ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє:

Мирослав Продан: Жовтневі рекорди митниці – найбільші суми надходжень митних платежів та відрахувань на ремонт доріг

Митниці Державної фіскальної служби України доводять ефективність своєї роботи. Вперше митні відрахування перетнули історичний бар’єр – понад 30 млрд. грн. перераховано у державний бюджет у жовтні. Це на 5,3 млрд. грн. більше, ніж було заплановано у бюджетному розписі та на 37,3% більше, ніж склали показники жовтня минулого року.
Середньоденні відрахування перевищують 1,43 млрд. грн. У порівнянні з відповідним періодом 2016 року цей показник збільшився на 31%.
За січень-жовтень було перераховано 253,62 млрд. грн., що перевищує заплановані показники на 12%. Додатково бюджет отримав понад 27 млрд. грн. Фактичні надходження у порівнянні з 10 місяцями 2016 року зросли майже на 65 млрд. грн. Це дає можливість ДФС виконати свої зобов’язання по фінансуванню ремонту та реконструкції дорожньої інфраструктури.
У рамках експерименту з початку року митницями вже перераховано 10,2 млрд. грн. Тільки у жовтні на ремонт доріг у регіонах має бути спрямовано 1,86 млрд. грн., що є ще одним рекордним відрахуванням за 10 місяців. До цього найбільша сума складала 1,83 млрд. грн., яка була перерахована у травні.
Крім того, Одеська митниця ДФС вже у середині жовтня виконала річний план. При річному індикативному показнику у 16,6 млрд. грн., 18 жовтня одеські митники перерахували 16,7 млрд. грн. На 1 листопада обсяг перерахованих митних платежів склав 17,54 млрд. грн., тобто річний індикатив перевиконаний на 5%, що є прецедентом за останні роки.
За прогнозами керівника Одеської митниці Олександра Власова, при поточній динаміці до кінця року обсяг відрахувань може скласти додатково ще 4 млрд. грн. А отже в бюджет буде перераховано понад 20 млрд. грн.
«Не дивлячись на щоденну критику політиканів та ділків, які роками паразитували на державному бюджеті, ми продовжуємо сумлінно виконувати свою роботу. І про це свідчать результати роботи і вони не голослівні, це не популістські заяви критиканів в пресі, які й близько не розуміють, в яких умовах працює митниця. Тому я роблю наголос на результатах, а наш акцент – на створенні сприятливих, комфортних умов для чесного бізнесу», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, сьогодні в ДФС налаштовані на конструктив з бізнесом. Змінено підходи у роботі митниці, основний акцент зроблено на аналітику та активне використання системи управління ризиками. Більше того, незабаром пункти пропуску будуть облаштовані сучасними засобами контролю, над закупівлями яких сьогодні працює ДФС. Це дозволить упередити незаконне переміщення товарів, що відповідно позначиться і на сплаті митних платежів до бюджету.
«Дискомфорт відчувають лише контрабандисти та мінімізатори. ДФС перекриває кисень ділкам, які звикли паразитувати на бюджеті, фірмам, діяльність яких – лише схемні послуги, а не виробництво і робота на благо економіки України. Тому така ДФС заважає, але це тільки початок», – наголосив Мирослав Продан.

Сергій Білан: В ході операції «Рубіж-2017» затримано товарів, які намагалися незаконно перемістити через кордон, на суму більше, ніж 2 млрд. грн.

В ході операції «Рубіж-2017» співробітниками податкової міліції за десять місяців поточного року було затримано та вилучено товарів, які намагалися незаконно переправити через Державний кордон України, на загальну суму понад 2 млрд. грн., що на 702 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.
«У роботі податкової міліції виділено 4 магістральні напрями - фінансова сфера, акцизна сфера, зона проведення АТО, де несуть службу фіскальні наряди, та протидія незаконному переміщенню товарів через митний кордон, - розповів Перший заступник Голови ДФС. - Щодо останнього напряму, то за моїм дорученням вже третій рік проходить операція «Рубіж», яка орієнтована на кілька завдань. Перше - запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України. Друге - упередження збитків державного бюджету через потрапляння незаконних контрафактних товарів на територію України».
За його словами, у ході розслідування кримінальних проваджень вилучено товарів на суму понад 2 млрд. грн., із яких на товари на суму більше 1,4 млрд. грн. накладено арешт, - зазначив Сергій Білан.
"До бюджету відшкодовано 337 млн. грн., що майже в півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року, - підкреслив Сергій Білан. Окрім того, в результаті проведених заходів, від підвищення митної вартості задекларованих товарів додатково сплачено митних платежів на суму понад 220 млн. грн.».
Як відмітив Сергій Білан, загальний економічний ефект від проведення операції "Рубіж-2017" на сьогоднішній день становить понад 2,5 млрд. грн.

