ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє:

До уваги страхувальників!

З 01 липня 2016 року звіти з  єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за звітний період "червень 2016 року" подаються за новою формою згідно з Порядком  формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.2016 № 682/28812).

Понад 400 мільонів  гривень ЄСВ надійшло до бюджету від Кіровських платників

«Упродовж січня- травня 2016 року платники ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  перерахували в бюджет 416,6 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За підсумками травня поточного року на соціальні гарантії направлено 70,9 мільйони гривень ЄСВ», -  повідомила заступник начальника ДПІ Євгенія Самсоненко під час зустрічі з представниками засобів масової інформації.
Варто нагадати, що з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який вніс зміни в адміністрування ЄСВ, суттєво зменшивши навантаження на фонд заробітної плати.
Зокрема, для всіх роботодавців встановлена єдина ставка єдиного соціального внеску – 22% до бази нарахування (раніше вона складала від 36,2 і до 49,7% відповідно до класу професійного ризику); максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, скасовано утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) робітників, яке складало 3,6

Про адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Темою чергового телефонного сеансу «гаряча лінія», що був проведений в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, стали питання адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
На питання громадян відповідала заступник начальника ДПІ Євгенія Самсоненко .
До Вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників:

1. Чи є базою нарахування ЄСВ сума вихідної допомоги, нарахована при звільненні?
Відповідь: Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5. Пунктом 3.8 розділу 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄСВ. Зазначена норма визначена в пункті 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.

2. Як нараховується ЄСВ на премії, виплачені у 2016 році за 2015 рік?
Відповідь: Нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. Частиною 4 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок.
Отже, при нарахуванні премії в поточному місяці за попередні періоди суми такої премії включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. При цьому ЄСВ нараховується за ставкою 22%, тобто ставкою, що діє на день фактичного нарахування доходу.

3. Чи потрібно подавати звіт щодо сум нарахованого ЄСВ суб’єкту господарювання, який не має найманих працівників?
Відповідь: Якщо юридичні особи та фізичні особи — підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), Звіт до фіскальних органів ними не подається. При цьому, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати звіт за себе незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність (крім ФОП — спрощенців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу).

4. Чи переноситься граничний термін подання звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?
Відповідь: Відповідно до п. 13 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 квітня 2015 року № 435, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

5. Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну її подання?
Відповідь: У разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

6. В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників?
Відповідь: Форми та строки подання звітності передбачено Порядком № 435. Фізичні особи — підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно таблиць 1, 4 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

7. До якого фіскального органу подається звітність та сплачується ЄСВ, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?
Відповідь: У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

На брифінгу з начальником інспекції Наталією Болдаш  про результати проведеної кампанії декларування доходів, отриманих у 2015 році

- Цього року процес декларування доходів громадян мав свої особливості і відрізнявся від попередніх кампаній декларування, - розпочала розмову начальник ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  Наталія Болдаш. – Аби, процедура декларування стала платникам зрозумілішою і пройшла якомога комфортніше, фіскальною службою змінено форму декларації про майновий стан та доходи. В новій формі декларації об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб і військовому збору та спрощено кількість додатків.
- З метою залучення громадян до декларування доходів Кіровською податковою проведено цілу низку заходів, направлених на розширення кола платників та підвищення рівня їх обізнаності. Проводились практикуми, семінари, засідання «круглого столу», зустрічі для фізичних осіб. Інформація про кампанію висвітлювалась в друкованих засобах масової інформації, на радіо, телебаченні, Інтернет-ресурсах. Фахівцями ДПІ проводились масштабно-роз’яснювальні роботи шляхом розповсюдження друкованої продукції.
Цілеспрямована робота податківців і громадян дала наступні результати: станом на 4 травня 2016 року 387  громадян подали декларації про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році, з них 336 громадян, які були зобов’язані подати декларацію та 51 громадянин, що подали декларацію з метою отримати право на податкову знижку, - відмітила начальник ДПІ.
Задекларовано дохід у сумі понад  90,9 мільйонів гривень. А саме:
- 1,6 млн. грн. – податкове зобов’язання з ПДФО;
- 301,2тис. грн. – військовий збір;
- 64,4тис. грн. – до повернення (податкова знижка).
Продовжуючи брифінг начальник ДПІ звернула увагу, що 7 громадян отримали доходи понад 1 мільйон гривень.
- Можна констатувати, що в нашій країні зростає рівень податкової культури населення і декларувати доходи стає справою престижу. Бажаючих добровільно задекларувати свої доходи чимало, і з кожним роком їх кількість зростає. А це налаштовує громадян на зростання рівня благополуччя у суспільстві, - наголосила Наталія Юріївна.

