Зоряний шлях

никилев

12 квітня 2018 року з нагоди дня космонавтики у дніпровській центральній міській бібліотеці відбулася публічна лекція науково-просвітницького проекту «Дніпро - космічна столиця України». Організатор заходу - історико-краєзнавчий лекторій «Історія міста Дніпра очима науковців» за участі науково-педагогічних працівників історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Лектор - доктор історичних наук, професор кафедри історії України ДНУ Олександр Федорович Нікілєв.

- Тепер це не таємниця: саме на «Південмаші», в місті Дніпрi, кувався той самий ЩИТ, який утримував світ від ракетно-ядерної війни, - розповідає Олександр Федорович. - У багаторічній історії Південного машинобудівного заводу ім. О.М. Макарова відображається весь шлях світової космонавтики: від створення бойових ракетних комплексів стратегічного призначення до створення на базі бойових ракет космічних апаратів для мирного освоєння космічного простору.
Історія Дніпра як космічної столиці України починається з довоєнного періоду, коли на території нинішнього ПМЗ було розпочато будівництво авіазаводу. Вже було закладено фундамент, але війна завадила будівництву.
В 1944 році Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову про будівництво автомобільного заводу в Дніпропетровську. Двадцять перше липня вважається днем заснування підприємства. Директор заводу - талановитий інженер Георгій Григор’єв увійшов в історію як останній директор ДАЗу і перший директор серійного ракетного заводу. Саме при ньому на заводі розпочався науковий підхід до створення техніки.
Міжнародна обстановка загострювалася з кожним днем. Загроза застосування атомної зброї проти СРСР могла бути стримана тільки аналогічними заходами, тому для серійного виробництва перших ракет Р-1 і Р-2 головного конструктора Корольова був потрібний великий завод. Спеціальна державна комісія розглянула відповідні варіанти на Уралі і в Україні. Дніпропетровський автомобільний завод було перепрофільовано в серійний ракетний завод №586. Кожен закритий військовий завод Радянського Союзу мав свою легенду. Основною складовою легенди був випуск ширпотребу. Таким ширпотребом для ДАЗ стало виробництво абсолютно мирної продукції - колісних тракторів загального призначення, випуск яких на момент необхідності «прикриття» вже був повністю налагодженим на Мінському тракторному заводі.

Перший космічний апарат розробки ОКБ-586, майбутнього КБ «Південне», що заклав основи подальшого розвитку тематики

Перший космічний апарат розробки ОКБ-586, майбутнього КБ «Південне», що заклав основи подальшого розвитку тематики

Першим головним конструктором заводу призначили Василя Будника. Після створення у Дніпропетровську Особливого конструкторського бюро №586 (нині КБ «Південне») його очолив Михайло Янгель.
Ракета Р-12, створена на Дніпропетровському автомобільному заводі, стала наймасовішою балістичною ракетою. Потім почалося виробництво ракети Р-14, яка стала найпотужнішою одноступінчатою ракетою. На ДАЗі також були створені ракета Р-36, легендарний ракетний комплекс SS-18, або «Сатана» і ракетний комплекс SS-24 («Скальпель»), які не мають аналогів у світі.
Згодом грізна «сатана» стала мирним носієм «Дніпро», а на базі бойових ракет були створені космічні носії «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон-2», «Циклон-3». Сімейство «Циклонів» вивело на навколоземну орбіту понад 1500 космічних апаратів, 400 з них - власного виробництва.
В 1961 року завод очолює Олександр Макаров. У 1966 році підприємство перетворюється на Південний машинобудівний завод.
Під керівництвом Макарова завод перетворився на потужний виробничий комплекс, що забезпечував виготовлення основних систем і агрегатів міжконтинентальних і космічних ракет.
1995 - це рік приєднання України до елітного «космічного клубу». 31 серпня на навколоземну орбіту запущено перший український штучний нaукoвo-дoслідницький супутник «Січ-1». Цей супутник був розроблений в Дніпрі на КБ «Південне» і виготовлено на ПМЗ.

Р-36М "Сатана" у шахті

Р-36М "Сатана" у шахті

В рамках міжнародних космічних проектів ракети-носії серії «Зеніт» від «Південмаша» використовувалися в програмах «Морський старт» і «Наземний старт» для досліджень та використання космосу в мирних цілях. У програмі «Таурус-II» виробництво першого ступеня ракети-носія «Таурус-II» проходило на ПМЗ.
13 лютого 2012 з космодрому «Куру» (Французька Гвіана) був проведений перший запуск ракети-носія «Вега». Важливою складовою частиною європейської ракети-носія є четвертий рідинний ракетний двигун (РРД) РД-843 виробництва «Південмаш».
Зараз КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля і Державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» давно вже не «фабрика страху»: тепер крім мирних ракетоносіїв, космічних апаратів тут випускають й тролейбуси, вітроагрегати, трактори та іншу продукцію.

Людмила ШАМРАЙ

Метки: Александр Никилев
Loading...
Loading...