ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє:

Мирослав Продан: За 11 місяців цього року ДФС забезпечено до зведеного бюджету 764,5 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-листопада 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 764,5 млрд. грн., що на 166,2 млрд. грн., або на 27,8 відс., більше січня-листопада 2016 року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, до державного бюджету забезпечено 592,5 млрд. грн., місцеві бюджети отримали – 172,0 млрд. гривень.
«Динаміка та темп росту надходжень є результатом злагодженої роботи фахівців фіскальної служби та платників податків. Успішний розвиток та впровадження електронних сервісів, таких як електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість, система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних, електронний кабінет платника податків, та заходи з детінізації економіки – все це у кінцевому результаті і дозволило забезпечити додаткові надходження», – зазначив Мирослав Продан.
Протягом 2017 року до зведеного бюджету спрямовано понад 474,3 млрд. грн. податкових платежів та 291,1 млрд. грн. – митних. Це перевищує надходження за аналогічний період минулого року на 87 млрд. грн. та 79,1 млрд. грн. відповідно.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-листопаді 2017 року склали 576,7 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 101,3 відс., додатково забезпечено 7,5 млрд. гривень.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 108,7 млрд. грн. податку на додану вартість.

За матеріалами ГУВБ ДФС розпочато 431 кримінальне провадження відносно співробітників фіскальної служби

Протягом 11 місяців 2017 року за матеріалами підрозділів  Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України розпочато 431 кримінальне провадження за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 7%, тоді вона складала – 464.
За результатами оперативного супроводження досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, у поточному році вже оголошено 168  повідомлень про підозру, у тому числі 52 – за одержання неправомірної вигоди. У минулому році ці показники складали 172 і 74 відповідно.
До суду надіслано 108 обвинувальних актів (у січні-листопаді
2016 року - 104), 27 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів (січень-листопад 2016 року - 23).
Водночас, підрозділами внутрішньої безпеки ефективно застосовуються заходи щодо протидії правопорушенням, пов’язаним з корупцією. З початку поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 128 протоколів, що майже втричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді їх кількість складала 41. До адміністративної відповідальності судом притягнуто 34 особи (січень-листопад 2016 року - 17).
Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2,4 тис. службових розслідувань та перевірок (січень-листопад 2016 року – 2,9 тис.). За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 380 осіб, за відповідний період минулого року їх кількість складала - 483.
Так, у поточному році підрозділами  внутрішньої безпеки ДФС, вже відкрито 19 кримінальних проваджень стосовно осіб, які підбурювали працівників органів доходів і зборів до корупційних дій. Відомості про такі протиправні наміри надійшли до підрозділів внутрішньої безпеки саме від співробітників служби. У січні-листопаді 2016 року цей показник був трохи меншим – 14.
Такі результати є ознакою поступової зміни свідомості співробітників ДФС. Формування  підходу нетерпимості до корупції і є  кінцевим і головним очікуваним результатом, адже повністю здолати корупцію спроможна лише активна і правильна громадянська позиція  усього суспільства.
У поточному році Державна фіскальна служба оновила роботу антикорупційної гарячої лінії «Пульс» для повідомлень про можливі випадки корупції.
Для зручності громадян надання інформації здійснюється за певними напрямами. За одним напрямом громадяни та суб’єкти господарювання повідомляють про можливі неправомірні дії з боку працівників органів ДФС, за другим – свої повідомлення надають  працівники ДФС про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими співробітниками.
Також заявники можуть надати інформацію про можливі протиправні дії службових осіб ДФС на електронну пошту (idd@sfs.gov.ua).
Загалом, на сьогодні боротьба з корупцією є одним з головних завдань фіскальної служби, виконання якого  перебуває  під  особливим контролем керівництва ДФС. Реформування ДФС у напрямі протидії корупції здійснюється за двома векторами.
Перший – це створення дієвої та комплексної системи запобігання корупції через організаційні та дисциплінарні процедури. Новацією у цьому є залучення до цієї роботи усіх без винятку керівників будь-якого рівня. Тобто, кожен керівник будь-якого напряму – податкового чи митного, відповідатиме за стан боротьби з корупцією у своєму підрозділі.
Другий вектор передбачає посилення функціональних можливостей та ефективності діяльності підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС  щодо виявлення корупційних проявів і притягнення винних осіб до відповідальності.

