ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє:

Сергій Мартинов: З початку року підрозділами внутрішньої безпеки відкрито 96 кримінальних проваджень

Підрозділи внутрішньої безпеки ДФС продовжують працювати у штатному режимі та підтримують високі темпи у напрямі боротьби з корупцією. Про це заявив заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Сергій Мартинов під час спільного засідання Громадських рад при ДФС та Мінфіні, яке відбулося 31 березня.
За його словами, за два місяці 2017 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС відкрито 96 кримінальних проваджень стосовно посадових осіб ДФС та її територіальних органів, що складає 94% від їх загальної кількості. За матеріалами інших правоохоронних – лише 7 кримінальних проваджень, що складає 6%.
«Минулого року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки було відкрито 506 проваджень, інших правоохоронних органів – 62. Відповідні показники 2015 року становлять 537 та 91. Такі результати свідчать про підвищення ефективності роботи підрозділів внутрішньої безпеки», – розповів Сергій Мартинов.
Він також відзначив, що за січень-лютий цього року за фактами зловживання владою або службовим становищем та одержання неправомірної вигоди за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС відкрито 68 кримінальних проваджень, службовим особам оголошено 36 підозр у вчиненні корупційних злочинів.
Крім того, спостерігається лідируюча роль підрозділів ГУВБ, порівняно з іншими правоохоронними органами по кількості матеріалів, направлених до суду з обвинувальним актом відносно посадових осіб ДФС та її територіальних органів. Так, у січні-лютому до органів суду за матеріалами внутрішньої безпеки направлено 22 провадження, за матеріалами інших правоохоронних органів – 1.
Сергій Мартинов також підкреслив, що митна сфера залишається однією з найбільш ризикових.
«Кількість кримінальних проваджень, розпочатих стосовно працівників митниць ДФС, із розрахунку на 1 тисячу митників майже у 2 рази перевищує такий  показник  по податковій сфері», – підкреслив Сергій Мартинов.
Зокрема, за два місяці поточного року силами підрозділів ВБ відносно податківців було відкрито 60 кримінальних проваджень, митників – 36.
Водночас, за словами посадовця, одним із головних завдань підрозділів внутрішньої безпеки ДФС залишається робота на упередження та профілактику корупційних проявів.
Саме для цього ГУВБ було розроблено низку постерів, які розраховані як на суб’єктів господарювання, так і безпосередньо працівників служби, в яких викладені правила, що робити платникам податків у разі протиправних дій співробітників ДФС, а також алгоритм дій співробітників фіскальних органів у разі пропонування їм неправомірної вигоди або спроб залучення до корупційних дій.

Павло Дроняк: ДФС впроваджує нові форми підвищення сплати ЄСВ та ПДФО

ДФС розпочинає реалізацію нового проекту, який сприятиме  дотриманню платниками законодавства України щодо повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб. Про це заявив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, проект розроблено спільно з експертом Департаменту з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду.
«Пілотний проект буде впроваджуватися на базі Головних управлінь ДФС у Вінницькій та Дніпропетровській областях впродовж 2017 року. Його мета – підвищення рівня добровільного дотримання платниками законодавства про єдиний внесок та податок на доходи фізичних осіб», – розповів Павло Дроняк.
Посадовець також відзначив, що у рамках проекту буде визначено найбільш ефективну форму взаємодії органів ДФС з платниками в цій сфері (письмові або усні консультації, планові перевірки тощо), за рахунок чого будуть збільшені надходження від єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб, а також підвищено ефективність їх адміністрування.
«Для успішної реалізації на першому етапі було відібрано до цільових груп платників із найбільшими ризиками ухилення від оподаткування. Джерелом аналітичних процедур виступала як внутрішня інформація автоматизованих баз даних ДФС, так і інформація, отримана із зовнішніх джерел», – зазначив Павло Дроняк.
Відбір платників до цільової групи для проведення планових перевірок впродовж ІІ кварталу 2017 року здійснено з урахуванням вимог Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.08.2016 № 723).
Нагадаємо, що до плану – графіка включено лише платників податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Мирослав Продан: ДФС готова впроваджувати найсучасніші світові напрацювання організації податкової і митної справи

