ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє:

Придбання води для виготовлення безалкогольних напоїв

У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська роз’яснюють чи є платником рентної плати суб’єкт господарювання, який для виготовлення напоїв закуповує воду у власника свердловини.
Перелік водокористувачів-суб’єктів господарювання, які є платниками рентної плати, визначено пунктом 255.1 статті 255 Податкового кодексу України. Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
КВЕД ДК 009:2010 група 11 «Виробництво напоїв» містить клас 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки», що включає, зокрема, виробництво вод із джерел і свердловин, розлитих у пляшки.
Ставки рентної плати за воду, яка входить виключно до складу напоїв, визначено підпунктом 255.5.6 пункту 255.5 статті 255 Податкового кодексу.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який закуповує воду у власника свердловини, при використанні обсягів води для виготовлення напоїв є платником рентної плати в частині фактично використаних ним обсягів придбаної води для виготовлення напоїв за ставками рентної плати за воду, яка входить виключно до складу напоїв.
Разом з тим, зауважуємо, що у разі використання придбаної води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб суб’єктом господарювання рентна плата за фактично використані для таких потреб обсяги води не справляється.

У Кіровському районі м.Дніпропетровська сплачено понад 4,7  млн грн податку на нерухоме майно

Завдяки злагодженій роботі працівників ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо визначення об’єкту оподаткування та суми податку до сплати, протягом січня-серпня 2016 року до місцевого бюджету мобілізовано понад 4,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, понад 4,3 млн грн надійшло від юридичних осіб та більше 0,4 млн грн – від фізичних осіб.
Нагадаємо, що відповідно до ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відтак до 1 липня 2016 року за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платники податку отримували податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку за звітний рік фізичними особами тривав протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; юридичними особами – авансовими внесками, щоквартально, до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Разом з тим, платники, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, мали змогу звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних. Органи ДФС проводили перерахунок суми податку, вручаючи платнику нове податкове повідомлення-рішення. Відтак попереднє податкове повідомлення-рішення скасовувалося.

Деякі нюанси визначення дати складання розрахунку коригування до податкової накладної

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надає роз’яснення на яку дату складається розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної, якщо платником податку було помилково оформлено зайву податкову накладну (двічі на одне постачання), та яка причина коригування зазначається в графі 2 такого розрахунку коригування.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).
При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».

«Єдинники» сплачують орендну плату за землю на загальних підставах

Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297 ст. 297 ПКУ).
Водночас користування земельною ділянкою може виникати й на умовах оренди. Звільнення від сплати орендної плати, в тому числі платників єдиного податку, чинним законодавством не передбачено.

Відомості про доходи з Державного реєстру фізичних осіб можна отримати через Інтернет

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадують, що фізична особа може звернутися до органу ДФС за своїм місцем проживання, місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування для отримання відомостей про суми одержаних доходів.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка. У разі подання заяви повноваженою особою необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.
Звертаємо увагу, що фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу.
Також повідомляємо, що з 1 вересня 2015 року у штатному режимі працює електронний сервіс щодо отримання відомостей про доходи засобами спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Отримати ЕЦП можна безкоштовно в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД). В такому випадку запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.

Як правильно підприємцю розрахувати авансовий платіж

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що відповідно до п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Зауважимо, що надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Заповнення КОРО при здійсненні безготівкових розрахунків з використанням POS – терміналу

Відповідно до п. 6 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:
ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
ідентифікатор платіжного пристрою;
суму комісійної винагороди (у разі наявності);
вид операції;
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Пунктом 8 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, передбачено, що за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 - 10 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

Фізична особа – підприємець подає звітність по єдиному внеску на найманих осіб за своїм місцем реєстрації

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єЄВ) є ФОПі, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Платник ЄВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Враховуючи викладене вище, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

Який порядок внесення змін до облікових даних платників податків, в тому числі у разі зміни або призначення головного бухгалтера?

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розд. IX Порядку).
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін);
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП.

