ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє:

 Увага! 22 вересня – актуальний форум щодо податкових новацій!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує платників податків! 22 вересня 2017 року у м. Києві відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: «Трансферне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».
Запрошуємо платників податків прийняти участь у форумі, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14, готель «Хрещатик». Початок форуму о 10 год. 00 хв. (реєстрація з 09 год. 30 хв.).
За детальною інформацією просимо звертатися на електронну поштову скриньку, за адресою: mail@visnyk.ua, або за телефонами: (044)-501-06-42, (067) 506-32-64.
Для участі у форумі необхідно заповнити заявку на сайті офіційного видання ДФС України «Вісник. Офіційно про податки», за посиланням: www.visnyk.ua/forum.

Мирослав Продан: Майже 95% заявленого до відшкодування ПДВ повертається платникам протягом місяця

Протягом січня-серпня 2017 року платникам відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 75,3 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, яке відбулось 7 вересня 2017 року.
За його словами, це на 43,1%, або на 23,5 млрд. грн. перевищує відповідний період минулого року.
«Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок», - зазначив Мирослав Продан.
Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 65% повернуто платникам протягом квітня-серпня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 47,7 млрд. грн. відшкодовано 51,0 млрд. грн. ПДВ.
За словами Директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олени Антіпової, з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 93,6%, або майже на 14,3 млрд. грн.
«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 вересня цей показник вже склав 971 млн грн. Лише за перші дні вересня сума заборгованості зменшилась ще більше ніж на 67 млн грн. Маємо надію, що у найближчі місяці питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС», - наголосила Олена Антіпова.
Вона зазначила, що із суми заборгованості з ПДВ, що залишилася, майже 50 відсотків, знаходиться на оскарженні в судах, та суми заблоковані у зв’язку застереженнями правоохоронних органів. За результатами оскаржень в судах та відповідей правоохоронних органів очікується позитивна динаміка зменшення залишку.

У Дніпрі ліквідовано конвертцентр з оборотом понад 390 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно із прокуратурою Запорізької області ліквідували конвертаційний центр з оборотом більше 390 млн. грн.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Для прикриття своєї незаконної діяльності зловмисники зареєстрували і придбали корпоративні права низки фіктивних і транзитних підприємств. На їх рахунки компанії реального сектору економіки перераховували безготівкові грошові кошти нібито за придбані товари чи надані послуги. У подальшому отримані кошти передавалися посадовим особам вигодонабувачів за вирахуванням винагороди за надані незаконні послуги.
Загальний оборот конвертаційного центру протягом 2016 - 2017 р.р. склав понад 390 млн. грн.
За результатами 40 проведених обшуків вилучено 165 тис. грн. готівкою в національній та іноземній валюті, комп'ютерну техніку, банківські картки, 8 печаток і 197 відбитків печаток, а також чорнові записи та фінансово - господарські документи.
Окрім того, накладено арешт на 69 розрахункових рахунків, відкритих в 11 банках, на яких заблоковано 590 тис. грн.

 Податкова знижка – можливість повернути частину сплаченого податку.

Станом на 1 вересня цього року своє право на податкову знижку задекларували 68 громадян Центрального району м.Дніпра, загальна сума до повернення складає 111,8 тис.грн. грн., з них 73,5 відс., або 50 декларацій  подали мешканці району, які торік сплачували за навчання. Повернуто 59 громадянам на суму 89,8 тис.гривень податку на доходи фізичних осіб.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що статтею 166 Податкового кодексу України  закріплене право кожного громадянина на отримання компенсації з бюджету раніше сплаченого податку з доходів фізичних осіб.  Оформити податкову знижку можна упродовж всього року – до 31 грудня. Тобто, у громадян ще є час, аби звернутися до органів фіскальної служби за місцем реєстрації та подати декларацію. Адже витрати, понесені у звітному році, на наступний не переносяться.
Перелік витрат для оформлення податкової знижки визначений законодавством. Зокрема, це:
відсотки, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом,витрати на благодійність,
оплата навчання у вищих навчальних закладах платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення,
страхові платежі і пенсійні внески, сплачені страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення, також витрати за переобладнання власного транспортного засобу,
вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини, оплату допоміжних репродуктивних технологій.
Для оформлення податкової знижки необхідно подати декларацію та додати копії платіжних і розрахункових документів: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, які ідентифікують продавця товарів, робіт чи послуг і їх покупця.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на дванадцять мільярдів гривень