З 10 місяців 2017 року на Дніпропетровщині зібрано понад 59,7 млрд. грн. податкових і митних платежів та майже 9,1 млрд. грн. єдиного внеску

Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні - жовтні 2017 року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 59 млрд. 736,5 млн. грн., що на 16 млрд. 907,6 млн. грн., або на 39,5 % більше, ніж за десять місяців 2016 року. Про це повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету мобілізовано 43 млрд. 242,7 млн. грн., що на 13 млрд. 314,8 млн. грн., або на 44,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 16 млрд. 493,8 млн. грн. Це на 3 млрд. 592,8 млн. грн. (або на 27,8%) більше фактичних надходжень січня - жовтня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 9 млрд. 77,2 млн. грн. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 41,5%, або на 2 млрд. 664,4 млн. грн.

Електронний кабінет платника - найпопулярніший сервіс ДФС

Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС  sfs.gov.ua, постійно збільшується. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.
Найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання.
Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є  сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом).
Також у рамках кампаній  декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.
В Державній податковій інспекції у м.Рівному звертають увагу платників податків на те, що  за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» можливо подавати такі форми податкової звітності:
• Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств,
• Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи),
• Податкову декларацію зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,
• Податкову декларацію з податку на додану вартість,
• Декларацію акцизного податку,
• Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),
• Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності),
• Податкову декларацію з рентної плати,
• Податкову декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,
• Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів,
• Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,
• Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,
• Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,
• Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»,
• Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,
• Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,
• Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,
• Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,
• Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
• Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),
• Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,
• Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,
• Розрахунок прогнозної потреби спирту,
• Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження,
• Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,
• Довідку про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,
• Довідку про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,
• Довідку виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,
• Довідку про отримання спирту етилового,
• Довідку про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,
• Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускну ціну,
• Податкову накладну,
• Товарно-транспортну накладну на переміщення спирту етилового,
• Товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв,
• Довідку про використані розрахункові книжки,
• Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра поповнився майже на 76 мільйонів гривень єдиного податку

Підприємці-спрощенці за десять місяців 2017 рік сплатили 76 474,6 тис.грн. єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 31 401,6 тис.грн., або 58 відсотків. Зокрема, юридичними особами сплачено 25 589,9тис.грн., фізичними особами – 50884,7тис.грн.
«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначив перший заступник начальника ДПІ В’ячеслав Петерс.
Податківці звертають увагу, що єдиний податок сплачується безпосередньо до місцевих бюджетів територіальних громад, тож  платники єдиного податку області спрямовують свої податки на розвиток та благоустрій місцевої громади.

Надходження ЄСВ від платників Центрального району м.Дніпра зростають

Протягом поточного року – станом  на  1 листопада  2017 року – сума надходжень  від сплати єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  платниками  Центрального району м.Дніпра склала  понад 1 093,9 млн. гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року,  надходження ЄВ збільшилось на   223,7 млн. грн.
За словами  начальника  ДПІ Болдаш Наталії Юріївни, серед основних чинників позитивної динаміки сплати єдиного внеску – зростання фонду оплати праці та легалізації найманих працівників.
Також керівник зазначив, що позитивна динаміка у  надходженнях ЄВ є результатом систематичної  співпраці з роботодавцями у контексті підвищення рівня оплати праці найманих працівників.
Cвоєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати. ЄВ для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановленого у розмірі 22 відсотки, і він підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

VIP- автівки додали до бюджету Центрального району м.Дніпра понад один мільйон гривень

Упродовж десяти місяців цього року до бюджету Центрального району м.Дніпра надійшло 1 298,9 тис. грн. транспортного податку. Громадяни - власники дорогих легкових автомобілів сплатили 770 тис. грн., а 528,9тис. грн. перерахували до казни району юридичні особи – на балансі яких знаходяться елітні автомобілі.
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і до 20 лютого 2017 року подають до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється державною податковою інспекцією за місцем реєстрації платника податку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилається (вручається) платнику до 1 липня.
Об’єктом оподаткування для сплати транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 році – 1200000 грн.).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року №595 внесено зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої наказом Мінфіну від 10.04.2015 року №415.

