ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє:

Мирослав Продан: ДФС зацікавлена у впровадженні інноваційних підходів в адмініструванні податків

Державна фіскальна служба України активно переймає передовий досвід та паралельно напрацьовує власні шляхи вирішення проблем. Найважливішим для ДФС сьогодні є подальше активне вдосконалення адміністрування податкових та митних платежів у частині мінімізації ризиків їх несплати на основі  аналізу фінансової та податкової звітності, опрацювання інформаційних баз даних. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час відкриття Технічної сесії 21-ої Генеральної Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) на тему: «Руйнівні тенденції та нові бізнес-моделі: виклики та наслідки для податкової адміністрації 21-го століття».
За його словами, рівень розвитку IT-технологій в Україні дозволяє ДФС в автоматичному режимі аналізувати податкову інформацію, що дає змогу робити акцент лише на перевірках ризикових платників податків, контролювати трансфертне ціноутворення, моніторити on-line операції з використанням РРО, здійснювати поточний контроль за адмініструванням ПДВ.
В.о. Голови ДФС також підкреслив, що в ДФС працюють такі сервіси, як «Електронний кабінет платника», «Інформація з реєстрів», «Електронна звітність». Заплановано, що до кінця року всі послуги, які надає ДФС, будуть переведені в on-line формат.
«З 1 липня 2017 року ДФС впроваджує систему проактивного адміністрування ПДВ, щомісячний економічний ефект від впровадження якої лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд грн.», - підкреслив Мирослав Продан.
Він також зазначив, що складність фіскальних процесів, що вимагають мобільності, прозорості, нейтральності та простоти роботи, а також зростання чисельності осіб, які надають перевагу електронним способам спілкування із державними органами, зумовлюють відповідність модернізації податкових систем вимогам постіндустріального суспільства.
«Впровадження нових технологій у бізнес-середовище трансформує економічні відносин, переводить бізнес-процеси з реального до віртуального простору. Тобто активно розвиваються нові форми економічної діяльності: електронний бізнес, електронний банкінг, електронне страхування, електронна комерція, електронні аукціони та біржі, інформаційні електронні послуги тощо, що формує ряд руйнівних тенденцій та викликів для податкових адміністрацій ХХІ століття», - наголосив Мирослав Продан.
За його словами, податкові норми, спрямовані на регулювання традиційного бізнесу, є неадаптованими до електронного.  Тому податковим службам необхідно переглянути свої стратегії дотримання законодавства, аби забезпечити рівноправний режим оподаткування та однакові умови як для традиційних, так і для нових бізнес-моделей.
Крім того, в.о. Голови ДФС зазначив, що Україна є учасником проекту, розробленого ОЕСР щодо координації боротьби з основними проявами ВEPS та наразі активно проводить низку заходів, серед яких врегулювання питань, пов’язаних з цифровою економікою, використанням електронних засобів  комерції, що дозволяють фактично бути учасником економічних відносин в іншій державі та одночасно не сплачувати в ній податки.
«Сучасні виклики, що продукуються розвитком послуг інформаційного суспільства, зокрема, еволюцією цифрових валют та запровадженням мобільного банкінгу, вимагають розробки належного механізму їх оподаткування. Насамперед варто відмітити те, що такі сучасні технології, зокрема, і засновані на технології блокчейну, поступово беруться на озброєння в контексті урядування по всьому світу. Україна у цьому контексті теж формує поступово власний досвід», - зазначив Мирослав Продан.
Він підкреслив, що з урахуванням як потенціалу, так і викликів у впровадженні такої технології як блокчейн ДФС намагається забезпечувати розумний баланс між використанням сучасних технологій та забезпеченням стабільності функціонування вітчизняної податкової системи.
«ДФС усвідомлює виклики, що пов’язані з подальшою інтеграцією України в глобальну економіку та міжнародну торгівлю, та, відповідно, зацікавлена у впроваджені інноваційних підходів в адмініструванні податків на основі аналізу ризиків, розвитку співпраці з міжнародними організаціями та наддержавними інституціями щодо обміну інформацією з метою протидії ухиленню від сплати податків та уникненню від оподаткування», - наголосив Мирослав Продан.