Державною фіскальною службою (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) протягом січня-серпня 2017 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму понад 36 мільярдів гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року майже на 12 мільярдів гривень.
Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  Оксана Томчук, із загальної суми 22,8 мільярда гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 9,1 мільярдів гривень.
Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 10,5 мільярдів гривень більше, ніж торік.
Так, податку на додану вартість перераховано майже 8,5 мільярдів гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 3,2 мільярда гривень.
Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 7,6 мільярдів гривень, що на 6,7 мільярдів гривень випереджає дані 2016 року.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено 2,4 мільярда гривень. Це на 617,2 мільйонів гривень більше рівня січня-серпня 2016 року.
Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 2,3 мільйона гривень.

Платниками ДПІ у Центральному районі м.Дніпра сплачено понад 880 мільйона гривень єдиного внеску

З початку 2017 року від платників ДПІ надійшло 880,9 млн. грн. єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Перерахована сума ЄВ порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 39,9%, а саме на 195,8 млн. грн. Зокрема, за серпень 2017 року надходження зросли на 29,6 млн. грн, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та склали 120,1 млн. грн.
Нагадаємо, що єдиний соціальний внесок був запроваджений Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 1 січня 2011 року. Визначається як відсоткова ставка від бази оподаткування. Для підприємців на спрощений системі застосовується ставка 22%. Розмір бази оподаткування підприємці на спрощеній системі можуть обирати самостійно в межах від мінімальної заробітної плати (для 1 групи — 0,5 мінімальної заробітної плати) до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховується мінімальна заробітна плата, встановлена для місяця, за який здійснюється відрахування.
За словами першого заступника начальника ДПІ В’ячеслава Петерса серед основних чинників позитивної динаміки сплати єдиного внеску – зростання фонду оплати праці та легалізації найманих працівників.

ДФС в «Електронному кабінеті платника» запроваджено новий сервіс

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль). Про це повідомила ДФС на головній сторінці офіційного веб-порталу.
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах; про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах; про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;
- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція); про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Довідник типів об'єктів оподаткування для подання форми №20-ОПП оновлено

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 04.09.2017 ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html оприлюднено новий довідник типів об’єктів оподаткування.
Нагадуємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Форма вказаного повідомлення передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.

Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.21.0) станом на 30.08.2017.
1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 03.07.2017 №621 «Про затвердження форми Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту» додано нові документи (початок дії з 01.09.2017):
- J0147701 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.
2. З метою належної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами та доповненнями додано нові версії документів (початок дії з 01.09.2017):
- F/J 1312602 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено;
- F/J 1360102 – Документ довільного формату;
- F/J 1412402 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
3. Виправлені помилки у таких формах:
- F/J0602006 – Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (початок дії з 01.01.2018).
- Фінансова звітність - у відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми вводу та друку.

Щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2017 році

Станом на 01.09.2017 року до державного бюджету від платників Центрального району м.Дніпра надійшло 324,4тис.грн. рентної плати за спеціальне використання води, що на 31,2тис.грн. більше минулорічних надходжень за відповідний період, Індикативний показник доходів виконано на 115,1 відс., темп росту надходжень склав 130,9відсотків.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) визначені статтями 255 та 257 – 258 Податкового кодексу України.
Водночас, починаючи з 01 січня 2017 року, збільшено ставки рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань за результатами господарської діяльності у 2017 році.
Платники рентної плати обчислюють суму плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927. Податкова декларація з рентної плати подається платниками до контролюючих органів за місцем податкової реєстрації.
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати є:
- за ІІІ квартал 2017 року: 09 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
- за ІV квартал 2017 року: 09 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з рентної плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування та податкову звітність з рентної плати протягом податкового (звітного) року не подає.
Якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником рентної плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність подається наростаючим підсумком, такий суб’єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з рентної плати до кінця звітного (податкового) року.