Податківці Центрального району м.Дніпра відповідають на «гарячі» питання

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію?

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з п.п. «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями. Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Чи включається до доходу працівників вартість води, кави, чаю, що придбані за рахунок коштів роботодавця та  призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?
Ні, не включається, адже оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
Отже, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Чи включаються до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку  проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?
Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Чи може фізична особа – підприємець - платник єдиного податку  використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?
Фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Чи включається до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку  сума коштів отримана від продажу нерухомого майна, яке оформлене і належить на праві власності фізичній особі?
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Податковий внесок платників Центрального району м.Дніпра збільшився на 348 мільйонів

Упродовж десяти місяців цього року платники податків, які перебувають на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, сплатили до зведеного бюджету 1184,1 млн. грн. податків, що на 348,5 млн. грн., або на 16,6 відс. більше, ніж минулого року. До державної скарбниці платниеи перерахували 563,7 млн. грн., а до  місцевого бюджету надходження склали – 620,3 млн. грн.
Головними складовими податкових надходжень до бюджету є надходження податку на доходи фізичних осіб – 546,3  млн. грн., податку на додану  вартість – 278,6 млн. грн.; плати за землю – 90,5 млн. грн.; акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів – 20,3 млн. грн.
За підсумками січня - жовтня п.р. платники єдиного податку - юридичні  та фізичні особи сплатили до бюджету 76,5 млн. грн., що на 21,6 млн. грн. більше, ніж у попередньому році.

Місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра отримав майже 20 мільйонів гривень податку від роздрібного продажу підакцизної продукції.

В ДПІ У центральному районі м.Дніпра повідомили, що у січні – жовтні 2017 року до місцевого бюджету міста надійшло 20,3 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів займає четверте місце серед податкових платежів, які надходять до місцевої скарбниці (після ПДФО, податку на майно та єдиного податку).
Нагадаємо, що згідно з пп. 215.3.10 ст. 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 ст. 213 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Податок сплачується за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України).
В ДПІ наголошують, що сьогодні з вартості кожної реалізованої пляшки лікеро-горілчаних виробів, пива чи пачки тютюнових виробів місцевий бюджет має отримувати п'ять відсотків. І саме тому надзвичайно важливо, щоб громадськість спільно з органами місцевого самоврядування були на сторожі та своєчасно інформували про випадки порушення окремими платниками норм чинного законодавства при продажу цього виду товарів.

Платники податків Центрального району м.Дніпра перерахували до держбюджету майже 278 мільйонів гривень ПДВ

За підсумками січня-жовтня 2017 року платниками Центрального району м.Дніпра сплачено 278,6 млн. грн. податку на додану вартість. Податківці зауважують, що частка надходжень цього податку в загальних надходженнях до Державного бюджету становить понад 49%, а  ріст його сплати – найкраща оцінка ефективності електронного адміністрування  ПДВ. Зокрема, запровадження Системи моніторингу оцінки ризиків максимально мінімізувало зловживання з ПДВ, і завдяки блокуванню реєстрації сумнівних податкових накладних, процес відшкодування ПДВ став максимально прозорим та зрозумілим.

Електронний цифровий підпис: вимоги до довіреності

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що у разі якщо у заявника на отримання електронного цифрового підпису немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС), то заявник може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.
Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.
Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Визначено процедуру надання Мінфіном узагальнюючих податкових консультацій

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Міністерство фінансів власним наказом  від 27.09.2017 р. №811 затвердив Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій . Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування (станом на 27 жовтня  не опублікований) .
Як та у які строки надаватимуться узагальнюючі податкові консультації (далі УПК).
Визначено, що узагальнюючі податкові консультації надаватимуться:

за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків. Відповідно ДФСУ доручено щокварталу, не пізніше 05 числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом, надавати Мінфіну узагальнену інформацію про результати практичного застосування законодавства з питань оподаткування, сплати ЄСВ разом із пропозиціями щодо необхідності надання УПК;
у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Узагальнюючі податкові консультації затверджуватиме наказами Мінфін. Водночас такі УПК будуть оприлюднюватись на офіційному веб-сайті Мінфіну протягом 5 календарних днів з дня їх надання.

