ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує:

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра: затримка виплати заробітної плати – актуальна проблема іміджу підприємства
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертають увагу платників податків, що ситуація із затримкою виплати заробітної плати на підприємствах досить часто супроводжується  простроченням виплат інших зобов’язань платника, зокрема податкових. А це може спричинити невиконання бюджетних зобов’язань, таким чином посилюючи незадоволення та загальну напругу в суспільстві.
Відповідно до функцій та в межах компетенції фахівці ДПІ постійно здійснюють моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств, на яких є заборгованість із зарплати, заслуховують керівників таких суб’єктів господарювання на засіданнях комісій та переконують їх своєчасно виплачувати зарплату з обов’язковими відрахуваннями до бюджету.
«Як свідчить практика, підприємства, на яких боргують зарплату, як правило, припускаються інших порушень податкового законодавства. Оскільки від стану зарплатних виплат залежить не лише надходження ПДФО, а й єдиного внеску, то фахівці ДПІ і надалі приділятимуть питанню своєчасної оплати праці максимальну увагу», - зазначив перший заступник начальника ДПІ В’ячеслав Петерс
За останніми даними  протягом січня п.року з доходів платників податків Центрального району м.Дніпра сплачено 44692,7 тис.грн. ПДФО. За цей же період  надходження єдиного соціального внеску склали 45984,5 тис. гривень.

Про свої доходи можна дізнатися через електронний кабінет
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує нагадує. На офіційному веб-порталі ДФС в «Електронному кабінеті платника» функціонує сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків.
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника, з використанням лише електронного цифрового підпису фізичної особи.
Для цього необхідно:
- увійти до Електронного кабінету платника через офіційний веб-портал ДФС;
- обрати відповідний акредитований центр сертифікації ключів (АЦСК);
- обрати особистий електронний ключ, вибравши відповідний файл з електронного носія (USB – накопичувач, СD/DVD диск) або у відповідному каталозі на персональному ПК (Key- 6.dat);
- вказати пароль захисту та натиснути «Зчитати». Після того, як ключ буде успішно завантажено, натиснути «Увійти»;
- обрати розділ «Заяви, запити для отримання інформації»;
- обрати «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидій на житло». У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити всі поля, виділені блакитним кольором. Після заповнення натисніть «Підписати та надіслати» або «Зберегти чернетку» та «Підписати та надіслати».
Процедура підпису така ж сама, як і процедура входу в особистий кабінет.
Далі система запропонує обрати спосіб отримання інформації. Наприклад: «Електронний кабінет». Відправлений запит можна переглянути у розділі «Вхідні/вихідні документи» в приватній частині особистого кабінету. Після обробки запиту до особистого електронного кабінету платника надходить повідомлення.
Натиснувши на це повідомлення відкривається інформація про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яка замовлялася. Інформацію можна переглянути, зберегти або надрукувати. Слід зазначити, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Про декларування доходів громадян говорили під час зустрічі з громадянами та представниками бізнесу
Днями, в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбулась зустріч першого заступника начальника Петерса В’ячеслава з громадянами та представниками бізнесу.
Приводом для зустрічі стала кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2017 року, яка розпочалась з 1 січня  та триватиме до 1 травня 2018 року.
Посадовець зазначив, що у 2018 році декларування доходів пов’язано з виконанням платниками податку на доходи фізичних осіб норм Податкового кодексу України, згідно з якими громадяни зобов’язані подати та/або мають право подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками 2017 року.
Зауважив, що з 1 січня 2018 року декларація подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.
Розповів про види доходу, які підлягають обов'язковому декларуванню, а саме, до них відносяться:
- продаж та надання в оренду рухомого та нерухомого майна;
- іноземні доходи;
- інвестиційний дохід, тобто дохід від продажу акцій та корпоративних прав;
- дохід у вигляді анульованою банком частини боргу за кредитом.
Також, обов'язковому декларуванню підлягають доходи у вигляді подарунків та спадщини. Разом із тим, з 01.01.2017 року вступили в силу зміни в податковому законодавстві, згідно яких звільняються від оподаткування доходи, отримані у вигляді спадщини/дарування від членів сім'ї другого ступеня споріднення, до яких відносяться бабусі, дідусі, онуки, рідні брати і сестри.
Фізичні особи зобов'язані самостійно до 1 серпня 2018 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації. Для зручності громадян протягом січня - квітня 2018 року Центр обслуговування платників працює не тільки в робочі дні, а й по суботах з 9.00 год. до 13.00 год.
Разом з тим, В’ячеслав Петерс проінформував, що на офіційному веб-порталі ДФС України функціонує спеціальний банер «Деклараційна кампанія - 2018», в якому, крім нормативних і інформаційних матеріалів, розміщені Декларації про майновий стан і доходи, приклади заповнення декларації тощо.
Окрім того, платник податків має право звернутися до ЦОП при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра з проханням отримати консультативну допомогу з питань щодо заповнення річної податкової декларації.

