ДПІ У Центральному районі м.Дніпра повідомляє

06 лютого 2018 року підсумкова прес-конференція в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 06 лютого 2018 року об 11.00 год. в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбудеться підсумкова прес_конференція на тему: «Партнерство з бізнесом з погляду результатів роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2017 рік та січень 2018 року».
У прес-конференції прийме участь виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Запрошуються представники ЗМІ.
Контактні телефони: (056) 374-31-33, (056) 374-31-71, (050) 3403231.

У 2017 році роботодавцям-порушникам донараховано до сплати 819 млн. грн.
Протягом 2017 року роботодавцям, які порушували податкове законодавство при виплаті заробітної плати та інших доходів фізичним особам, донараховано до сплати 819 млн. грн.. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, із загальної донарахованої суми майже 664 млн. грн. складає податок на доходи фізичних осіб, 122 млн. грн. – єдиний внесок та понад 33 млн. грн. – військовий збір.
Загалом під час перевірок порушення законодавства встановлено в 60% перевірених суб’єктів господарювання.
За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено близько 5 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Павло Дроняк також розповів, що фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності.  За результатами проведеної роз’яснювальної роботи  роботодавці уклали додатково майже 41 тис. трудових угод з найманими працівниками.
За результатами вжитих органами ДФС заходів залучено до державної реєстрації майже 26 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджету додатково сплачено понад 19 млн. грн. податків.

Січневі надходження від платників Дніпропетровщини: понад 6,4 млрд. грн. податків і митних платежів до бюджетів усіх рівнів та 917 млн. грн. ЄСВ
У першому місяці 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів 6 млрд. 433,6 млн. грн., що майже на 2 млрд. грн. більше, ніж у січні 2017 року. Про це проінформувала керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж січня 2018 року спрямовано 4 млрд. 827,7 млн. грн., що на 1 млрд. 634,4 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2017 року.

Січневі надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 1 млрд. 605,9 млн. грн. Це на 346,5 млн. грн. більше фактичних надходжень першого місяця 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 917,0 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на  228,1 млн. грн.

Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"
Нещодавно ДПІ у Центральному районі м.Дніпра проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з першим заступником начальника В’ячеславом Петерсом на тему  «Проведення податкового та митного аудиту».
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Чи мають право контролюючі органи проводити виїзні (невиїзні) планові та позапланові перевірки за період, який вже було перевірено?
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та застосовано відповідні штрафні санкції
При цьому, відповідно до абзацу першого п. 78.2 ст. 78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначених ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок СГ?
Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України.
Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.

В який термін призначається документальна позапланова перевірка за заявою платника податків (ЮО, ФОП)?
Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро -, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПКУ).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.
При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

Які строки розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД?
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (діє з 03.01.2017).
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша ст. 2 Закону № 185).
Відповідно до частини п’ятої ст. 1 та частини четвертої ст. 2 Закону № 185 Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частинами першими ст.ст. 1, 2 Закону № 185.
Зокрема, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постанова № 410 набрала чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які втрачають чинність 16 червня 2017 року.
З урахуванням викладеного, на період з 16.12.2016 до 16.06.2017 включно розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями, передбачені ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Для зміцнення обороноздатності України платники Центрального району м.Дніпра сплатили 132 мільйона гривень податку
Військовий збір, названий у народі «оборонним» податком, - це внесок кожного громадянина для матеріальної підтримки обороноздатності української армії.
Упродовж січня 2018 року платники, які перебувають на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, сплатили 3 555,1тис.грн. військового збору. У порівнянні з відповідним періодом 2017 року, коли сплата складала 2338,9 тис.грн., надходження зросли на 1216,2 тис.грн.
В інспекції констатують, що позитивна динаміка надходжень є підтвердженням високого рівня відповідальності та усвідомлення платників Цнтрального району м.Дніпра.

Корисна інформація: Військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання в зоні проведення антитерористичної операції.
Була встановлена ставка збору у розмірі 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню.
Платниками військового збору являються фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за сплату збору до бюджету є роботодавці, які нараховують доходи у вигляді заробітної плати своїм найманим працівникам.
Увага! Лише платники єдиного податку не сплачують військовий збір, решта податкових агентів є обов’язковими платниками військового збору.

