ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє:

Зазнав змін Порядок обліку платників податків

Фахівці ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  інформують про те, що з 10 травня поточного року, набув чинності наказ Мінфіну від 18.03.2016 р. № 375, яким затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.
Документом визначено процедуру взяття на облік відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.
У новій редакції викладено механізм передачі великого платника податків з одного контролюючого органу в інший.
Також Порядок доповнено нормами щодо обліку платників на території СЕЗ «Крим» і в зоні АТО.
Наказом з Порядку виключена процедура формування та направлення в Єдиний держреєстр повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Також з Порядку виключено форма № 18-ОПП, при цьому з'явилися додатки № 30-ОПП «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті податків і зборів» та № 31-ОПП «Відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи».

 Роман Насіров: у січні-квітні 2016 року на антикорупційний сервіс «Пульс» надійшло 3013 звернень

«Антикорупційний сервіс «Пульс» створено з метою оперативного реагування на звернення громадян щодо роботи ДФС. «Гаряча лінія» цілодобово приймає скарги та пропозиції з приводу роботи служби, а також заяви щодо корупційних дій працівників інспекцій та митних постів», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
За його словами, у 2015 році на телефонну лінію сервісу «Пульс» надійшло 9856 звернень (7965 по податковому напряму і 1891 по митному), з них щодо корупційних дій – 230 звернень.
«Протягом січня-квітня поточного року на розгляд ДФС направлено  3013 звернень. Більшість з них, або  2636 заяв, стосувалося роботи податкового напряму і лише  377 – митного», - повідомив очільник відомства.
Основними питаннями, з якими зверталися громадяни, були: подача звітності та реєстрація податкових накладних (1354), організація роботи ДФС та її територіальних органів  (758), система електронного адміністрування ПДВ (280), затримка митного оформлення товарів (221) тощо. Безпосередньо корупційної складової стосувались лише 87 заяв.
«Сервіс «Пульс» дозволяє своєчасно реагувати на перевищення повноважень працівниками інспекцій та митниць, на неякісне обслуговування громадян та платників  і скарги щодо роботи служби. Це дозволяє налагодити зворотній зв’язок з громадськістю, подолати основні проблеми у роботі  служби та покращити  якість обслуговування платників», - підкреслив Роман Насіров.

За чотири місяці платники Кіровського району  сплатили 345.7 млн. грн. єдиного соціального внеску

У ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  повідомляють, що за січень - квітень 2016 року перевищення планових показників з надходження єдиного соціального внеску склало 17.6 млн.грн. При цьому, лише у квітні поточного року платники єдиного внеску Кіровському  районі перерахували на рахунки Держказначейства 81.0 млн. грн.
Послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці має спонукати  роботодавців до реального виведення заробітних плат із тіні, а отже, і позитивно позначиться на бюджетних надходженнях – переконують у фіскальній відомстві  району.
Фахівці фіскальної служби нагадують, що на рівні мінімального страхового внеску мають сплачувати ЄСВ за себе фізособи-підприємці платники єдиного податку та самозайняті особи. Враховуючи, що з 1 травня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1450 грн., розмір мінімального страхового внеску становить 319,00 грн. (1450 грн*22%).

ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська: чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

У ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  роз’яснюють, що відповідно до ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво».
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

 Положення про ведення касових операцій визначає види готівкових розрахунків на які не поширюється обмеження щодо граничних сум

У ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  роз’яснюють, відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
Також, обмеження не поширюються на: розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільні пожертвування та благодійну допомогу; використання коштів, виданих на відрядження.

До розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва внесено зміни

Відповідно до норм статті 298 Податкового кодексу України, з метою приведення у  відповідність до чинного законодавства, Мінагрополітики наказом від 29.03.2016 р. №108, зареєстрованим в Мін’юсті 12.04.2016 р. (далі – Наказ №108), внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - Розрахунок), затвердженого наказом від 26.12.2011 р. № 772.Колонку 3 пункту 3 таблиці викладено в новій редакції: «Розрахунково: р. 3.1 + р. 3.2 + р.3.3 + р. 3.4 + р. 3.5 + р. 3.6».Наказ №108 набере чинності з 06 травня 20016 року – дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» № 33.
Відповідно до внесених наказом Мінагрополітики від 02.12.2015 р. №461 змін до форми Розрахунку, які набрали чинності 12 січня 2016 року, до складу величини, на яку слід зменшувати загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника, було включено суму доходу від курсової різниці за зобов’язаннями по кредитах (позиках), відсотках в іноземній валюті. Але до формули, яка обчислює сукупну величину зменшення доходу, такий вид доходу не було включено. Саме це зроблено зараз Наказом №108.

