Хлібний турун — один із найважливіших шкідників озимої пшениці. Жук мешкає по всій Європі, зокрема по всій Україні. Живе скрізь, де вирощують пшеницю та інші злаки. Щорічні збитки сільському господарству становлять приблизно 10–20% врожаю, а в окремі роки можуть перевищувати 50% врожаю пшениці.
На думку фахівців, небезпечний жук здатен суттєво «переполовинити» продовольчі запаси аграріїв.
— Цього шкідника не можна ігнорувати, — зазначає доцент кафедри біорізноманіття та екології біолого-екологічного факультету ДНУ Віктор Бригадиренко. — Жуки добре літають на багато кілометрів, знаходять вересневі посіви озимої пшениці в жовтні, відкладають на них яйця і в листопаді–грудні масово поїдають молоді кущики озимої пшениці. Морози для них не перешкода, а лише причина для відпочинку. У перші теплі дні личинки жука продовжують підгризати листя і кущі пшениці. У травні заляльковуються, а в червні-липні жуки нового покоління піднімаються на колосся пшениці, масово гризуть дозріваючі та зрілі зерна пшениці. Шкода від цього виду величезна. Личинки в холодні місяці шкодять більше, ніж жуки в теплу частину сезону. Враховуючи, що пшениця — найважливіший експортний продукт України, про цей вид потрібно знати все.
На думку зоолога, особливості біології комахи можуть допомогти продовжити наше життя.
— Кожен агроном, кожен фермер повинен звертати увагу на його личинок у грудні та ранньою весною, — констатує спеціаліст. — Боротьба з хлібним жуком триватиме на мільйонах гектарів щорічно. Що дозволяє цьому виду проявляти активність і шкодити в найхолодніші місяці року, коли всі комахи впадають у сплячку? Напевно, особливі біохімічні адаптації, які ще багато десятиліть вивчатимуться. Можливо, нові відкриття, пов’язані з хлібним жуком, колись дозволять людині продовжити власне життя і завдяки цьому виживати в замороженому вигляді, подорожуючи багато років на космічних кораблях за межами Сонячної системи.