В Дніпропетровській області ліквідовано підпільну пивоварню

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували підпільну пивоварню та вилучили 2,7 тис. літрів пива.
В рамках проведення операції «Акциз-2017» було встановлено, що в одному із сіл області 40-річний громадянин, без будь-яких дозвільних документів, організував виготовлення і збут солодового пива під виглядом однієї з торгових марок по території області та через Інтернет. Незаконне виробництво здійснювалося з використанням обладнання, що забезпечує масове виготовлення пива.
В результаті проведених заходів було вилучено 2,7 тис. літрів пива, а також обладнання, яке використовувалося в незаконній діяльності. Загальна вартість вилученого становить понад 1,1 млн. грн.
Стосовно організатора складено протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Дніпропетровські митники виявили факт заниження митної вартості на суму близько 415 тис. грн.

На митну територію України з КНР на адресу українського підприємства переміщувався товар, заявлений Дніпропетровській митниці ДФС, як «дитячі атракціони та дитячі ігрові автомати».
Після проведення тематичної перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС при порівнянні інформації, наявної на митниці та документів, що були надані до митного оформлення вищевказаного товару виявлено розбіжності в частині одержувача та вартості товару, ввезеного в Україну. Це призвело до заниження бази оподаткування на суму близько 415 тис. грн.
За даним фактом Дніпропетровською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Товар тимчасово вилучено та передано на склад митниці.

Про сплату земельного податку - під час "гарячої лінії" в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча» лінія» з платниками податків на тему «Порядок нарахування та строки сплати земельного податку та орендної плати з фізичних осіб». На запитання відповідала в.о. завідувача сектору адміністрування екологічного податку та  рентної плати, місцевих податків Голубцова Юлія Володимирівна

Пропонуємо Вашій увазі найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гаряча» лінія».

Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Які пільги передбачені законодавством для певних категорій населення по платі за землю?
На даний момент діють пільги по платі за землю для певних категорій населення, а саме від сплати податку звільняються:
а) інваліди першої і другої групи;
б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
в) пенсіонери (за віком);
г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Слід зазначити, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
а) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,10 гектара;
в) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
г) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
д) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Разом з цим, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати контролюючим органам документи, що посвідчують їх право на пільгу.

З якої дати необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання будівлі, споруди (їх частини), або нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку: з дати укладання договору купівлі-продажу чи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно?
Відповідно до ст.269, 270 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ). При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 ПКУ).
Згідно з п.1, 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абз. четвертий ч. першої ст.2 Закону №1952).
Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. (п.287.8 ст.287 ПКУ).

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Поясніть, чи є платником плати за землю фізична-особа-підприємець, яка має тимчасову малу архітектурну форму (кіоск, палатку тощо)?
Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку(свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

З якого періоду громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?
Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Чи повинна сплачувати земельний податок фізична особа – підприємець (платник єдиного податку), що є власником нежилого приміщення у багатоповерховому житловому будинку та використовує його у своїй підприємницькій діяльності?
Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу - підприємця і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності, то такий підприємець - платник єдиного податку звільняється від сплати земельного податку.
Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи – підприємця (платника єдиного податку) та використовуються для провадженні господарської діяльності, не надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа – підприємець (платник єдиного податку) сплачує земельний податок на загальних підставах з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.

Реалізація права громадян на доступ до публічної інформації

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  забезпечує реалізацію права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.
Доступ до інформації забезпечується шляхом:
•    оприлюднення інформації на інформаційних стендах;
•    надання інформації за запитами на інформацію
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати у відділі обслуговування платників. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Інформація на запит надається безкоштовно.

Внесено зміни до програмного забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.16.0) станом на 13.06.2017.
Так, зазначеними змінами, зокрема, реалізовані нові форми документів:
а) з метою забезпечення приймання податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177) додано наступні форми:
- F/J0302003 – «Податкова декларація екологічного податку»;
- F/J0320103 – «Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення»»;
- F/J0320203 – «Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»»;
- F/J0320303 – «Додаток 3 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»»;
- F/J0320403 – «Додаток 4 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)»»;
- F/J0320503 – «Додаток 5 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання»»;
- F/J0320603 – «Додаток 6 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк»»;
б) на виконання наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) додано нова версія документу:
- F/J0602006 – «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Платники  ДПІ у Центральному районі м.Дніпра направили на соціальні виплати понад 643,5 мільйонів гривень єдиного внеску