Керівництво ДФС разом із міжнародними експертами обговорили проект Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, розроблений Міністерством фінансів України. Обговорення відбулось під час стратегічної сесії керівництва служби з експертами з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, Представництва ЄС в Україні та Європейської Комісії, Міністерства фінансів США, представниками Міністерства фінансів України.
На зустрічі, зокрема, йшлося про необхідність розробки середньострокового плану дій ДФС, що охоплюватиме стратегічні напрями діяльності служби та буде враховувати рекомендації міжнародних організацій і міжнародні зобов’язання України. Іноземні партнери підтвердили готовність підтримати ДФС у впровадженні реформ, які перетворять її на сучасну і вільну від корупції сервісну службу.
«План заходів з реалізації реформ в ДФС повинен бути розроблений професіоналами, які добре розуміють основні процеси діяльності служби та на практиці реалізують державну податкову та митну політику», - підкреслив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Посадовець також повідомив, що  зараз ДФС розробляє механізми імплементації законодавчих змін, які наберуть чинності 1 квітня цього року, а також  працює над вдосконаленням сервісів для платників.
«Ми високо цінуємо співробітництво з нашими іноземними партнерами та їх бажання допомогти нам у реформуванні української податкової та митної системи. ДФС готова до впровадження найсучасніших та найефективніших розробок наших колег», - наголосив Мирослав Продан.

Органами ДФС розпочато внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації

На виконання статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» органами ДФС здійснюється внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Для внесення до Реєстру сільськогосподарський товаровиробник подає заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру (форма № 1-РОБД).
Заява може бути подана у паперовому вигляді до податкової інспекції за основним місцем обліку або засобами електронного зв’язку в електронній формі (через Електронний кабінет платника або «Єдине вікно подання електронної звітності»).
Заява, яка прийнята до розгляду, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня її отримання. За результатами розгляду Заяви контролюючий орган або вносить сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, або вмотивовано відмовляє у внесенні до Реєстру або звертається до заявника з пропозицією подати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Інформація про результати розгляду заяв розміщується у приватній частині Електронного кабінеті платника. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (у відкритій частині Електронного кабінету платника).
Заяви у березні 2017 року (за результатами лютого) можуть бути подані до 01 квітня 2017 року.
Перелік нормативно-правових актів з питань подання заяв для внесення до Реєстру
Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (пункти 2.15, 2.25 статті 2, стаття 161);
Податковий кодекс України (підпункт 191.1.91 пункту 191.1 статті 19 розділу І, пункт 51 підрозділу 2 розділу ХХ);
Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 179;
Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації».

За результатами виявлення порушень з оплати праці бюджети Дніпропетровської області отримали ресурс понад 10 мільйонів гривень

«Одним з пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби області на сьогодні є легалізація заробітної плати. "Тіньова зарплата" є однією із найбільших проблем сучасної економіки, оскільки нелегальні доходи призводять до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників, позбавляючи їх соціальних гарантій», - зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Проведеними фахівцями фіскальної служби області перевірками з початку 2017 року виявлено 148 найманих осіб, які оформлені у відповідності до діючого законодавства. За рахунок оформлення трудових відносин з найманими особами роботодавцями за січень-лютий 2017 року забезпечено додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальну суму 170,0 тис.грн.
Також у результаті контрольно-перевірочної роботи, що проводилася у поточному році за кількома напрямами, за порушення законодавства з оплати праці роботодавцям нараховано понад 11,7 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб понад 420 тис.грн. єдиного соціального внеску.
Оксана Валентинівна закликала громадян подбати про достойне життя для себе і своїх близьких: «Необхідно вимагати від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Громадяни повинні чітко усвідомлювати, що згода отримувати зарплату "в конвертах" може позбавити їх у майбутньому всіх соціальних гарантій. А легалізація заробітної плати – це, насамперед, гідні умови життя для кожного з нас».

Платники податків ДПІ у Центральному районі м.Дніпра сплатили до зведеного бюджету України 359,1 млн. гривень.

Протягом 2017 року ДПІ у Центральному районі м.Дніпра забезпечила надходження в розмірі 359,1 млн. грн. податків і зборів до зведеного бюджету.,що на 117,7 млн. грн. більше ніж за три місяці 2016 року.
До державного бюджету надійшло 181,4 млн.грн., темп росту 188,0 відс. До місцевих бюджетів надійшло 178,1 млн. грн. , темп росту 191,3відсотка

Актуальні питання щодо подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку

Завідувачем сектору інформаційних технологій ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Дяченко Маєю Анатоліївною проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань щодо подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку.
Пропонуємо вашій увазі найактуальніші питання, що надійшли під час проведення заходу та відповіді на них.
Питання 1: Я, фізична особа - підприємець, хочу подавати податкову звітність в електронному вигляді. З чого мені розпочати ?
Відповідь: Для того щоб подавати податкову звітність в електронному вигляді необхідно отримати Електронний цифровий підпис та встановити необхідне програмне забезпечення. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) можна отримати в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів на території України. Надання послуг Електронного цифрового підпису може бути на платній або безкоштовній основі. Різниці між платним і безкоштовним ключем для подання звітності немає.
Серед програмного забезпечення можна обрати безкоштовний веб-сервіс ДФС «Електронний кабінет платника податків», через який надсилати податкову звітність та обмінюватись інформацією з ДФС.
Після отримання ЕЦП необхідно укласти з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку договір «Про визнання електронних документів». Договір слід підписати, використовуючи ЕЦП посадової особи та печатки (за наявності) та надіслати до ДФС засобами програмного забезпечення. Якщо платник перебуває на обліку як платник окремих податків в декількох контролюючих органах, то для подання податкової звітності в електронному вигляді такий платник має укласти договір з контролюючим органом, в якому знаходиться на обліку.
Після відправки звітів платнику надходить квитанція № 1 про прийняття такого звіту шлюзом ДФС із вказанням дати отримання.
Після цього надсилається квитанція № 2 про результати обробки звіту (його прийняття або відмову у прийнятті) з реєстраційний номером та датою прийняття.
Договір про визнання електронних документів розглядається органами ДФС протягом 5 днів, причому звітність можна подавати тільки після укладання такого договору (після отримання позитивної квитанції № 2).
Питання 2: Як скористатися електронним сервісом «Електронний кабінет платника податків» маючи електронний ключ Приватбанку ?
Відповідь: Веб-сервіс «Електронний кабінет платника податків» розміщений на офіційну веб-сторінку Державної фіскальної служби -  sfs.gov.ua.
Заходимо на головну сторінку, під розділом «Головні новини» шукаємо та обираємо пункт «Електронний кабінет платника». Обираємо справа зверху пункт «Вхід до особистого кабінету».
На сторінці буде запропоновано обрати Центр сертифікації ключів, в якому отримали ЕЦП (у зазначеному випадку це АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк»).
Далі вказуємо розміщення особистого ключа керівної особи (оптичний диск, з’ємний носій, папка на комп’ютері/смарт-пристрої) та вводите пароль до ключа. Натискаємо кнопку «Зчитати» та «Увійти».
Якщо все успішно, то зліва зверху з’являться реквізити користувача (прізвище та ідентифікаційний код) та будуть відображені основні можливості Кабінету.
При першому вході необхідно переглянути налаштування Кабінету (вказати додаткові підписи: електронна печатка, підпис бухгалтера) та зберегти їх.
В подальшому вхід в Кабінет здійснюється за допомогою ЕЦП керівника з будь-якого комп’ютеру чи смарт-пристрою.
Питання 3: Як за допомогою програми «Податкова звітність» виправити помилку в Звіті про суми нарахованої заробітної плати (Додаток 4) в прізвищі працівника в таблиці 6 даного звіту ?
Відповідь: Спочатку необхідно створити профіль підприємства через пункт меню «Сервіс –> Персональні параметри».
Далі заходимо в меню «Довідники –> Довідник документів». Ставимо галочку у полі «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та відмічаємо галочками два документи:
1)    Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
2)    Таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам».
«Зберігаємо зміни».
Обираємо меню «Документ –> Новий …» обираємо Додаток 4 та вказуємо період за який виправляються помилки. Відкриються два документи. Потім ще раз меню «Документ –> Новий …» і обираємо лише таблицю 6.
Правильно заповнюємо документи та зберігаємо наступним чином:
•    Таблиця 6 (скасовуюча) - зберігаємо зі станом документу «уточнюючий» і довільним порядковим номером документа в періоді;
•    Таблиця 6 (початкова) - зберігаємо зі станом документу «звітний» і довільним порядковим номером документа в періоді;
•    Додаток 4 (скасовуюча) - зберігаємо зі станом документу «уточнюючий» і довільним порядковим номером документа в періоді.
Порядковий номер документа в періоді має бути однаковий для всіх документів Звіту, але не № 1!

Триває  четвертий місяць деклараційної кампанії - 2017.

