Команда общественной организации «SaveDnipro» провела встречу с топ-менеджментом Днепровского металлургического завода (Петровка), заместителем министра защиты окружающей среды Русланом Стрельцом и командой Министерство защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины. Обсуждали разрешение на выбросы для одного из крупнейших загрязнителей Днепра. Об этом сообщается на странице «SaveDnipro» в Фейсбуке.
-Почнемо з хороших новин. Чи не вперше ДМЗ від провокацій, звинувачень та ігнорування спробували перейти до діалогу з громадськістю, - отмечается в сообщении. - Адже раніше підприємство лише обмежувалося невнятними публічними коментарями та кидало “на амбразуру” менеджерів, не уповноважених на жодні рішення. Цього ж разу до міністерства приїхав директор ПрАТ “ДМЗ”, ТОВ “DCH” та “Суха балка” Віталій Баш.
Але на цьому хороші новини закінчуються. У підсумку більш ніж 2-годинної зустрічі громада Дніпра отримала лише декілька невеличких поступок від промислового гіганта.
Так, ми дійшли згоди щодо:
- Впровадження системи пригнічення пилу на ливарному дворі до 2023 року. Але ця вимога фактично просто буде перенесена з діючого дозволу, тому великою перемогою її назвати складно.
- Модернізації пило-газовловлювального обладнання, що встановлено за конвертерами. Але це так само умова діючого дозволу, яку просто перенесено в проєкт нового.
- ДМЗ спільно зі спеціалізованими організаціями розглянуть існуючі методи пригнічення пилу на рудному дворі доменного цеху. Обраний варіант буде впроваджено до 2024 року.
- Публікації на сайті підприємства актуальних меж санітарної зони. Але і тут проблема, бо санзону публікувати готові, а от розташування джерел викидів – ні. Мовляв, бояться терористів. А отже, навіть таку елементарну інформацію, яка дозволила б громадськості ідентифікувати, звідки несеться понаднормовий викид, підприємство давати не хоче.
- І якесь абстрактне “вивчити питання зменшення викидів вапняного пилу”. Але без якихось чітких заходів та термінів їх запровадження.
- ...власне, на цьому все.
Перелік пунктів, по яких згоди немає, набагато більший. І щоб не перевантажувати вас технічним текстом, просто скажемо наступне:
- ДМЗ відмовляється встановлювати будь-які датчики моніторингу на будь-яких своїх джерелах викидів.
- ДМЗ відмовляється оприлюднювати навіть наявні у них дані моніторингу у будь-якій формі, окрім середньодобової, бо “немає технічної можливості”. Всі ми прекрасно розуміємо, що “середньодобові” показники не мають жодної цінності для доведення понаднормових викидів.
- Немає розуміння, коли ми побачимо регулярні звіти про лабораторні аналізи стічних вод підприємства.
Але це лише перша подібна зустріч за участі вищого керівництва заводу і, можливо, щось ще зміниться на краще (принаймні, ми продовжимо цього вимагати й від підприємства, й від міністерства). Але поки що назвати “поступки” ДМЗ якимось проривом для міста важко.
Менш із тим, ми дякуємо міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Роману Абрамовському та Руслану Стрільцю та його заміснику Руслану Стрільцю за цю зустріч. Дякуємо і представникам ДМЗ. На жаль, єдине, що можемо обіцяти за її результатами – це продовження боротьби.
Но в комментариях жители Днепра отмечают:
- Нет сил жить рядом с этой фабрикой смерти. Люди получают отравления, серьёзные проблемы с лёгкими, сердцем. Разве такое можно представить в европейском государстве, чтобы предприятие беспрепятственно убивало его граждан?
Ранее наш сайт сообщал, что в Днепре прошел мирный протест против выбросов Коксохима.
Метки: ДМЗ, Петровка, экология