Майбутні колеги завітали до ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

Робота над формуванням податкової культури для ДПІ у Центральному районі м.Дніпра така ж  важлива, як і збирання податків, оскільки, на думку фахівців служби, вона сприяє створенню позитивного й шанобливого ставлення до діяльності фіскальної служби, підвищенню її позитивного іміджу та в результаті добровільної та у повному обсязі сплати податків.
Так, нещодавно на «День відкритих дверей» до податківців Центрального району м.Дніпра завітали студенти 3 курсу будівельно – економічного відділення Дніпровського монтажного технікуму.
Під час зустрічі, фахівці ДПІ ознайомили гостей з основними завданнями та функціями служби, розповіли про напрями діяльності та актуальні питання реформування у податковій сфері, перевагами для платників податків та загалом з розвитком сервісних функцій служби.
Спеціалісти різних відділів розповіли про специфіку своєї роботи та відповідали на запитання студентів.
В.о. завідувача сектору адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Юлія Голубцова розповіла про актуальні зміни податкового законодавства в 2018 році, та поділилася практичним досвідом з питань щодо адміністрування плати на землю, рентних платежів та екологічного податку.
В ході зустрічі звернули увагу студентів на їх право на часткову компенсацію за оплату навчання, тобто податкову знижку за навчання за 2017 рік, та нагадали, що подати декларацію на отримання знижки можна до ДПІ до 31.12.2018 року.
«Ми раді ділитися нашим досвідом з молодим поколінням, адже від них залежить майбутній розвиток нашої держави. Майбутні професіонали мають бути всебічно обізнаними, саме тому такі зустрічі дуже корисні для розширення їх світогляду та професійної орієнтації», - за уважила Юлія Голубцова

Надходження до місцевого бюджету по Центральному районі м.Дніпра
Протягом січня 2018 року платниками Центральному районі м.Дніпра забезпечено надходження до місцевого бюджету – 58 635,0 тис. грн., що більше на 8 474,1 тис. грн. або 16,9 відсотка за минулорічні показники.
Податку на доходи фізичних осіб зібрано 32761,9 тис.грн., що більше на 1723,2 тис. грн. за надходження 2016 року.
Протягом січня 2018 року забезпечено надходження до місцевого бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 3053,0 тис. грн.., в тому числі з юридичних осіб – 2999 тис. грн. В порівнянні з показниками 2017 року приріст податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 1695,0тис.грн млн. грн. або 124 відсотки.
У 2018 року зібрано акцизного податку від реалізації підакцизних товарів на загальну суму 3250,0тис. грн.
У січні 2018 року до місцевого бюджету надійшло 8743,0 тис. грн. плати за землю, що більше ніж у 2017 році на 1229,3 тис. грн. або 16,4 відсотка, в тому числі з юридичних осіб у розмірі 8410,6 тис. грн. (приріст до 2017 р. – 1275,2 тис. грн. або 17,9 відс.),
Також значну питому вагу у надходженнях до місцевого бюджету займає єдиний податок, якого протягом січня 2018року зібрано у розмірі 10 089,7тис. грн., що більше на 2449 тис. грн. або 32,6 відсотка за показники 2017 року. Єдиний податок в 2018 року: з юридичних осіб становить 2200,6тис. грн., з фізичних осіб – 7889,0тис. грн.
У 2017 році мешканці Дніпропетровщини скористалися сервісом ДФС України «Пульс» 260 разів
Впродовж січня – грудня минулого року на телефонний номер сервісу ДФС України „Пульс” від громадян Дніпропетровської області надійшло 260 звернень, які вчасно розглянуті та вирішені позитивно.
Наразі майже дві третини дзвінків стосувалися питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (166 звернень). Крім того, 41 звернення стосувалось організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області. З приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ звернулися 28 платників тощо.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №21
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує.
Державна фіскальна служба України листом від 26.01.2018 №2497/7/99-99-15-03-03-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №21» (далі – лист ДФС №2497) повідомила наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.01.2018 №21 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – постанова №21).
Постанову №21 розроблено та прийнято з метою систематизації (уніфікації) нормативно-правових актів Уряду.
Так, прийнятою постановою №21 зведено в єдиний нормативно-правовий акт дві постанови Кабінету Міністрів України (від 20.10.2011 №1068 та від 04.02.2013 №69), які згідно з пунктом 2 постанови №21 визнано такими, що втратили чинність.
Норми прийнятої постанови №21 не встановлюють новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів, не запроваджують нові форми звітності, вони відповідають прямим нормам Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
При цьому, враховуючи тенденцію систематичного внесення змін до ст.229 ПКУ у частині розширення переліків підакцизних товарів, що використовуються як сировина в хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку, у постанові №21 вже не зазначаються переліки кодів згідно з УКТ ЗЕД нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а наводиться посилання на відповідні пункти ст.229 ПКУ.
Зокрема, у п.1 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженого постановою №21 (далі – Порядок), зазначено, що він визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку або ввезення яких здійснюється без сплати акцизного податку відповідно до п.п.229.4.1 п.229.4, п.п.229.5.1 п 229.5, п.п 229.6.1 п 229.6, п.п 229.7.1 п 229.7 ст.229 ПКУ.
Крім цього, постановою №21 приведені у відповідність до норм чинного законодавства назви центральних органів виконавчої влади.
Зазначаємо, що відповідно до підпунктів 15 та 16 постанови №21 у разі нецільового використання нафтопродуктів та/або речовин векселедавець є платником акцизного податку з обсягу продукції, використаної не за призначенням (підпункти 212.1.7 та 212.1.8 п.212.1 ст.212 ПКУ), та несе відповідальність, передбачену п.п.229.4.16 п.229.4, п.п.229.5.18 п.229.5, п.п.229.6.14 п.229.6, п.п.229.7.16 п.229.7 ст.229 ПКУ.
Таким чином, починаючи з 23.01.2018, податкові векселі, авальовані банком, що видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, оформлюються на підставі Порядку.
Звертаємо увагу, що до приведення у відповідність до положень постанови №21 наказів Міністерства фінансів України від 07.08.2012 №899, від 27.03.2013 №430 контролюючі органи і платники податків користуються порядками роботи податкових постів та застосовують форми довідок і журналів, що затверджені цими наказами.

