Археологическая экспедиция Днепропетровского Национального исторического музея им. Д. Яворницкого уже несколько недель проводит раскопки поселения конца 18 века, остатки которого обнаружены на окраине поселка Самаровка. Возглавляет экспедицию - Александр Старик, руководитель отдела археологии музея. В группе «Samar.History.» сообщаются интереснейшие подробности этого открытия.
- У 1776 році Азовський губернатор Василь Чертков за наказом князя Григорія Потьомкіна, особисто об’їжджає береги нижньої течії Самари у пошуках місцевості де розпочнеться будівництво великого міста Катеринослава. Місце було обрано при впадінні річки Кільчень у Самару (зараз це околиця м. Підгороднє). У наступному році був затверджений проект майбутнього міста Катеринослава, розпочалось будівництво та його заселення, зводились адміністративні та житлові будівлі, храми.
У 1782 році у місті налічувалось 2194 людини, в переважній більшості це були вивезені із Криму греки та вірмени. Було зведено 4 церкви: російська, грецька, вірменська та католицька. Також була збудована школа та губернське училище.
Але вже скоро стало зрозуміло, що ця місцевість є не придатною для будівництва міста. Це була низовина, яка часто підтоплювалась весняними паводками. У тому ж 1782 році головний катеринославський лікар Шенфогель засвідчив: «по низменному своему положенню вся эта местность вредна для здоровья людей, неудобна и гибельна для экономически-хозяйственного благосостояния обывателей».
Вже з того часу будівництво міста призупинилось і серед населення поповзли чутки про його перенесення. І дійсно у 1786 році за наказом того ж князя Г. Потьомкіна місто Катеринослав було перенесено на правий берег Дніпра у старовинну козацьку слободу Половицю. Сьогодні нам добре відоме це місто під назвою Дніпро.
Але виникло питання, що ж робити з першим Катеринославом, який вже був заселений. І питання вирішили – заснувати на місці першого Катеринослава нове місто Катеринославського намісництва – Новомосковськ. Та все ж, місцевість де стояло місто була настільки непридатною для життя, що з кожним роком місто знелюднювалось, і скоро взагалі стало покинутим.
На прохання генерал-губернатора Катеринославського та Таврійського графа П. Зубова, імператриця Катерина ІІ 26 вересня 1794 року видає указ: «Граф Платон Александрович! По уважению причин, от вас предоставленных, дозволяем вам учинить перевод двух уездных городов Екатеринославского Наместничества Новомосковска и Алексополя, первого в местечко Новоселицу, а последнего в Царицанку с оставлением прежних сих городов названий, и потребную на переселение и устроение Присутственных мест сумму 2. 640 рублей заимствовать из тамошних доходов».
Ось так і вийшло, що віднайдене археологами старовинне місто фактично дало початок сучасному місту Дніпро, а також нову назву козацькій Новоселиці - сучасному Новомосковську.
