ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує

 За порушення законодавства про працю передбачені штрафні санкції
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачена відповідальність  за порушення законодавства про працю.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі, зокрема:
► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі –  у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці –  у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні –  у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
►вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, –  у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Як підприємству-роботодавцю уникнути помилок в обчисленні єдиного внеску ?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє,що частиною 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закон №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст.9 Закону №2464).
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 (далі - Перелік) (частина сьома ст. 7 Закону №2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п.4 частини першої ст.1 Закону №2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону №2464  бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст.8 Закону №2464).
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).
Згідно із частиною 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону №2464, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у встановленому Порядку (ч. 2 ст. 24 Закону №2464).
Пунктом 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.0 9.2013 №453 (далі - Порядок), передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом Довідки-розрахунку, погодженим з органом ДФС за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Згідно з п. 4 Порядку у разі подання до банку одночасно із грошовим чеком та/або платіжним дорученням, та/або іншими розрахунковими документами на виплату заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску або оригіналу Довідки-розрахунку, погодженого з органом ДФС, банк має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжне доручення або інший розрахунковий документ.
Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування єдиного внеску (у тому числі з поточного рахунку, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання".
У зв'язку зі зміною з 01.01.2016 розміру єдиного внеску (22%), відповідно і зміною частки сплаченого єдиного внеску, що підлягає контролю банками на виконання вимог статті 24 Закону №2464, ДФС України направлено листи: до НБУ - від 15.01.2016 №526/5/99-99-17-03-01-16 "Про єдиний внесок", до територіальних органів ДФС - від 15.01.2016 №1259/7/99-99-17-03-01-17 "Про організацію роботи", з повідомленням, що контролю підлягає сплата єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, відповідно до додатка 1 до Порядку.
Довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до Порядку видається лише платникам, у яких сума єдиного внеску до сплати менша ніж 1/5 суми коштів на виплату заробітної плати через застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та які протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску.
Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464 (ст.25), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

ДФС та Мінфін визначили свою позицію стосовно визнання контрольованими операцій з нарахування (сплати) дивідендів на користь нерезидентів
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє , що, Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням запитів платників податків та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), листом від 27.09.2018 №29993/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» поінформувала, що стосовно впливу операцій з нарахування (виплати) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів на об’єкт оподаткування податком на прибуток з метою визнання таких операцій контрольованими, Міністерство фінансів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловив свою позицію стосовно зазначеного питання у листі від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191, яка полягає у наступному.
Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу виплата дивідендів є розподіл частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Відповідно до п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Як визначено п.п.134.1.3 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п.141.4 ст.141 Кодексу.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Так, згідно з п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми таза їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидента не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.
Також зазначаємо, що віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п.39.3 ст.39 Кодексу.
Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
Враховуючи наведене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.
Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі, відмінній від грошової, то відповідно до вимог п.п.57.11.2 п.57.11ст.57 Кодексу до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому ст.39 Кодексу.

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку на підставі поданої заяви
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє , що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за ф. № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:
- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;
- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Оскільки в запиті не визначено вид (ознаку) незалежної професійної діяльності розглянемо зазначене питання на прикладі адвокатів.
Згідно з Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076), адвокатська діяльність може здійснюватися:
- фізичною особою індивідуально;    у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту);
- у формі адвокатського об’єднання (адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту).
Згідно з Законом, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
Статтею 17 Закону № 5076 визначено, що метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону № 5076 набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:  прізвище, ім’я та по батькові адвоката;  номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);  найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462)із змінами та доповненнями,фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п.п. 178.4 п. 178 розд. IV ПКУ).
Стосовно інших видів незалежної професійної діяльності застосовуються такі ж самі правила.