З початку 2017 року  142  громадянина вже подали податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) до  ДПІ у Центральному районі м.Дніпра та задекларували 12,6 млн. грн. доходів, отриманих у минулому році, та визначено до сплати податку на доходи фізичних осіб –    0,6 млн.грн. та   0,1млн..грн. – військового збору.
За 3 місяці 2017 року подали  декларацію на податкову книжку 18 громадян.
Нагадаємо, що останній день подання декларації про доходи, отримані громадянами у 2016 році - 3 травня 2017 року, а охочі реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року можуть подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року.
У разі необхідності платники зможуть отримати в Центрах обслуговування платників безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно

Звіт про пільги належить до категорії податкових декларацій

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  звертає увагу платників податків на те, що Звіт про суми податкових пільг, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233 отримав з цього року статус податкової декларації.
Суб’єкт господарювання, який подає Звіт про пільги до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідника інших податкових пільг. При поданні Звіту про пільги:
- за три календарних місяці поточного року використовуються Довідники пільг станом на 1 квітня поточного року;
- за шість календарних місяців  поточного року - Довідники пільг станом на 1 липня поточного року;
- за дев’ять календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року;
- за дванадцять календарних місяців минулого року  - Довідники пільг станом на 1 січня поточного року.
Нагадаємо: Звіт про пільги подається щоквартально наростаючим підсумком (за три, шість, дев’ять і дванадцять місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за  останнім календарним днем звітного податкового періоду.

Як стати на облік адвокату та сплачувати ЄСВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 р. № 755-VII «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні перебувати на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. При цьому з 01.01.2017 р., якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від незалежної професійної діяльності, вона зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. В 2017 році – 704 грн..

ПДФО з доходу, отриманого за договором цивільно-правового характеру від іншого громадянина

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє , що платник податку – фізична особа, який отримав дохід від іншої фізичної особи відповідно до умов цивільно-правового договору, зобов’язаний включити суму такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу, подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з такого доходу.
При цьому річна податкова декларація в якій відображається вказаний дохід подається платником до 1 травня року, що настає за звітним до контролюючого органу, де платник перебуває на обліку.
Сума податкового зобов’язання, зазначена в поданій декларації сплачується фізичною особою самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

ПДВ-відшкодування: затверджено порядок взаємодії Мінфіну, ДФСУ та Держказначейства

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів з Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ. Порядок затверджено наказом Мінфіну від 03.03.2017 р. № 326.
Цей Порядок визначає механізм надання інформації ДФСУ та Державною казначейською службою для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінфіну та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.
Формування Реєстру та оприлюднення Реєстру здійснюватиметься щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на підставі баз даних ДФС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену пп. 200.7.1 ПКУ та п. 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.
З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ, ДФС при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування. ДФС вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.
Наказ набирає чинності 1 квітня 2017 року.

Чи можуть контролери донарахувати земельний податок фізичній особі за упущений період

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Згідно з п. 287.5 ст. 287 ПКУ податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня.
Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб – платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності.
Стосовно відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то згідно з п. 54.5 ст. 54 ПКУ якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

Платника податку ліквідовано: чи повернуть надміру сплачені кошти

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
Органи Державної фіскальної служби (далі – ДФС) при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань (далі – переплати) керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі – Порядок №1146).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Інтегровані картки платника закриваються із встановленням дати закриття за умов:
- погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.
При цьому згідно з абзацом третім п. 4 глави 1 розділу ІІ Порядку після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.
Отже, повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.

Коли неприбутковій організації необхідно реєструватися платником пдв

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Державна фіскальна служба України листом від 08.12.2016 р. N 39203/7/99-99-12-02-17 надала роз’яснення щодо реєстрації платниками податку на додану вартість (далі - ПДВ) установ та організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.
Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Водночас будь-яких винятків та/або особливостей щодо реєстрації окремих категорій осіб платниками ПДВ чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ, та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.
Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов'язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).
Враховуючи викладене, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн., то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).
Податкові консультації щодо реєстрації платниками ПДВ установ та організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз'ясненню.

Порядок складання постачальником податкової накладної на суму орендної плати

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що статтями 284 та 286 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.
Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).
Якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.
У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (підпункти «е» – «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідний розрахунок коригування.
Слід враховувати, що з метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 ПКУ постачання послуг з оренди, незалежно від умов розрахунків (передоплата або ні) не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер, якщо періодичність оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг за договором оренди, визначається за місяць або за довший період.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...