Протягом січня-червня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 643,5 млн. гривень. Як повідомила завідувач сектору доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  Сердюкова Інна Миколаївна, це складає 123,3 відсотка від запланованих показників та на 135,8 мільйона або на 26,7 відсотків більше, ніж минулого року.
Зокрема, за підсумками червня поточного року на соціальні гарантії направлено 119,7 млн.грн, додатково надійшло 22,2 мільйона. Порівнюючи з минулорічним червнем, рівень сплати зріс на 34,4 млн.грн або на 40,2 відсотки.
Інна Миколаївна звернула увагу, що завдяки своєчасній сплаті єдиного внеску громадянам гарантується право на гідне пенсійне забезпечення та соціальний захист, зокрема, виплати за безробіттям, нещасними випадками чи професійними захворюваннями тощо.
Єдиний внесок автоматично розподіляється за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Іммігруєте за кордон на ПМП - відвідайте податкову

За шість місяців цього року в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра видано 23 Довідку про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку (далі - Довідка). За такий же період минулого року було видано 19 Довідку.
Нагадаємо, що громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до податкової інспекції за місцем проживання декларацію про майновий стан і доходи у термін, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України). Після цього, впродовж 30 календарних днів фахівці органів фіскальної служби перевірять визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видадуть Довідку. Під час перетину кордону та для проведення митних процедур Довідку слід надати до органів митного контролю.
Детальну інформацію з питань декларування доходів можна отримати в Центрі обслуговування платників  при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за адресою: вул. Княгині Ольги,22, та за телефоном: 374-70-13.

Актуально для платників податку на додану вартість!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомляє, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Критерії).
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).
При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).
Звертаємо Увагу, що при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД / послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.
Зразок заповнення Таблиці наведений на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301239.html

Затверджено порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що 20.06.2017 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (далі – Наказ № 566), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30620, та № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.
Зазначені накази прийнято відповідно до вимог п. 74.2 ст. 74,
п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Наказом № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, та визначено засади діяльності такої комісії, а також права та обов'язки її членів.
Комісією, зокрема розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.
Наказом № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків
(далі – Критерії), достатні для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН.
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям.
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.
Крім того, Наказом № 567 затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З текстом Наказів №№ 566, 567 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
 
Скасовано порядок надіслання органам державної податкової служби  подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 08.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №369 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1237» (далі – Постанова №369).
Звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1237 затверджено Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання, а також форма зазначеного подання.
Таке рішення прийняте на виконання Закону України від 04.07.2013 №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон №404).
Постанову №369 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 08.06.2017 №104.

На таксі у відрядженні: що з ПДФО

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє ,що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Зазначені в абзаці другому п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.
При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Враховуючи викладене, якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат за користування таксі під час відрядження, як в межах території України так і за кордоном не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

 Нереалізований товар до доходу підприємця не включається

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що об’єктом оподаткування для підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Разом з цим, у разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (п 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, залишки товарно - матеріальних цінностей, придбаних, але нереалізованих підприємцем під час здійснення господарської діяльності, після скасування реєстрації такого суб’єкта господарювання залишаються у його власності. При цьому вартість таких залишків не включається до доходів, отриманих підприємцем від провадження господарської діяльності, та загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №428 (далі – Постанова №428), якою внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика), затвердженої постановою КМ України від 18.02.2016 №66.
Зокрема, змінено формулу зазначеного розрахунку, з якої вилучається коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.
Змінами передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Постанова №428 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.06.2017 №117.

Внесено зміни до порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №427 (далі – Постанова №427), якою внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМ України від 08.02.2017 №83.
Відповідно до зазначеної Постанови, зокрема, Державна фіскальна служба України буде надавати Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) інформацію щодо нарахування та виплати бюджетної дотації.
Це рішення прийняте для здійснення Мінагрополітики оцінки ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Постанова №427 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 24.06.2017 №117.

Виплати на які не нараховується єдиний соціальний внесок

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування ЄCВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 .
Крім того,  Постановою Кабінету Міністрів України  від 22 грудня 2010 року                                   № 1170 затверджено ряд виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.
Зокрема до таких виплат відносяться: соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо; одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби; надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам; вихідна допомога у разі припинення трудового договору; відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні; витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, тощо.

Метки: налоговая инспекция
Loading...
Loading...