Електронні сервіси ДФС постійно удосконалюються

Електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) доопрацьовано. Відтак, у платників є можливість підготувати, заповнити та надіслати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи (далі – Декларація) в електронному вигляді.
У відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) в режимі «Бланки податкової звітності» можна заповнити, завантажити та роздрукувати Декларацію, а у приватній частині (особистий кабінет) в режимі «Введення звітності» платник може підготувати та надіслати до контролюючого органу Декларацію в електронному вигляді. За результатами обробки Декларації квитанції 1 та 2 будуть розміщені в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
Нагадуємо, що Форма та Інструкція щодо заповнень таких декларацій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Фіскальна служба області відкрита для громадськості

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  підтримує курс на активне залучення громадськості до спільного обговорення напрямів реформування служби, публічного обговорення законодавчих актів.
З початку року органами ДФС області проведено 122 публічних заходів за участі засобів масової інформації, 12 „круглих столів”, 24 зборів та зустрічей з громадськістю.. Інститутами громадянського суспільства проведено 7 заходів, в яких взяли участь представники фіскальної служби , тематичних семінарів та прктикумів -16.

А Ви впевнені в тому, що направлена засобами e-mail звітність отримана контролюючим органом?

У платників податків виникає чимало запитань з приводу використання електронних сервісів. Наприклад, як дізнатися, що податкова звітність в електронному вигляді була отримана контролюючим органом?
Тут слід враховувати вимоги «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 року № 233, згідно з якими перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до  контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.
Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. А підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів  до бази даних є друга квитанція в електронному виді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.
Пропонуємо скористатися корисною інформацією за допомогою електронних сервісів ДФС на офіційному веб - порталі служби (www.sfs.gov.ua).

Типові порушення податкового законодавства

Як повідомила  начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  Оксана Бабкіна, з початку року фахівцями підрозділу проведено 14 перевірки платників податків з питань обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та інших податків та зборів.
За результатами проведених перевірок донараховано  44,8 тис грн податків і зборів, які  сплачені  до бюджету в повному обсязі.
Податківець узагальнила найбільш поширені порушення платниками податків  податкового законодавства, встановлені при проведенні перевірок.
Так, фізичними особами - підприємцями найчастіше порушується податкове законодавства в частині:
віднесення до складу валових витрат суми коштів, витрачених на придбання продукції, товарів, робіт, послуг, що не використовуються при здійсненні підприємницької діяльності;
віднесення до складу валових витрат витрат, які фактично не оплачені;
віднесення до складу валових витрат суми коштів, витрачених на придбання товарів, які в подальшому не реалізовані.
Найбільш поширені серед юридичних осіб порушення податкового законодавства -  це не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, які не підтверджені платіжними документами в оригіналі. Готівкові розрахунки проводилися без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів. Також, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платники податків не включають суми коштів, сплачених підприємством за страхування  автомобіля, орендованого у фізичної особи.

До уваги платників акцизного податку

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  звертає увагу суб’єктів господарювання, які отримали передбачені Законом №481 ліцензії, на те, що Звіти відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016р. №49 „Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» подаються починаючи з 1 травня до 10 травня включно за звітний період - квітень 2016 року. У подальшому слід враховувати, що Звіти складаються окремо за кожний місяць та подаються до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 9 число припадає на вихідний або святковий день.
Додатково повідомляємо, що з питань заповнення та подання звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів слід звертатися за телефоном  374-70-33.

