Леся и Днепр: в Сети рассказали, что связывало поэтессу с Екатеринославом

Накануне 150-летия со Дня рождения Леси Украинки, в Сети рассказали о том, что связывало выдающуюся украинскую поэтессу с нашим Днепром. Сама Леся Украинка бывала в Екатеринославе всего один раз, но судьба ее семьи была тесно связана с нашим городом.
Также остались раритетные фото екатеринославского периода жизни семьи Косач.
Историческими фактами поделились на фейсбук-странице Музей історії Дніпра.

149578459_442980243793476_3556205636539257940_n

- У Катеринославі Леся Українка бувала лише раз, в червні 1891 року, коли вона разом із родиною їхала на відпочинок до Євпаторії. Вони зупинилися у місті аби подивитися на фортецю Старий Кодак та Кодацький поріг. Але склалося так, що доля її родини була тісно пов’язана із нашим містом. Сюди неодноразово навідувалась її мати – Олена Пчілка. Тут оселилася молодша сестра Лесі – Ольга.
Мати Лесі Українки бувала у Катеринославі як мінімум чотири рази – під час вже згадуваної мандрівки, у 1905 році, під час ХІІІ Археологічного з’їзду, у 1911 році, коли вона активно взаємодіяла з місцевою українською «Просвітою» та в 1915 році.
У 1905 році Олена Пчілка зупинялася в готелі «Європейський» (на розі сучасної вулиці Фабра та проспекту Д. Яворницького; будинок не зберігся), оглянула чимало місцевих знакових місць. Зокрема: обласний музей ім. Олександра Поля (сучасний Музей імені Д. І. Яворницького), Потьомкінський палац, комерційне училище, парк (сучасний парк імені Т. Г. Шевченка) тощо. У 1911 році вона приймала участь в організації філії «Просвіти» у селищі Мануйлівка (Амур-Нижньодніпровський район). У травні ж 1915 року вона приїздила до Катеринославу у сімейних справах – їздила в гості до доньки Ольги. В цей час вона зупинялася у Лоцманській Кам’янці. Навідувалась до музею, якому подарувала збірку поезій Лесі Українки «На крилах пісень» (1904) із дарчим підписом. Книга і досі зберігається в експозиції.
Та найбільше пов’язана із містом донька Олени Пчілки, сестра Лесі Українки – Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877–1945). Вона жила в Лоцманській Кам’янці з 1910 по 1921 роки. Лікар за фахом, працювала на посаді ординатора патронажу Катеринославської губернської земської лікарні та вела амбулаторний прийом хворих. За цю діяльність була навіть нагороджена срібним нагрудним знаком до 50-ліття заснування земських установ. Мешкала спочатку у звичайній сільській хаті, а згодом – у невеличкому будинку, який для неї як для лікарки, спорудило місцеве земство.

149449283_442980247126809_3409539602431480892_o

Її діяльність не обмежувалась лише медичною справою. Ольга Петрівна організувала у школі гурток вишивання. Збирала орнаменти народної вишивки Катеринославщини та опублікувала у спеціальному альбомі «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини й Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування» (Київ, 1928). Разом із чоловіком – Михайлом Кривинюком перекладала українською мовою твори іноземних письменників, переважно, розраховані на дітей.
Саме завдяки Ользі Петрівні у Катеринославі побачило світ кілька книг її матері: «Байки. Для сім’ї і школи», «Книжка-різдвянка. Для дітей. Оповідання й вірші», читанка «Зелений гай. Віршики й казки з малюнками для дітей». Саме нашому місті було надруковано підручник «Стародавня історія східних народів» (1918), підготовлений Лесею Українкою та окреме видання її поеми «Бояриня» (1917).
Олена Петрівна разом зі своєю родиною полишила Катеринослав восени 1921 року через погані матеріальні умови і голод, який тут панував. Вони виїхали до Могилева-Подільського, який був краще забезпечений продовольством. У Катеринославі родина залишила рукописний архів Лесі Українки та велику власну бібліотеку, які на сьогодні втрачені, - рассказали историки.

 

Метки: Леся Украинка, Музей історії Дніпра