Платники Центрального району м.Дніпра знайомились із новаціями у податковому законодавстві
Своєчасне інформування платників про новації в законодавстві сприяє попередженню та уникненню порушень. 23 лютого 2018 року в приміщенні ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбувся організований працівниками ДПІ семінар, на якому було розглянуто зміни до Податкового кодексу України, чинні з 2018 року.
Серед основних питань платникам розповіли про особливості деклараційної кампанії – 2018, зміни в частині справляння єдиного податку та ЄСВ, адмініструванні місцевих податків, особливості оподаткування прибутку підприємств, зміни в частині оподаткування та відшкодування ПДВ, порядок заповнення та реєстрації податкової накладної, порядок дії платника у разі блокування податкової накладної, зміни в порядку митного декларування тощо.
Кожен із присутніх мав можливість отримати особисту кваліфіковану консультацію, поради та застереження.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра закликає платників податків бути обізнаними із новаціями в законодавстві, брати активну участь у семінарах та публічних заходах, організовуваних фіскальними органами.

Чи можна виправити інформацію, зазначену в е-декларації?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з частиною четвертою ст.45 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами, суб’єкт електронного декларування (далі –  е-декларування) має право подати, за власною ініціативою, виправлену версію своєї е-декларації упродовж семи календарних днів після дня подання відповідної е-декларації. Для цього немає необхідності звертатися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).
Наприклад, якщо е-декларація була подана 31 березня (у будь-який час доби), то у суб’єкта е-декларування є можливість подати виправлену е-декларацію до кінця дня 7 квітня (тобто до 00 годин 00 хвилин 8 квітня). Для цього слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є видимою упродовж зазначеного строку у персональному електронному кабінеті суб’єкта е-декларування біля відповідної е-декларації.
При цьому суб’єкт е-декларування має право подати виправлену е-декларацію упродовж цього терміну лише один раз.
Якщо після спливання семиденного строку або якщо виправлена е-декларація вже була подана упродовж зазначеного строку суб’єкт е-декларування виявить неповні чи неправильні відомості в поданій ним е-декларації (або у виправленій е-декларації), він повідомляє про це НАЗК через персональний електронний кабінет та подає виправлену е-декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи НАЗК. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої е-декларації. Крім того, у разі притягнення суб’єкта е-декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт е-декларування зобов’язаний подати відповідну е-декларацію або виправлену е-декларацію з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою НАЗК. При цьому суб’єкт е-декларування повинен подати виправлену е-декларацію у разі виявлення у ній недостовірних відомостей, навіть якщо його не було притягнено до відповідальності за подання таких відомостей.

У податковій Центрального району м.Дніпра відбулася зустріч з представниками бізнесу
Днями у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбулась зустріч начальника ДПІ Болдаш Наталією Юріївною з представниками бізнесу. Відкриваючи зустріч, вона подякувала присутнім суб'єктам підприємництва за їх внесок у формування бюджетів всіх рівнів.
Посадовець зазначила, що завдяки проведеній роботі за січень 2018 рік платниками ДПІ у Центральному районі м.Дніпра до бюджетів усіх рівнів сплачено 127319,1тис. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів. У порівнянні до минулого року надходження зросли на 33723,8 тис. грн. З них до державного бюджету сплачено 62750,1 тис. грн, до місцевих бюджетів – 58635,0 тис. грн.,
Найбільшу частку у доходах державного бюджету займають податок на додану вартість (55,4 відсотків), податок на доходи фізичних осіб (27,4 відсотка),  військовий збір (8,7 відсотків), податок на прибуток (3,2 відсотка).
Найбільшу питому вагу в наповненні місцевого бюджету займає  податок на доходи фізичних осіб, надходження від якого склали 32761,9тис. грн., або 55,9 відсотків загальних надходжень. Виконання показників загального фонду місцевого бюджету за січень 2018 року ДПІ забезпечено  на 100,1 відсотки.
Учасників зустрічі поінформовано про зміни податкового законодавства, які набрали чинності у 2018 році. Нагадали про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у Центрі обслуговування платників при ДПІ, а також про порядок надання податкової звітності.
За словами Наталії Юріївни, для зручності платників вже кілька років успішно працює сервіс фіскальної служби України «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна не тільки подати всю податкову звітність, не відвідуючи податкову інспекцію, а й перевірити стан розрахунків за всіма видами податків, одержати довідку про доходи тощо.
Присутні суб'єкти підприємництва відзначили високу якість обслуговування платників. Адже у ЦОП при ДПІ відсутні черги, а кожен відвідувач може отримати консультацію та практичну допомогу щодо заповнення звітності.

Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс»
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:
(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;
(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
(6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

Про оподаткування юридичних осіб під час „гарячої лінії” в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Нещодавно ДПІ у Центральному районі м.Дніпра проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо нововведень та актуальних питань оподаткування юридичних осіб у 2018 році.
На запитання платників податків відповідав перший заступник начальника ДПІ Петерс В’ячеслав

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, коли необхідно звітувати у 2018 році платнику податку на прибуток-виробнику сільськогосподарської продукції за 2017 рік? За 2016 рік ми подавали Декларацію з податку на прибуток до 30 серпня 2017 року.
Дякую за запитання. З 1 липня 2017 року виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток, тобто термін подання декларації з податку на прибуток виробника сільськогосподарської продукції – 1 березня 2018 року.

Підкажіть, будь ласка, чи можна нашому підприємству в декларації з податку на прибуток за 2017 рік коригувати фінансовий результат, пов’язаний з отриманими коштами із державного бюджету у вигляді компенсації витрат?
Дякую за запитання. Кодексом не передбачено коригування фінансового результату, пов’язаного з отриманням коштів із державного бюджету у вигляді компенсації витрат. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Прошу сказати, нашу громадську організацію з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру неприбуткових установ. Яку звітність нам слід подати до контролюючого органу?
Неприбутковим організаціям – юридичним особам, яких з 1 липня 2017 року виключено з Реєстру неприбуткових установ, необхідно не пізніше 1 березня 2018 року подати до контролюючого органу за місцем обліку:
- Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за перше півріччя 2017 року (за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 року) та фінансову звітність;
- Декларацію з податку на прибуток підприємств за друге півріччя 2017 року (за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 року) та фінансову звітність за 2017 рік.

Добрий день! Нашим підприємством у 2017 році проведено операції з продажу товарів пов’язаній особі-нерезиденту на загальну суму 17,4 млн. грн., наш річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку склав 138,9 млн. грн., чи визнаються дані господарські операції контрольованими?
Дякую за питання. Господарські операції між підприємством та пов’язаною особою-нерезидентом визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У Вашому випадку господарські операції за 2017 рік не визнаються контрольованими.

Прошу сказати за якою формою та в які терміни подається Звіт про контрольовані операції за 2017 рік?
Дякую за питання. Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у 2017 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня 2018 року, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.

Яким чином здійснюється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено до/після 01.12.2017?
Відповідно до п. 571 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пп. 200. 1.3 та 200. 1.9 ст. 200 .1 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:
податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п. 201.16.2 п.  201.16 ст. 201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника.
Дія абзацу третього п. 201.10 ст. 201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.
Також, у зв’язку з виключенням Законом № 2245 п. 74.2 ст. 74 ПКУ, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 із змінами і доповненнями, до ДФС не подається.

За яких умов здійснюється реєстрація податкових накладних в порядку, визначеному п. 200.1 9 ст. 200 1 Податкового кодексу України?
Відповідно до п. 2001.9 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (∑Перевищ), а сума, визначена п. 200 1.3 ст. 200 1 ПКУ (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до п. 200 1.3 ст. 200 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 2001.9 ст.2001 ПКУ, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ).

Як перейти із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування?
Відповідно до вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Наше підприємство має столярний цех. Чи є пільга щодо сплати податку на нерухоме майно?
Платниками податку є юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

ЩОДО ПОДАННЯ ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ
До якого контролюючого органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у т. ч. з метою реалізації права на податкову знижку: за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території, чи за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання річної Декларації визначено ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Крім того, відповідно до пп. 166.1 п.166.1 ст.166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Вичерпний перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений п. 166.3 ст. 163 ПКУ. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум платником податку відображаються у Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі – Порядок), повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на підставі поданої платником податків Декларації до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум.

Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.
Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише органом ДФС, до якого подана така податкова декларація.
У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях, та на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями та наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 «Про переміщення та закінчення простою» із змінами та доповненнями (далі – Наказ) функціональні обов’язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у територіальних органах, що переміщуються, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, відповідно до додатка до Наказу.
Водночас, процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1382).

Статтею 3 Закону № 1382 передбачено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою № 5ДР.
Платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з %%0Cетою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації). Платник податку – переселенець, який вніс відомості про зміну місця проживання, відповідно до Закону № 1382, подає Декларацію до контролюючого органу за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР (див. категорія 103.24 розділу «Запитання – відповіді з бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ІДД ДФС України  (http://zir.sfs.gov.ua)).

Умови застосування податкової соціальної пільги у 2018 році
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відтак розмір загальної ПСП протягом 2018 року становитиме 881 грн.
Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).
Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей.
Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.
ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.
ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.
Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України листом від 19.01.2018 №1579/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС №1579) повідомлила наступне.
Законом України від 07.12.2017 №2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Пунктом 46 розділу І Закону України №2245 внесено зміни до ст.255 ПКУ та збільшено на 16,8 відсотків (порівняно з діючими у 2017 році) ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245, починаючи з 01.01.2018.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (із змінами і доповненнями).
Податкові декларації з Рентної плати подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, за місцем податкової реєстрації (п.п.257.3.4 п.257.3 ст.257 ПКУ).
Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України із змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 №2233-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
Слід зазначити, що визначені у п.255.4 ст.255 ПКУ види використання води, за які не справляється Рентна плата, стосуються виключно вторинних водокористувачів, які відповідно до п.255.1 ст.255 ПКУ з 2018 року не є платниками Рентної плати.
Крім того з 2018 року норма п.255.3 ст.255 ПКУ визначатиме об’єкт оподаткування Рентною платою як фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання.
Лист ДФС №1579 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72746.html

Громадянин - власник земельних ділянок самостійно обирає площу для застосування пільги
Якщо фізична особа володіє декількома земельними ділянками одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то для застосування пільги зі сплати земельного податку до 1 травня треба подати заяву, - звертають увагу в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра.
Заява про застосування пільги подається письмово у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки щодо якої буде застосовано пільгу.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду , у якому подано таку заяву.
Якщо до 1 травня поточного року фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання /заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році, - наголошують в ДПІ.
Якщо заява про самостійне обрання/заміну земельних ділянок про застосування пільги подана до контролюючого органу після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Мали доходи за межами України – подайте річну декларацію
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що під час кампанії декларування доходів фізичних осіб, яка цьогоріч триває в Україні з 1 січня до 1 травня, при отриманні у 2017 році доходів за межами України, необхідно подати річну декларацію про майновий стан і доходи. Адже  платниками податку на доходи фізичних осіб згідно з чинним законодавством є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Порядок оподаткування іноземних доходів визначено ст. 13, п. 162.1.1, ст. 162, п. 170.11, ст. 170 Податкового кодексу України. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Доходи отримані з джерел за межами України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. А сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.
Разом із тим, у платника податку є можливість зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для цього платник має отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування та легалізувати її у закордонній дипломатичній установі України, розташованій у країні отримання доходу.
Зауважимо, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Декларація з податку на прибуток подається до 1 березня 2018 року

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що для всіх платників податку на прибуток установлено єдиний  строк подання річної декларації.
Податковий  Кодекс доповнено новим п.п. 49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік.
Граничним строком подання декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік -  є 1 березня 2018 року.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Крім того, звертаємо увагу, що платники податку на прибуток подає разом з відповідною податкової декларацію подає фінансову звітність, яка є додатком до податкової декларації.
Зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).
Так, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок), визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.
Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72789.html
Підприємці - пенсіонери звільняються від сплати єдиного внеску за себе
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначене звільнення не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Зазначена норма передбачена частиною 4 ст.4 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Про застосування РРО відокремленими підрозділами юридичної особи – філіями
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що відповідно до п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ).
Згідно з п.1 ст.95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) (пункти 1, 3, 5 ст.95 ЦКУ).
Відповідно до п.п.20 п.2 ст.9 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу, його найменування, місцезнаходження, види діяльності.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) розроблений відповідно до Закону №265 та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Порядок №547).
Главою 2 розділу II Порядку №547, який поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують РРО, визначено, зокрема, порядок та терміни реєстрації РРО.
Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п.3 глави 2 розділу II Порядку №547).
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...