Змінили місце проживання – не зволікайте із своєчасним інформуванням про зміни контролюючі органи
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання (реєстрації) та прізвища, ім’я, по батькові протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за встановленою формою.
Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, контролюючі органи мають можливість своєчасно інформувати громадян про податкові зобов’язання.
Зокрема, податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.
Зазначимо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику. Але, у разі, якщо пошта не може вручити платнику повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням або відмову його прийняти то повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у відповідному повідомленні із зазначенням причин невречення.
Тому, щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Про сплату розстрочених сум грошових зобов’язань з ПДВ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що в інформаційній системі органів ДФС, а саме в інтегрованій картці платника, надання платнику податків розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) відповідно до п. 3 розд. VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, відображається як зменшення суми грошових зобов’язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).
У той же час, відповідно до п. 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника податку, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі.
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник податків перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника податку Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету.

Увага! З 2 жовтня - нові мінімальні ціни на алкоголь
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 5 вересня 2018 року Кабміном було прийнято рішення про підвищення мінімальних цін на алкоголь. Постанову КМУ від 5 вересня 2018 року №748 опубліковано 22 вересня в "Урядовому кур'єрі" №178(6294). Постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 2 жовтня 2018 року.
Постановою, зокрема, підвищено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено: на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%; віскі, ром та джин на 12%; коньяк (бренді) на 6,6-9,5%, вина на 4,5-13,5 %.
Так, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40% підвищено з 79,55 гривень до 89,40, або на 12,4%. Це пов'язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб'єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк - на 20%, підвищилась ціна на спирт; відбулось зростання інших складових цін.
Крім того, Постановою передбачено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:
у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Коригування при зміні окремих показників табличної частини податкової накладної
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нформує платників ПДВ про розгляд ситуації, коли після складання податкової накладної (далі – ПН) відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів.
1.1. Загальні правила
Розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.
В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.
У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).
1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:
▪ в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
▪ в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
▪ в графах 3, 4.1 – 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу «А» РК.

Актуальні питання законодавства на «горячій лінії» ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
На запитання, що надійшли в ході проведення «гарячої лінії» відповідала завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Шевченко Ірина
Яка на сьогодні мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум? Чи є можливість у поточному році скористатись податковою соціальною пільгою?
Відповідь: Згідно зі статтями 8, 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 р. складає 3723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 році: з 1 січня 2018 року – 1762 грн, з 1 липня – 1841 грн, з 1 грудня – 1921 грн;
У поточному році граничний розмір доходу, при оподаткуванні якого може бути застосована податкова соціальна пільга (далі - ПСП) становить 2470 грн, а сума мінімальної заробітної плати, обов'язкова до виплати, становить 3723 гривень. У цьому випадку право на ПСП не виникає, тому що заробітна плата перевищує встановлене обмеження для застосування пільги. У 2018 році податковою соціальною пільгою можуть скористатися багатодітні родини. Чинним законодавством передбачено, що один з батьків визначає граничний дохід для застосування ПСП кратно кількості дітей (2470 грн х 2 = 4940 грн), (2470 грн х 3 = 7410 грн) і т.д.).

Який документ повинна надати контролюючому органу фізична  особа - резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?
Відповідь: Фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Який орган уповноважений здійснювати проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента?
Відповідь: Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 р. за № 1151/8472. Проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента здійснює Міністерство закордонних справ.

Як визначається «мінімальний страховий внесок»?
Відповідь: Згідно з п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та підлягає сплаті щомісяця. У 2018 році сума мінімального внеску становить 3723 х 22% =819,06 грн.