Повідомити органи фіскальної служби про прийняття працівника на роботу можна он-лайн

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413.
Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
-засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», у якому платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

Для здійснення роздрібної торгівлі пивом необхідно отримати ліцензію

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З 01.07.2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (у т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Така діяльність повинна здійснюватися виключно через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства, без обмеження торговельної площі.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.03).
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зміни в оподаткуванні вживаних автівок

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  інформує про те, що з 1 червня 2016 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 13.05.2016р. № 87 набере чинності Закон України від 12.04.2016р. №1084-VIII "Про внесення змін до статті 189 Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів".
Вказаним Законом вносяться зміни до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу, який встановлює окремий порядок оподаткування платників ПДВ, які провадять підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю).
Здебільшого зміни стосуються представників бізнесу, які продають вживані транспортні засоби, що прийняті за договорами комісії. Нововведення виключають поняття «однорідні товари» та змінюють терміни «нові транспортні засоби», та «вживані товари», які застосовуються для цілей V Розділу Податкового кодексу. Звертаємо увагу, що з 1 червня 2016р. новим транспортним засобом буде вважатися транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів. Відповідно, вживаними товарами вважатимуться товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Курортний ПДВ: порядок оподаткування

Якщо путівка для санаторно-курортного лікування надається працівнику за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то в податковому обліку підприємства-роботодавця операції з отримання такої путівки від Фонду та з її передачі працівнику не відображаються (незалежно від того, кому надається путівка  - дорослому, дитині, інваліду чи дорослому із дитиною).
Якщо ж путівка для санаторно-курортного лікування співробітника підприємства та членів його сім'ї придбана за рахунок коштів підприємства-роботодавця, то при придбанні такої путівки підприємство-роботодавець матиме право на податковий кредит з ПДВ, а при постачанні путівки співробітнику має нарахувати податкове зобов'язання, виходячи з договірної вартості путівки (п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями).
Однак, зауважимо, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з постачання придбаних за рахунок коштів підприємства путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для дітей (фізичних осіб віком до 18 років), інвалідів, дітей-інвалідів (пп.197.1.6 ст. 197 ПКУ).

Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:в усній формі - контролюючими органами;у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі – Положення)Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).
ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п. 7 Положення).
Перелік територіальних органів ДФС визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».
Отже, податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

Чи може бути включена до складу податкового кредиту податкова накладна, складена з помилками?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

Державною фіскальною служ- бою України у зв'язку з надходженням численних запитів платників ПДВ - суб'єктів спеціального режиму оподат- кування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме:
порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:
а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
б) виробництво     продукції     тваринництва,     а     саме     свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
в) надання послуг іншим сільськогосподарським  підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:
надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
передпосівну підготовку полів;
сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
оброблення сільськогосподарських культур;
обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
обрізання плодових дерев і виноградників;
пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
збирання врожаю;
боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством;
підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
надаються особою, зареєстрованою як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб'єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або з метою отримання прибутку тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність

Звільнення від оподаткування товарів гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), та Митним кодексом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) (ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1999 року N 1192-XIV "Про гуманітарну допомогу" (далі - Закон 1192)).
Відповідно до частин першої та четвертої ст. 287 МКУ, п. 197.11 ст. 197 та пп. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) та податком на додану вартість товарів (продукції), ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога, яка надана згідно з нормами Закону 1192.
Згідно з частиною сьомою ст. 287 МКУ порушення вимог і умов, визначених у частинах першій та четвертій ст. 287 МКУ, тягне за собою виникнення обов'язку зі сплати ввізного мита та пені у строки та у порядку, визначені МКУ.
Відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ податкові пільги, використані не за призначенням, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України, визначених МКУ та ПКУ та іншими законами України (частина четверта ст. 302 МКУ).
Також згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Одночасно слід зауважити, що відповідно до ст. 12 Закону 1192 використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу і тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно з законом. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...