До уваги платників податку на прибуток – «нульовиків»

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 04.09.2017 №23407/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року №592» (далі – лист ДФС №23407) у зв’язку з набранням чинності з 15.08.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова №592) повідомила наступне.
Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону України від 21.12 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).
Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з   1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток iз поданням спрощеної податкової декларації.
При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:
► дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;
► розмір нарахованого за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;
► відповідає одному з критеріїв:
- утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їx утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 oci6;
- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 oci6.
Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному пepioдi досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному пepioдi, за ставкою 18%.
Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою №592.
У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.20 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Лист №23407 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72418.html

Щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією вільних коштів на депозитному рахунку в банку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена, та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ зазначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Як підприємцю здійснити розрахунок амортизації основних засобів

Як роз’яснили в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 статті 177 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ).
Відповідно до Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, яким було внесено зміни до ст. 177 Податкового кодексу (додано пп. 177.4.9), підприємці отримали право за власним бажанням включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.  При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки;  об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
Підпунктом 14.1.138 статті 14 ПКУ встановлено, що основні засоби це – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів  Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:
- група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;
- група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;
- група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше – 5 років;
- група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.
Дія п.п.177.4.9 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Митні правила: як визначити країну походження товару, якщо товари поставляються партіями

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звернули увагу, що стаття 41 Митного кодексу України регламентує порядок визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партіями, а саме: товари, що поставляються кількома партіями, у разі якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
Умовою застосування цього правила є:
1) надання митниці попереднього повідомлення про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, наявність докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;
2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення однієї партії товару на кілька партій;
3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
4) митне оформлення всіх партій товарів в одній митниці.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у разі видачі роботодавцем візитних карток для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити СГ та особисті дані конкретного працівника?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року № 270/96–ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця та їх вартість включається до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення документальної позапланової перевірки
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При цьому п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є під%D%0тавою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначені п. 75.1 ст. 75 ПКУ та до яких належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема такої підстави:
виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.

Звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).
Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Згідно з п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:
► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;
► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.
При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу необхідно подати заяву до 15 вересня

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, , що Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до пп. 298.1.1 - 298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Перелік відомостей, які зазначаються суб‘єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 жовтня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є  15 вересня.
Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання може один раз протягом календарного року.
Тобто, фізична особа-підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 1 квітня або 1 липня, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Водночас, така особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ.
 
ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує про застосування норм ст. 120 Кодексу, пов'язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Кодексу.
Щодо розміру штрафів
Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 Кодексу, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Щодо відповідальності за неподання податкової звітності післязастосування штрафних санкцій
Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).
Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу.
Водночас звертаємо увагу, що норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 Кодексу у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст. 120 Кодексу.
Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу
Законом № 1797 ст. 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4. яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 ст. 120 Кодексу).
Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ст. 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.
Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:
звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;
уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.
Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій
Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).
Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п.120.3 ст. 120 Кодексу), продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:
отримання податкового повідомлення-рішення платником - у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);
закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) - у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).
У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ст. 120 Кодексу. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п. 120.4 ст.120, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.

Коли нарахування ЄСВ здійснюється не на мінімальну зарплату

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує. За загальним правилом, якщо база нарахування єдиним соціальним внеском не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Ці норми не застосовуються для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:
- до заробітної плати не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
- до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;
- до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
- до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);
- до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;
- якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
- якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;
- для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...