 У Центрі обслуговування платників ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з початку року надано майже 5 тис. адміністративних послуг

Найбільш запитуваними були послуги: з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - видано 1125 карток; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій - 1368; з реєстрації платником єдиного податку - 330; з видачі витягу з реєстрації єдиного податку -519.
Також платники мають можливість отримати консультаційні та інформаційні послуги щодо діючої системи оподаткування, адміністрування єдиного соціального внеску, нарахування та сплати податків, порядку заповнення податкових декларацій та розрахунків, платіжних документів на перерахування належних податків і зборів до бюджетів, користування електронними сервісами відомства.
Центр обслуговування працює щоденно, крім неділі. У понеділок – четвер з 9-00 до 18-00 год., п’ятницю з 9-00 до 16-45, суботу з 9-00 до 13-00 год., обідня перерва з 13-00 до 13-45 год.

За виплату заробітної плати в «конвертах» на роботодавців чекають штрафні санкції

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що виплата роботодавцем заробітної плати в «конвертах» – це серйозне порушення законодавства, яке завдає шкоди найманому працівнику, державі, й суспільству в цілому.
З 10 лютого 2016 р. набрала чинностi постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.02.2016 р. № 55, якою внесено змiни до постанови вiд 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафiв за порушення законодавства про зайнятiсть населення».
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у 30 кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ: коли та як надається?

У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська роз’яснили.Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 07.04.2016 р. №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

За порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються штрафні санкції

У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська розповіли про застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).
Порушення платниками податку на додану вартість встановлених статтею 201 Кодексу граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 120-1.1, 120-1.2 статті 120- 1 Кодексу.
При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого Кодексом терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 120- 1 Кодексу визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.
Таким чином, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 120- 1 Кодексу, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення.

Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати не пізніше 15 вересня

Як повідомили ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, платники, які бажають перейти з загальної на спрощену систему оподаткування, подають відповідну заяву до контролюючого органу за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Тобто, для переходу на спрощену систему оподаткування з IV кварталу останнім днем для подачі заяви є 15   вересня 2016 року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадують, що такий перехід можливий один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує переходу, платник дотримувався вимог, встановлених пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
Порядок подання заяви про перехід на спрощену систему визначено пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу.
Не всі пенсіонери мають пільгу на сплату земельного податку
Пільгові пенсіонери  мають право на пільгу щодо сплати земельного податку лише після досягнення ними пенсійного віку
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує громадянам, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України).
Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара, для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Роман Насіров: Зниження рівня корупції – один із головних пріоритетів у роботі ДФС

За перші вісім місяців Управлінням внутрішньої безпеки ДФС відкрито 378 кримінальних провадження, із яких за фактами хабарництва – 69. Безпосередньо в серпні заведено 27 справ, 4 з яких стосуються хабарництва. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров в інтерв’ю журналу «Фокус».
«Робота з ідентифікації посадових осіб-корупціонерів, яку ми активізували в цьому році, дає результати. Зараз ми швидко виявляємо хабарників і відразу ж звертаємося до СБУ і прокуратури, які проводять досудове слідство за наданими фактами», - зазначив Голова ДФС.
Також, за словами Романа Насірова, поряд зі зниженням корупційних ризиків одними із головних пріоритетів у діяльності ДФС є боротьба з порушенням митних правил, заниженням митної вартості товарів, контрабандою та проведення заходів щодо детінізації економіки.
«Ефект від нашої роботи видно по зборах ПДВ. Якщо у минулому році ми збирали при розмитненні товарів щомісяця в середньому по 9-11 млрд гривень ПДВ, то зараз - 14-15 млрд», - наголосив очільник відомства.
Він додав, що у 2015 році за рахунок детінізації вдалося зібрати фактично на 50 млрд гривень більше плану. Доходи бюджету в результаті склали 486 млрд гривень.
«У 2016 році дохідна частина бюджету була збільшена більше, ніж на 20%. Зараз ми справляємося з цим завданням і навіть перевиконуємо планові показники», - підкреслив Роман Насіров.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...