З початку поточного року мешканці Дніпропетровщини скористалися сервісом «Пульс» 195 разів

Впродовж січня – листопада 2017 року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 195 звернень, які розглянуті вчасно та вирішені позитивно.
Наразі більше половини мешканців регіону цікавлять питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (114 звернень). Крім того, 29 платників порушили питання щодо організації роботи органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 28 дзвінків стосувались роботи системи електронного адміністрування ПДВ тощо.
«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва області. Працівники Державної фіскальної служби не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи», – нагадала перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

На соціальні гарантії платники Центрального району м.Дніпра додатково спрямували 1 206,1 млн гривень

За січень – листопад 2017 року платники Центрального району м.Дніпра перерахували до бюджету 1206,1 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, це на 576,7млн грн більше за очікуваний показник. Виконання планового показника становить майже 191,6 відсоток. Порівняно з аналогічним періодом  минулого року забезпечено приріст надходжень на 240,2 млн грн.
Сума надходжень єдиного внеску, що нарахували роботодавці на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, склала 1182.2 млн.грн., що склало 98 відсотка від загальних надходжень. Від фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність надійшло понад 21.6 млн.грн. Єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців перевищив 2.3 млн.грн.
Питання сплати єдиного внеску до державних цільових фондів є серед пріоритетів роботи фіскальної служби. Органами фіскальної служби надсилаються платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Якщо борг з єдиного внеску протягом 10-денного терміну не сплачується, то вимога надсилається до органу державної виконавчої служби для вжиття заходів стягнення. Причому на такі борги не розповсюджується термін позовної давності.
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертають увагу на те, що Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного внеску.
Такі зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до пункту 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнобов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно із внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції Закону № 2148).
Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.
Члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

Окремі запитання - відповіді для платників єдиного податку під час «гарячої» лінії в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

На питання платників податків відповідала заступник начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Сердюкова Інна Миколаївна .
Пропонуємо найбільш запитуюмі проблемні питання платників.
Питання: Які види послуг розуміються під «побутовими послугами населенню», які надаються ФОП платниками ЄП, що віднесені до першої та другої групи платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України для цілей глави 1розділу ХIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг: виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту взуття; виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту трикотажних виробів; виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів; виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури; послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; послуги з ремонту годинників;  послуги з ремонту велосипедів; послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту ювелірних виробів; прокат речей особистого користування та побутових товарів; послуги з виконання фоторобіт; послуги з оброблення плівок; послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; послуги перукарень; ритуальні послуги; послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством; послуги домашньої прислуги; послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
Питання:За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?
Відповідь:Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Питання:В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця (30 або 31 числа)?
 Відповідь:Фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця. Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно п.п. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ      Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Під час зустрічі з бізнесом Центрального району м.Дніпра обговорювались проблемні питання адміністрування плати на землю

Нещодавно в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбулася зустріч фахівців підрозділу адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування платників ДПІ з представниками малого та середнього бізнесу.

На початку зустрічі завідувач сектору Таїсія Василівна Захаренко наголосла, що створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва, налагодження партнерських відносин із платниками податків та якісне обслуговування тих, хто наповнює бюджети – пріоритетні напрямки роботи ДПІ у Центральному районі м.Дніпра.
«Плата за землю - це місцевий податок, що входить до складу податку на майно. Цей платіж є серед лідерів податкових надходжень до місцевого бюджету від платників Центрального району м.Дніпра, його питома вага в загальних надходженнях до місцевої казни становить понад 14 відсотків»- зазначіла фахівець та повідомила про стан надходження плати на землю до місцевого бюджету за одинадцять місяців поточного року.
Так, за січень - листопад п.року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано плати на землю 99100,5 тис.грн., що на 13190,1 тис.грн більше ніж за відповідний період минулого року. Індикативний показник доходів виконано на 111,1 відсотків. Темп росту становить 122,7 відсотків.
Від платників плати на землю – юридичних осіб за 11 місяців п.року надійшло до місцевого бюджету 91644,7 тис.грн., від фізичних осіб - платників податків – 7455,8 тис.грн.
До програми зустрічі увійшли насущні питання щодо адміністрування плати на землю.
Особливо присутніх турбувало питання застосування з 01.01.2017 року наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (далі за текстом Наказ 489) по землекористувачах, у яких у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.
Присутнім нагадали, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, які надсилаються до 1 липня поточного року.
Таїсія Василівна звернула увагу, якщо у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Надходження податку на доходи фізичних осіб по ДПІ у Центральному районі м.Дніпра зросли на 187,9 млн. гривень