Лист ДФС №2497 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72782.html

Нарахування пені у разі самостійного виявлення платником заниження податкового зобов’язання з ПДВ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що порядок нарахування пені визначено ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до частини другої п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з п.129.9 ст.129 ПКУ у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
У разі подання платником уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, включаючи день погашення такого податкового зобов’язання.

Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що підпунктом 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. ЗО ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі - Порядок № 1233).
Порядок №   1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).
Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Декларування - 2018: Оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду земельної ділянки (паю)
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
Як оподатковуються доходи громадян від надання в оренду земельних ділянок (паїв) в оренду суб’єктам господарювання – юридичним особам та ФОП?
-
Відповідно до пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до норм ст. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року №92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (18%) -  п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ.
Крім того, згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідальність за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий стан і доходи
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує платникам податків, що за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Неприбутковим організаціям про виключення з Реєстру
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що п.16 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, (далі – Порядок), визначені умови, при яких неприбуткова організація виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Так, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:
· використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
· розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
· невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 ПКУ;
· затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;
· за ініціативою неприбуткової організації.
Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному ст.42 ПКУ, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.
Після виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:
¨ з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог п.133.4 ст.133 ПКУ;
¨ з дати припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);
¨ з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.
За наявності декількох підстав для виключення неприбуткової організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше  (п.17 Порядку).

Добові на відрядження: зміни - 2018
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день. Така норма передбачена пп. «а» пп. 170.9.1 п.170.9 Податкового кодексу України.
Оскільки з 01 січня 2018 року мінімальна зарплата встановлена на рівні 3723 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), - максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн за добу (3723,00 х 0,1), а для відрядження за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Єдиний податок і податковий борг – поняття несумісні
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. п. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, при наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
При несплаті боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Податкова соціальна пільга для батька, діти якого проживають з дружиною від першого шлюбу
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у 2018 році – 881 грн., - у розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227, для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18 років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначених у Порядку, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме:
- змінено визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування банківських установ;
- уточнено вимоги щодо відповідальності релігійних організацій при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
- передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін;
уточнено різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій;
- уточнено норми щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення зазначеної норми не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи;
- уточнена редакція норми щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...