ДПІ у Центральному районі м. Дніпра консультує:

 Звітуйте ЄСВ через "Електронний кабінет"

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.
Звіт подається до контролюючого органу за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску. У страхувальника є можливість звітувати  в електронній формі, а в окремих випадках у паперовому вигляді.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра пропонує скористатися електронним сервісом ДФС "Електронний кабінет" (https://cabinet.sfs.gov.ua), який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з єдиного внеску в електронній формі, за умови реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Звітувати в електронній формі – швидко та зручно!

Про актуальні питання легалізації праці та заробітної плати- на «гарячій лінії» у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

Нещодавно в ході телефонної «гарячої лінії» з платниками податків спілкувалася в.о. завідувача сектору адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Валентина Тертишна. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо легалізації праці та заробітної плати, які надходили від платників під час проведення заходу.
Запитання: Яку відповідальність несе роботодавець у разі укладання договору ЦПХ замість трудового?
Відповідь:  Досить часто суб’єкти господарювання (фізичні особи та фізичні особи-підприємці) для виконання певних робіт чи послуг укладають договори цивільно-правового характеру. В кожному  випадку існують різні вимоги щодо змісту договору, документального підтвердження наданих послуг чи виконаних робіт, оподаткування виплаченого доходу і навіть відображення у звітності. Договори ЦПХ з фізичною особою-підприємцем несуть ризики податкових перевірок щодо обґрунтованості виплат, правильності їх оподаткування або неоподаткування.
Договори ЦПХ зі звичайними фізичними особами підпадають під пильний контроль. Для інспектування в поле зору потрапляють суб’єкти господарювання, у яких за даними звітності застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ більше року, а також у яких 30 і більше відсотків працівників працюють за такими договорами. Важливо, щоб роботи чи послуги за договором ЦПХ  не збігалися із функціоналом працівника за його основною посадою або функціоналом інших працівників.

Запитання: В яких випадках можливе оформлення стажування та обговорення випробувального терміну ?
Відповідь: Намагання підмінити трудовий договір випробувальним терміном або стажуванням на сьогодні є поширеним порушенням. Питання щодо встановлення випробувального терміну регулюється нормами ст.26 КЗпП і застосовується виключно до трудових відносин. Тобто випробувальний термін може бути застосований виключно до особи, з якою укладається трудовий договір, що має на меті перевірку відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю та виплачується зарплата. Встановлення працівнику безоплатного стажування є порушенням норм трудового законодавства. Стажування означає процес набуття  особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, навчання на робочому місці для здобуття практичних навичок у певній професії.  Проходження стажування при прийнятті на роботу передбачено для осіб певних категорій. Зокрема, для студентів та учнів. В цьому випадку стажування передбачає укладання договору про стажування, видання наказу про стажування, оформлення програми стажування, внесення запису до трудової книжки про походження стажування. Також стажування можливе для безробітних (ст.8 Закону України від 05.07.2012р. №5067-VI «Про зайнятість населення»). Таке стажування здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним центром зайнятості.

Запитання: Чим відрізняється трудовий договір від цивільно-правового?
Відповідь:  Укладання таких договорів базується на різній нормативні базі: трудові договори регулюються на підставі КЗпП, договори ЦПХ – цивільним законодавством. Зазвичай трудовий договір укладають у тих випадках, коли необхідно, щоб виконувалася робота за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, як правило, на постійній основі, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Сторонами договору є працівник та роботодавець. Роботодавець веде облік робочого часу працівників, а працівники підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку. За виконану протягом місяця роботу працівник отримує заробітну плату у вигляді окладу згідно з штатним розписом та надбавок, премій, інших виплат, передбачених колективним договором чи іншими локальними документами роботодавця у визначені терміни.
Договори ЧПХ на виконання робіт (надання послуг)  мають не системний характер, а здебільшого разовий.  Предмет договору є не сам процес роботи, а її результат, наприклад, працююче обладнання чи бухгалтерські послуги. Сторонами договору  ЦПХ є замовник та виконавець. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує і виконує свою роботу на власний ризик. Виконавець позбавлений соціальних гарантій (права на відпустку, матеріальну допомогу, компенсацію). За договором ЦПХ виплачується винагорода за конкретну роботу на підставі підписаних актів приймання-передачі робіт чи послуг.
Таким чином, предметом трудового договору є праця, тоді як предметом ЦПХ – виконання стороною визначеного обсягу робіт.

Запитання: Як визначити «мінімальний страховий внесок»?
Відповідь: Згідно з п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та підлягає сплаті щомісяця. У 2018 році сума мінімального внеску становить 3723 х 22% =819,06 грн.

Про отримання електронних довірчих послуг

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що з метою створення сприятливих умов для клієнтів Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) скасовує обмеження щодо отримання електронних довірчих послуг у межах територіальної одиниці (області) державної реєстрації юридичної особи.
Від 19.11.2018 усі категорії клієнтів мають змогу отримати електронні довірчі послуги у будь-якому представництві АЦСК ІДД ДФС.
Звертаємо увагу, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
Вищевказану інформацію розміщено на сторінці АЦСК ІДД ДФС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news
Також повідомляємо, що з інформацією щодо режиму роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС, порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС:
■ режим роботи – https://acskidd.gov.ua/contacts.
■ отримання ЕДП – https://acskidd.gov.ua/r_kor.
■ скасування кваліфікованих сертифікатів – https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.