У разі скасування судом наказу Мінфіну про затвердження УПК буде надана нова податкова консультація з урахуванням висновків суду.

Узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами.
Структура УПК
Узагальнююча податкова консультація має містити:
тему консультації;
визначення податку, збору, обов'язкового платежу, питань їх адміністрування, щодо яких надається консультація;
опис питань, що порушуються;
посилання на конкретні норми законодавства, щодо яких надається консультація;
обґрунтування застосування норм законодавства;
стислий висновок за результатами аналізу щодо практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Крім того, УПК може містити відповіді на декілька питань, об'єднаних однією темою.
За потреби узагальнююча податкова консультація може включати приклади до окремих ситуацій, які можуть мати місце в діяльності платників податків.
Строки дії УПК
Узагальнююча податкова консультація буде вважатися чинною до моменту визнання наказу Мінфіну про її затвердження таким, що втратив чинність, або скасування судом такого наказу Мінфіну.
У Порядку визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до УПК, за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження УПК Мінфін з урахуванням висновків суду повинен опублікувати нову УПК.

У разі зміни місцезнаходження реєстраційна заява за ф. № 1-ПДВ подається за новим місцезнаходженням

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що платник ПДВ (юридична особа та фізична особа підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).
При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходження (основне місце обліку); подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ фізичною особою - підприємцем здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік в контролюючому органі (основне місце обліку).
Перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, здійснюється згідно з вимогами ст. 183 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) та р. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі - Положення № 1130).
Для перереєстрації платник ПДВ (юридична особа та фізична особа - підприємець) подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» (пункти 183.1, 183.7, 183.15 ст. 183 р. V ПКУ, п. 4.2 р. IV Положення № 1130).
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 із змінами (далі - Порядок № 1588).
Нормами пункту 10.13 р. X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження, що пов’язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, юридичні особи - платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платниками податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 р. VII Порядку № 1588).
Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми статті 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 р. VII Порядку № 1588 є:
юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;
відокремлені підрозділи юридичної особи;
самозайняті особи (фізичні особи - підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

У разі анулювання реєстрації платником ПДВ юридична особа третьої групи повинна перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує. Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки, що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, якій анульовано реєстрацію платника ПДВ всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені Податкового кодексу України строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до абзаців першого та другого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки, що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ не передбачено окремого терміну подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, передбаченого п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, якій анульовано реєстрацію платника ПДВ всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені ПКУ строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

У разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів
Згідно з п.п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).
У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:
- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;
- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
ПОДАТКОВИЙ БОРГ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Про це наголошують у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Чи треба юридичній особі щокварталу подавати фінансову звітність в податкову інспекцію?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що платник податку на прибуток повинен подавати разом з податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. Фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Для підприємств, в яких дохід за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлений річний податковий період, відповідно і фінансова звітність подається раз в рік одночасно з декларацією не пізніше 60 календарних днів по закінченні року.

Способи подання податкових декларацій платниками податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «1» і «2» п. 49.3 ст. 49 ПКУ.
Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Чи може платник податків оскаржити в одній скарзі декілька рішень комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.
Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485.
Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Чи передбачена відповідальність ФОП у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників ЄП?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності фізичної особи – підприємця у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

Відповідальність СГ у разі продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно зі ст. 1 Закону № 481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Оновлено порядок відкриття та ведення рахунків клієнтів банків і здійснення безготівкових розрахунків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що 31 жовтня 2017 року набрала чинності постанова Національного банку України від 25.10.2017 №106 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ №106).
Постановою НБУ №106 внесено зміни до:
- Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492;
- Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03.12.2003 №516;
- Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22.
ПостановоюНБУ №106, зокрема,  врегульовано такі питання:
• скасовано обов’язок щодо використання суб’єктом господарювання печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах);
• дозволено укладення договорів про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема, шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору;
• визначено порядок відкриття фізичними особами – підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати та прирівняних до неї платежів;
• удосконалено режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема, в частині виплат, пов’язаних з відрядженням.
Постанову НБУ №106 опубліковано 30.10.2017 на сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України у рубриці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ підприємство не може подати уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
РІЕЛТЕРИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ІНФОРМУВАТИ ФІСКАЛЬНУ СЛУЖБУ ПРО УКЛАДЕНІ ДОГОВОРИ НА ОРЕНДУ НЕРУХОМОСТІ.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Згідно з п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...