структур, які нами мали опікуватися, а від батьків, які вже пройшли такий самий шлях. Крім того, дитина на візку не має себе відчувати відірваною від життя, можливо є якісь соціальні проекти, на кшталт Особливі, який я організувала в Києві.
2. Терміново потрібні фонди, окремі благодійники, які допоможуть зі збором коштів на реабілітацію в Модричах. Порадьте, будь-ласка.
3. А давайте самі трохи допоможемо Нікітосу, і закинемо грошиків мамі Світлані на рахунок. Знаєте, досвід показує, що хто як не ми, назбираємо і додамо до того що вже є. І поїде Нікіта собі відновлюватися. Бо інтенсив, як не крути, потрібен, а дома він і так працює щодня. Ви ж пам’ятаєте, мотивація в цього хлопця залізна.
Всі документи, виписки, підтвердження... не буду постити. Скажу тільки, що я їх бачила і мама надасть за першою потребою.

Карта Приватбанк
5168 7427 0855 8279
Губа Світлана Ігорівна (мама)
+380 (98) 414 93 00

лист