Від власників нерухомості місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра отримав майже 18 мільйона гривень

За підсумками десяти місяців поточного року місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра отримав 18,5 млн.грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У порівнянні з результатами попереднього року надходження цього платежу збільшились на 38,8 відс., додатково надійшло 4,7 млн.грн.
Безперечним лідером у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, якими сплачено 16,5 млн.грн., сума надходжень від фізичних осіб становить 1,9млн.грн.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані лише ті громадяни, котрі володіють квартирою/квартирами, житлова площа яких перевищує 60 м2 і будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 120 м2, різних типів житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 180 м2, та являються власниками та землекористувачами земельних ділянок.

 Протягом десяти місяців сервіс ДФСУ «Пульс» отримав 505 запитів від платників Дніпропетровщини

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що у переважній більшості громадяни Дніпропетровської області використовують сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» для з’ясування питань щодо подання звітності та реєстрації накладних. Цієї тематики стосувалось 268 звернень.
Питання щодо роботи органів ДФС порушив 151 заявник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ цікавила 32-х запитувачів, з приводу роботи ЦОП та перевірок суб’єктів господарювання звернулися 17 та 12 платників відповідно, з антикорупційної тематики – 11 громадян тощо.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).

Понад 45 мільйонів гривень військового збору сплачено з легальних доходів платників Центрального району м.Дніпра до держбюджету

З легальних доходів на потреби армії платниками Центрального району м.Дніпра протягом січня-жовтня 2018 року сплачено 45,7 мільйона гривень військового збору. Показники сплати військового збору випереджують минулорічні на 21,6 відсотка, - інформує відділ моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Центрального району м.Дніпра.
«Завдяки відповідальності працедавців та громадян Центрального району м. Дніпра динаміка сплати військового збору в районі стабільно позитивна.  Звичайно ж, такий ріст зумовлений, насамперед, підвищенням стандартів в оплаті праці. Саме  зважена позиція переважної більшості наших працедавців, котрі дотримуються вимог щодо легальної зарплати з обов’язковим відрахуванням всіх визначених законом податкових платежів до бюджету, сприяє стабільному надходженню коштів на потреби національного війська», - зазначає в.о.начальника ДПІ у Центрального району м.Дніпра Світлана Іщенко.
Разом з тим керівник ДПІ наголосила, що увага фахівців ДФС до тих представників бізнесу, котрі допускають факти «тіньової» зайнятості, останнім часом особливо пильна.
«Неофіційне працевлаштування формує недобросовісну бізнес-конкуренцію, а це негативно впливає на інвестиційну привабливість країни. Варто врахувати, що наші заходи з виявлення порушників податкового законодавства, в тому числі при виплаті зарплати, - це крок у напрямку захисту інтересів найманих працівників та держави. Виконуючи розпорядження Уряду від 05.09.2018 №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», в ході проведення співбесід чи перевірок працедавців ми діємо винятково в межах повноважень, наданих законом. Тож, вкотре звертаємося до представників бізнесу з проханням поважати права найманих працівників на гарантований соціальний захист», - підсумувала Світлана Іщенко.

Повідомлення про об’єкти оподаткування за формою №20-ОПП подається протягом 10 днів після реєстрації

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Повідомлення), за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Нагадуємо, що порядок подання та заповнення форми №20-ОПП визначено наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839.

Форма Повідомлення передбачає заповнення типа об’єкта оподаткування.
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» розміщено оновлений Довідник типів об’єктів для подання форми №20-ОПП станом на 26.10.2018, з яким можна ознайомитись за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html .

Чи видається ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність довідка за ф.№ 34-ОПП, а також довідка за ф. № 12-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до норм ст. 65 Податкового кодексу України , взяття на облік фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність - на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності .
Довідка за формою № 34-ОПП видається платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, в довідці за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа - підприємець, адвокат».
Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за формою № 5-ОПП, копію документу, який підтверджу припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку за формою № 34-ОПП. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП у такому випадку не видається, оскільки фізична особа продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 119.07).

Помилково сплачене грошове зобов’язання можна повернути

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що у відповідності до п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з п. 43.2 ст. 43 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пунктом 43.3 ст. 43 Кодексу передбачено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з п. 43.4 ст. 43 Кодексу платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 Кодексу, у відповідності до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Пунктом 43.6 ст. 43 Кодексу визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124, визначено, що платник подає заяву до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Скористатися правом на отримання податкової знижки можна до кінця поточного року

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Отримати податкову знижку можна подавши до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи до 31 грудня поточного.
Також нагадуємо, що  Законом України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» внесені зміни, зокрема, до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, згідно із якими платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Зазначена норма передбачена п.п 14.1.11 а) ст. 14 Податкового кодексу України та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 № 400.

http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0400201-18

З 1 грудня п. р. податкові накладні та розрахунки коригування реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609.
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763, цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні „Офіційний вісник України” № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 1 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Нові форми податкової накладної розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.

Чи підлягає оподаткуванню дохід фізичної особи у вигляді відшкодування моральної та матеріальної шкоди?

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра роз’яснили. Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди згідно з п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу громадянина, крім
- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;
- відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
- пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
- суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
- виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;
- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Метки: налоговая инспекция
Loading...