Яворницький і Поль — розвінчуємо міфи

Сьомого липня, в день пам'яті Олександра Поля, в домі-музеї Дмитра Яворницького відбулася лекція-дискурс про біографії двох видатних людей, оповитих чималою кількістю міфів.
Директорка музею Яна Тимошенко разом із доктором історичних наук Ігорем Кочергіним розповіли про Поля та Яворницького як про особливо обдарованих людей, які дали великий поштовх у розвитку української культури та промисловості нашого рідного краю, детально розповіли про цікаві факти з біографії та про їх прямий зв'язок.

кочергин

 

Особа, оповита міфами

Полезнавець Ігор Кочергін у своєму виступі наголосив, що "всі видатні особистості оповиті певними міфами", не винятком є громадський і суспільний діяч часів Катеринославщини Олександр Поль. Досліджуючи біографію цього діяча, історик не раз піддавав сумнівам деякі факти, тому своїми знахідками поділився з постійними відвідувачами дому-музею.
Деякі дослідники стверджують, що О.Поль онук самого Полуботка (перший міф, до речі, створив Д.Яворницький), проте Ігор Кочергін з легкістю спрощує цей факт - вікова різниця між цими особами складає майже 100 років, Поль всього лиш належав роду Полуботків. Багато варіацій існує щодо того, де міг навчатися український дослідник, проте маємо факт того, що у 1830-40-х рр. "людям з талантом на Катеринославщині робити було нічого", адже не було освітніх закладів для заможних дворян. Тому полезнавець стверджує, що О.Поль навчався в Полтаві, а вищу освіту здобув в Естонії.
За дворянином-лібералом закріпився статус "першовідкривач криворізьких руд". Насправді ж, Поль не відкривав їх, а лише започаткував промислові розробки руд. До того ж, він не перший, хто отримав почесне громадянство, він не вкладав гроші у суспільні проекти, а тільки допомагав "своїм", не любив селян, а часто вирішував їхню долю в плані "пити чи не пити", деякі речі взагалі обмежував своїм підопічним. Таких міфів історик має вдосталь, тому запрошує на лекції, присвячені саме особі О.Поля.

Якi були стосунки Поля та Яворницького?

"Особливо обдарований студент" Дмитро Яворницький у 20 років зазнає гіркої поразки у своїх дослідженнях, адже в Україні його перестають приймати, називають українофілом та політично неблагонадійним, осуджують за обрану тему захисту в університеті, адже ніхто не вірив у належність українського роду до козацького. Тому археолог, який постійно знаходив і досліджував нові кургани на Батьківщині шукає порятунку в Санкт-Петербурзі, де стає єдиним істориком козацтва, прекрасним оратором, та "істориком, який говорить про цікаві речі".
Він настільки зачарував людей темами своїх лекцій і статей, що стає модним підкреслювати своє козацьке походження. Після цього він знаходить підтримку дворян, які допомагають видавати книги, що було дорогим задоволенням.
- Продажність системи сприяла тому, що Яворницький змінив погляди імперії на козацтво. Саме після його праць воно почало популяризуватися - розповідає Яна Тимошенко.
У весь цей період Яворницький листується з Полем, що свідчить про їхнє близьке знайомство, хоча не має точної дати першої зустрічі. Та знаємо точно, що зв'язок двох діячів був сильним: після смерті Олександра Поля, Яворницький пише цілу епітафію на пам'ять краєзнавця, описує, який внесок він зробив у розвиток культури і промисловості Катеринослава, називає його видатною людиною та головне - розповідає всім про величезну колекцію старожитностей, що налічувала близько 5тис. артефактів.
Олександр Поль незадовго до своєї смерті хотів продати свою колекцію і навіть знайшов покупців з Англії, але не встиг і залишив все своїм спадкоємцям. Артефакти перейшли у власність його дружини Анни, з якою знайомиться Дмитро Яворницький і рятує весь спадок, адже пропонує не продавати його, а створити музей.

Периферії з назвою музею

- Ідея створити музей напряму належала Яворницькому, хоч на мене за такі слова в соцмережах нападають науковці, які просто не знають про існування однієї статті, де Яворницький і пише про мету збудувати музей ім.О.Поля - зазначає директор музею. - Український дослідник так і робить: будує музей, заповнений не лише колекцією Поля, але й іншими експонатами, які приносили дворяни, зацікавлені в розвитку культури.
Цілих десять років дослідник збирав артефакти і вже 1910 року в музеї не вистачає місця для колекції, тому вирішує будувати ще один музей. Так він створив перший в Україні козацький музей з 12 відділами етнографії, чим перетворив його в справжню скарбницю. Для музею він самотужки зібрав колекцію кам'яних баб, мамаїв, найбільшу колекцію петриківських розмальовок.
З перебудовою влади, з установленням нових порядків, задовго після смерті Яворницього, за радянських часів колекцію починають передавати в інші музеї для виставок, в результаті чого вона стає майже повністю втраченою. Тоді історики знаходять підстави перейменувати музей на ім'я Яворницького.

Без Яворницького і Поля наша історія була б іншою

"Без досліджень Яворницького була б зовсім інакша історія нашого регіону, завдяки йому ми знаємо, що наша територія було рясно заселена саме козацтвом, яке і вивчав Яворницький. Тобто він повернув його з небуття, ним заселив цей край і ми тепер розуміємо, що ніяка не пустеля це була, не дике поле", - стверджує Ігор Кочергін.
Натомість, великий внесок О. Поля в тому, що він своєю діяльністю буквально перетворив наш край з аграрного на промисловий. Саме завдяки його діяльності у нас відкривають перший вищий навчальний заклад – Гірниче училище. Два дослідники показали, що "російська влада тут лише тимчасове явище, яке керує окупованими територіями". Своє призначення Яворницький і Поль виконали наповну: показали значимість нашої культури, почали її відродження і збереження і дали великий поштовх у подальшому розвитку нашого краю.
Катерина Зіньківська

Метки: день памяти, дом -музей Дмитра Яворницького, Олександр Поль