Борис Філатов передав Музею історії Дніпра унікальний документ, що допоможе у дослідженнях історії міста

Віднайдений опис генерального проєкту реконструкції Дніпра 1940-го року стане новим етапом дослідження справжньої історії міста, адже десятиліттями цей документ вважали втраченим та мали про нього лише приблизні уявлення. Історики наголошують: це важливе джерело, що дозволить глибше зрозуміти характер розвитку міста – не лише дослідникам, а й дніпрянам.

DA82D08C-10AA-4AC9-9047-B9B64398A313

До міського голови унікальний документ потрапив від приватного дарувальника. «Я був би не я, якби залишив його у приватній бібліотеці. Та я чудово розумію вагомість цього історичного документа. Тож був просто зобов’язаний передати його до нашого Музею історії Дніпра», – сказав Борис Філатов.

C45DB02C-2C1A-42E5-AEA6-7044EAD01F77

Як до, так і після Другої світової, документація щодо планування чи забудови Дніпропетровська (нині Дніпра – ред.) була засекречена. Відомості про це містили лише урізану статистику та розрахунки без креслень. В історії містобудування генеральний проєкт реконструкції Дніпропетровська 1940 року вважали не реалізованим через війну. Насправді ж він був чинним документом аж до прийняття нового генплану – у 1956-му. Історик Валентин Старостін зауважує, що унікальний документ містить рідкісні відомості про стан міста наприкінці 30-х років минулого століття: «Вивчення цього додасть нового до історії міжвоєнного міста».

9CB0829F-0D8B-4CE4-B19B-4F7292ACA7B8

У повоєнний період центральну частину міста відновлювали саме відповідно до генплану 1940-го. Зокрема, там було передбачене проведення транзитної магістралі з Центрального моста не через центральну площу, а прилеглими вулицями. За схемами документа робили планування Привокзальної площі та прокладали вулицю Курчатова. Водночас цим генпланом вперше запропоновано створення Південної промзони і прилеглих житлових районів у верхній частині Робочої і проспекту Олександра Поля. А ще – продовжене з 1944 року будівництво сучасного Південмашу та інших підприємств і житлових кварталів у різних частинах Дніпропетровська. Загалом документ передбачав чимале територіальне розширення міста та кількості його мешканців.
Утім, якщо порівнювати із сьогоденням, чимало задумів радянських містобудівників так і залишилися на папері.

Побачити унікальний генплан дніпряни та гості міста зможуть уже найближчим часом. Крім виставлення оригіналу в експозиції, його планують також оцифрувати для інтерактивних стендів, каже директор Музею історії Дніпра Олег Репан.

5D424BF5-E2A0-4976-B1A9-28C3B9039FE5

Передавати до музею речі, що розповідають історію розвитку міста, його трудових династій чи промислових галузей можуть усі дніпряни. «Це – дійсно народний музей, і від початку ми планували його так, аби він не був звичайним. Тому тут радо приймуть у дар будь-які артефакти, що підкреслюють регіональну ідентичність Дніпра. Давайте берегти історію нашого славетного міста разом і давайте разом писати її далі», – додав Борис Філатов.

Метки: Борис Филатов, Музей історії Дніпра