«У січні-листопаді 2017 року до бюджетів всіх рівнів направлено  609,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 187,9 млн. грн., або на  29,5 відс.», - зазначає начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталія Юріївна Болдаш
За її словами до місцевих бюджетів платники податків направили  451,5  млн. грн., а державний бюджет отримав 158,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
«Додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів – це ті кошти, за рахунок яких місцеві громади вже сьогодні мають можливість збільшувати видатки на соціальну сферу, на належному рівні фінансувати заклади освіти, охорони здоров’я та власні інфраструктурні проекти», - підкреслила Наталія Юріївна.
Посадовець також зазначала, що приріст надходжень податку на доходи фізичних осіб – це результат заходів фіскальної служби з детінізації та протидії порушенням законодавства при виплаті заробітної плати.
Разом з тим, все більше роботодавців відмовляються від використання найманої праці без офіційного оформлення, виплати заробітної плати в «конвертах», сумлінно сплачують податки та збори до бюджету. Та й наймані працівники, розуміючи, що сплачені податки сьогодні – це впевненість та захист в майбутньому, все частіше вимагають від власників бізнесу легального працевлаштування та оподаткування реальної заробітної плати.

До уваги релігійних організацій!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу на те, що релігійним неприбутковим організаціям термін для приведення установчих документів відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010  №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і подання копій таких документів до контролюючого органу продовжено до 1 січня 2018 року.
Неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність до вимогам ПКУ та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Тобто, з 1 січня 2018 року такі релігійні організації втратять статус неприбуткових і будуть вважатись платниками податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.
Зазначена норма передбачена п.35 підрозділу 4 розділу XX ПК

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра. повідомляє, що Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у  2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.
Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.
Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:
«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».
Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.
Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

З метою упередження зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування - подаємо пояснення

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з метою упередження зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних платником подається Таблиця платника податку разом з прикріпленим поясненням щодо специфіки господарської діяльності , яка має незмінний характер, із можливим посиланням у ньому на податкову та іншу звітність.
Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017р. (зі змінами та доповненнями) затверджено критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 3 якого платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою.
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється Державною фіскальною службою України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям.
Моніторинг проводиться на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв (код форми J(F)1312302), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Що стосується подання Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (код форми J(F)1312306), платник прикріплює документи згідно вичерпного переліку  а саме:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
При цьому всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином.

Новини ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 3 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно стабілізації розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України» (далі– Закон №2198).
Відповідно до внесених змін, пункт 120 1.1 статті 120 1 ПКУ після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом, яким встановлено штраф у розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку їх реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (раніше – 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Одночасно суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (раніше - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Крім того, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН  податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.
Тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені статтею 120 1 та статтею 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), а також не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.
Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється така преференція, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Закон № 2198 опубліковано в газеті «Голос України» №226 від 02.12.2017.

Що необхідно сплатити на митниці, щоб привести автомобіль із закордону

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України (далі – МКУ) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
При ввезенні на митну територію України СГ транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів, гібридних, нових та таких, що були у використанні, електромобілів) у митному режимі імпорту сплачуються такі митні платежі:
- ввізне мито згідно з частиною першою ст. 286 МКУ за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VІІ «Про Митний тариф України» зі змінами і доповненнями. У випадках, встановлених законами України, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита;
- податок на додану вартість за ставкою, встановленою ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3 ст. 215 ПКУ, при належності транспортних засобів до підакцизних, що визначено ст. 215 ПКУ.
Також ст. 247 МКУ встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених МКУ.
Форма письмового звернення визначена додатком до наказу Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них затверджено наказом Міністерства фінансів України».
Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

Порядок подання звітності профспілковими організаціями

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ст.133 ПКУ (п.46.2 ст.46 ПКУ).
Норма п.46.2 ст.46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду: чи зберігається пільга?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Чи мають право у ДФС відмовитись прийняти податкову звітність платника податків?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України (ПКУ) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Пунктом 49.9 статті 49 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу (ДФС), в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Тобто, посадова особа контролюючого органу не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст.49 ПКУ, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.
Згідно із п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Зокрема, у разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст.56 ПКУ (пп.49.12.2 п.49.12 ст.49 ПКУ).  Відповідно п.49.13 ст.49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.  За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування, винна посадова особа контролюючого органу може бути притягнута до відповідальності, відповідно до закону (п.49.14 ст.49 ПКУ).

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...