 ДФС запустила для тестування E-Receipt

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що E-Receipt – у тестовій дії. ДФС забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Для тестування пропонується безплатне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android, що розміщене за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt. Наступним етапом буде розробка програмного забезпечення для операційної системи IOS.
Для реєстрації кас та касирів у приватній частині Електронного кабінету створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО».
Даний сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, та зареєструвати в режимі он-лайн касу та касирів.
Для того, щоб розпочати роботу з касою необхідно відкрити зміну, сформувати електронний чек.
Формування електронного чеку здійснюється за допомогою довідника номенклатури товару, який необхідно заповнити до початку роботи з касою відповідно до інструкції користувача, що розміщена за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt.
Інструкція користувача щодо роботи з сервісом в Електронному кабінеті розміщена в меню «Допомога».
У разі виникнення питань під час тестування, а також пропозицій (зауважень) щодо роботи електронного сервісу, пропонуємо надсилати листи на поштову адресу: infozvit@sfs.gov.ua.
За результатами тестування інформаційної системи E-Receipt ДФС буде подано до Мінфіну пропозиції щодо участі у експериментальному проекті у порядку, визначеному постановою № 472.
Крім того, ДФС реалізовано і електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального  касового чеку, що  формується  як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.
Сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в ре%D%0имі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести:
фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі, зробіть його фото та надішліть за адресоюinfozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.
Запрошуємо взяти участь у тестуванні зазначеного електронного сервісу.
Довідково: E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Подання звітності в електронному вигляді
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання платниками податків (юридичними або само зайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилається в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.
Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Контроль за веденням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника

Страхувальники Центрального району м.Дніпра спрямували на соціальні потреби понад 500 млн. гривень єдиного внеску
З початку року працедавці Центрального району м.Дніпра перерахували на соціальні потреби держави 514,8 млн.гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове держане соціальне страхування. Це на понад 19  мільйонів гривень більше проти аналогічного періоду торік. Темп росту становить 104,2відсотки.
Динаміка сплати єдиного внеску наразі позитивна, відповідає соціально-економічним темпам розвитку регіону та свідчить про належну взаємодію та конструктивний діалог бізнесу з фахівцями ДФС. Тож в ДПІ у Центральному району м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області щиро дякують тим роботодавцям, котрі демонструють відповідальну позицію у виконанні своїх зобов’язань перед державою та найманими працівниками.
«Варто особливо наголосити, що недотримання вимог щодо легальної оплати праці окремими працедавцями не лише створює напруженість у фінансуванні соціальних виплат, а й матиме вкрай негативні наслідки для тих працівників, котрі погоджуються працювати в умовах «тіньової» зайнятості. Так звані трудові нелегали не можуть претендувати на соціальні виплати у разі втрати працездатності та не матимуть належного пенсійного забезпечення в майбутньому. Тож кожен працюючий, незалежно від віку і виконуваної роботи,  повинен цікавитися, чи дотримується вимог закону його працедавець», - наголошує начальник ДПІ Наталія Болдаш
Як зауважила керівник податківців Центрального району м.Дніпра, така небайдужість кожного працівника спонукатиме роботодавців уважніше ставитися до потреб своїх працівників, використовувати легальну працю, відповідно - сплачувати податкові платежі до бюджету.

До кошику місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра зібрано більше 500 мільйонів гривен податків та зборів
Доходи місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра за дев’ять місяців поточного року склали 543,4 млн. грн., що на 91,0 млн. грн. більше аналогічного періоду 2017 року.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 339,1 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 56,4 млн. гривень або на 16,7 відсотка.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом січня-вересня 2018 року 73,9 млн. гривень.Темп росту становить 113,2 відсотки.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж дев’яти місяців 2018 року спрощенці району міста сплатили 86,2 млн. грн., що на майже 17,9 млн. грн. більше рівня минулого року.

Підприємствами ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за 9 місяців п.р. сплачено понад 127 мільйона гривень податку на прибуток
Платники податку на прибуток, які перебувають на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, упродовж січня - вересня поточного  року сплатили до зведеного бюджету 127,4  млн. грн., у тому числі до державного бюджету – 113,9млн. гривень. У порівнянні з торішніми показниками надходження зросли на 57,4 млн. гривень, або на 45 відсотків. Індикативний показник доходів виконано за 9 місяців поточного року на 123 відсотки. Темп росту склав 124,3 видсртки.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:
► повне найменування нерезидента;
► місцезнаходження нерезидента;
► код нерезидента в країні резиденції;
► назва країни резиденції нерезидента;
► код країни резиденції;
► відмітка про наявність офшорного статусу.
Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності інформації поле заповнюється з прокресленням.

Електронний кабінет в допомогу платнику на додану вартість
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформують, що платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Зокрема:
- в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування;
- можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді;
- платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування.

Метки: налоговая инспекция
Loading...