На Новомосковщине свое 97-летие отметила участница Второй мировой войны

23 ноября отпраздновала свое 97-летие фронтовичка, непосредственная участница нескольких выдающихся сражений Второй мировой, майор запаса, ветеран педагогического труда Вера Белимова.
Об этом сообщается на фб-странице Новомосковськ сьогодні.
«Про надзвичайну жінку розповіла провідний спеціаліст з питань культури, спорту і роботи з молоддю Перещепинської міської ОТГ Світлана Бейник:
"Новомосковщина багата на людей, відданих рідним приорільським просторам, сповнених непідробної української шляхетності, глибинного, узятого з родового кореня національного духу. Саме до такої когорти січеславців належить мужня фронтовичка, ветеран Другої світової війни, учасник Сталінградської, Курської, Дніпровської, Яської, Львівської та Берлінської операцій, майор запасу, ветеран педагогічної праці, відмінник народної освіти, почесна громадянка м. Перещепине Віра Іванівна Белімова, яка сьогодні відзначає своє 97-річчя.
Її життєвий шлях викликає подив, гордість і захоплення. Народилися Віра та її сестра-близнючка Надія у с. Василівці. Згодом родина переїхала на Львівщину до м. Стрий. Там вони закінчили школу, а на ранок була війна. Першим на фронт пішов тато Іван Каленикович Тонкошкур. Дружина Векла Степанівна, дві доньки і син були евакуйовані під Сталінград, де дівчата закінчили курси радисток, а потім перекваліфікувалися на водіїв. Бойове хрещення вони отримали під Краснодоном. У самісіньке пекло бою на вантажівках доставляли боєприпаси. Навкруги – стрілянина, вогонь, розриви бомб, на кожному кроці чатує смерть. І так до самого Берліна, стримуючи у серці біль, страх, гіркоту втрат. Не скорилась війні молодість, міцнішими за броню виявились тендітні дівочі плечі! У мирному житті Віра Іванівна обрала найблагороднішу і найпочеснішу з професій – вчителя молодших класів. Пройшовши через горнило війни, вона не втратила ніжності і доброти, усе життя вміло поєднує красиве й корисне. Своє кохання зустріла ще під Сталінградом. Леонтій Васильович був справжнім чоловіком, кремезним і гарним. Та й красуня-українка Віра запала у палке серце сибіряка. А з тієї любові з’явилися на світ Божий два синочки Олександр і Юрій. Через роки прийшли до хати й невісточки, яких ювілярка з першого дня знайомства прийняла за донечок. Тож запорукою її довголіття є велика, дружна родина, багата на сімейні традиції, а ще – бадьорість духу, завзяття, велике, завжди молоде, серце, що звикло віддавати своє тепло іншим. Віра Іванівна нагороджена орденами Вітчизняної війни та «За мужність», медалями «За оборону Сталінграда», «За оборону Кавказа», «За взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною». Віра Іванівна – не тільки берегиня краю, а і його жива історія, адже чимало важливих подій, які увібрало двадцяте століття, не оминули її долі, але ж не зважаючи ні нащо кожного ранку ВОНА усміхається прийдешньому дню, дякує Богу за родину, молиться за Україну, переглядає пресу, цікавиться новинами, спілкується з подругами, просто радіє життю, стверджуючи найголовнішу цитату сьогодення «Мир на квітучій українській землі ми повинні обов’язково зберегти, бо це – щонайперша духівниця нащадкам від старшого покоління». З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВЕТЕРАНЕ! НИЗЬКИЙ, ВАМ УКЛІН!», - отмечается в сообщении.

127269269_1371803013211757_2481955001694780770_n 127486987_1371803016545090_5577908969380162104_n

Метки: 97-летие, Вера Белимова