Порядок подання заперечень на результати податкової перевірки

На прохання представників бізнесу У ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  роз‘яснює Порядок розгляду заперечень платника податків на акт перевірки визначено у Податковому кодексі України, пунктом 86.7 статті 86 якого передбачено, що у разі незгоди платника податків з висновками перевірки, викладеними в акті, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта.Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання.
Уповноважена особа або представник платника податків має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях, а контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду.
За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка надсилається платнику податків.Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі та враховується керівником контролюючого органу при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до четвертого абзацу пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Умови роботи за спрощеною системою оподаткування платником четвертої групи

ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  нагадує, що Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, зокрема, для платників четвертої групи.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Платники четвертої групи - це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.Поряд з цим згідно з п. 291.5і ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
- суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
- суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали  для виробництва готової продукції;
- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Необхідно звернути увагу, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Поставка товарів до реєстрації платником ПДВ: як бути з податковими зобов'язаннями

ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  нагадує: право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими платниками ПДВ.
Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія - після реєстрації, то податкове зобов’язання з ПДВ за цією операцією не нараховується (за умови незастосування касового методу).
Коли ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.
Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.
Зазначені норми передбачені п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України.

«Роздрібний» акциз поповнив місцевий бюджет Кіровського району  на 8.6  мільйонів гривень

З початку 2016 року суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, сплатили до місцевого бюджету Кіровського району 8.6  млн. грн. акцизного податку.
Від реалізації нафтопродуктів, продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів кіровські підприємці сплатили до скарбниць територіальної громади на 2.3 млн. грн. більше, ніж за чотири місяця минулого року.
Податкові новації по запровадженню акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів, скрапленого газу та іншого палива) та одночасного скасовання збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, які діють з 1 січня 2015 року, стають суттєвим резервом надходжень для розвитку місцевих  громад.

Які витрати зменшують сукупний чистий доход нотаріусів?

Доходи українських нотаріусів оподатковуються відповідно до норм Податкового кодексу України. При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884. Зокрема, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені:
- оренда робочого місця нотаріуса, в тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
- страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування: охоронна та пожежна сигналізація; металеві двері або металеві ролети; металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); меблі; телекомунікаційні послуги;
- програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;
- проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності;
- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса тощо.

Щодо неподання звітності платниками єдиного податку третьої групи у разі відсутності показників

ДПІ у Кіровському  районі м.Дніпропетровська  повідомляє, що відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV “Спеціальні податкові режими” Кодексу. Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).Податкова декларація юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Відповідно до пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Кодексу юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою.
Пунктом 292.14 ст. 292 Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 Кодексу).
Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не містять виключення для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи щодо можливості неподання податкової звітності у разі відсутності доходу за податковий (звітний) період. Отже, обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи є показником, який підлягає декларуванню.

Пільги учасникам АТО щодо сплати податків та зборів

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.
Податок з доходів фізичних осіб
Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО (стаття 165 Податкового кодексу Ураїни (далі ПКУ) та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника  бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги. Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО. Наприклад: фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю АТО. Ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб. Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.
Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО. Наприклад: ПКУ передбачено оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми пенсії (у частині перевищення), якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 4134 грн.). Якщо інваліду АТО виплачують пенсію у розмірі 6000 грн, то сума такої пенсії не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Військовий збір
Що стосується сплати військового збору, то ПКУ передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.Наприклад: особі, яка перебуває у зоні АТО, виплачують грошове забезпечення. То на період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Земельний податок
Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ. Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.
Податок на додану вартість
Також, положенням ПКУ встановлено звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене. Наприклад: підприємство імпортує бронежилети, які передає учасникам АТО. Операція з ввезення на митну територію таких бронежилетів звільняється від оподаткування ПДВ.
Податкова звітність
Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.
Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій
Єдиний внесок, мобілізація
Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку. Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця. Звітністьпро нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України від №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в якій передбачені заходи впливу та стягнення.

Запрошуємо скористатися електронними сервісами ДФС

Перевірити дані про взяття на облік платників податків можна за допомогою електронного сервісу «Дані про взяття на облік платників», який розміщено на головній сторінці офіційного порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці порталу ДФС. Для цього достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.
А з допомогою електронного сервісу «Реєстр платників єдиного податку», який розміщено там ж, можна перевірити дані про взяття на облік платників податків. Для цього необхідно здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

Перейменували вулицю – подайте форму 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)
Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців га громадських формувань».
Першоджерелом відомостей щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб, місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) фізичних осіб - підприємців є ЄДР. Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують у порядку взаємообміну інформацією ЄДР та відомчих реєстрів ДФС.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, відносно якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...