Право писання

22 травня Кабінет міністрів ухвалив новий український правопис, який протягом 4 років розробляла Українська національна комісія з питань правопису.

Відповідна постанова, яка з’явилася на сайті уряду, була ухвалена з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання орфографічних норм.

Документ пропонує чимало змін, одні з яких – варіативні, а інші – остаточні.

Але виявляється, що новий правопис не зовсім й новий. Просто правописна комісія повернула низку особливостей правопису 1928 року.
Які зміни з’являться у правописі та як же тепер правильно писати? Наведемо декілька прикладів.

За новим правописом можна буде вживати “и” на початку слова: “індик” та “индик”, “ірод” та “ирод”, “икати” та “икавка”. Затверджено правило утворення фемінітивів, з’явилися слова “авторка”, “дизайнерка”, “директорка”, “редакторка”. Слово “священик” тепер слід писати з двома літерами “н” – “священник”. Слово “проект” змінилося на “проєкт”. Слово “хостел” пропонують вживати як “гостел”.

Також пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова з першими іноземними частками тепер слід писати разом - “попмузика”, “вебсторінка”, “пресконференція”, “експрезидент”. Тепер в українській мові буде менше дефісів – невідмінюваний числівник “пів” слід писати окремо: “пів Києва”, “пів яблука”, “пів години”. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”.

Також по-різному тепер можна передавати буквосполучення “au”: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.
Оновлені також великі літери: релігійні поняття пишемо тепер завжди з великої літери – “Бог”, “Трійця”, а посади держслужбовців, навпаки, з маленької – “президент”.

Дехто з користувачів мови обурений, дехто наляканий такими змінами, але певний відсоток громадян заспокоюють себе тим, що мова все ж таки повинна розвиватись.

Особливо переймаються цією темою учні. Випускників цього року нововведення не торкнеться, а ось майбутні абітурієнти хвилюються, що не встигнуть перевчити правила до наступного ЗНО. Схвильовані також викладачі української мови, яким треба у найкоротший термін ознайомитись зі змінами у правописі та навчити новій грамоті учнівський склад.

На тему плюсів та мінусів прийняття нового українського правопису ми поспілкувались із фахівцем з української мови, викладачем-волонтером безкоштовних курсів з вивчення української мови у Дніпрі Лесею Скорик.

МОВА 1

- Лесю, наскільки, на Вашу думку, зараз суспільству необхідні вищезазначені мовні зміни?

- Моя думка як людини, яка працює з мовою, така: закон про державну мову був на часі, а ось із правописом можна було б трохи і почекати. Як на мене, не було такої гострої необхідності його ухвалювати саме зараз. Це питання могло б і почекати ще два-три роки. Хоча професійним мовознавцям, можливо, видніше те, що давно не переглядалися мовні норми.

- Що Ви вважаєте плюсом, а що мінусом в цих змінах?

-Зміни аргументували тим, що в кожній державі періодично переглядаються мовні норми та адаптуються до тих змін, які в мові країни відбуваються. Це звісно плюс, що мова розвивається. Але в нас виходить, що ці зміни не адаптуються до того, що відбувається, а ми повертаємось до тієї мови, яка була в нас до русифікації. Бо повернулися норми правопису 1928 року, які давно не вживалися.Так воно вже було колись, так люди писали і говорили, але для нас це незнайоме і незвичне. Ми так не говоримо вже майже сто років. Ці норми фактично збереглися тільки десь в українських діаспорах.Те, що український правопис русифікувався в 1933 році - це абсолютна правда, і всі наступні правописи максимально зближували українську і російську мови. У 1933 році, наприклад, заборонили і вилучили з правопису букву “ґ”, яку повернули потім у1994 році. А тепер збільшили вживання слів з літерою “ґ”, що ускладнить мову, бо прийдеться вчити більше винятків. А те, що прибрали дефіс у словах з іноземними частками (прессекретар, вебсторінка та інші) навпаки все спрощує. Чим менше винятків у правописі, тим легше. Тепер такі слова ми пишемо разом і нічого не мудруємо.

Але думки вчених розділилися: хтось вважає добрим знаком, що норми повертаються до питомої української лексики, а хтось каже, що все рівно це зробили наполовину. Бо там насправді зміни були більш кардинальніші, і варто було все зразу впроваджувати, а не приймати половинчасті рішення. Так чи інакше, ми стоїмо перед тим фактом, що правопис змінили, і тепер треба переучуватися і дітям, і фахівцям з української мови, особливо педагогам, та всім іншим громадянам.

- Що тепер робити ЗНО-шникам, чи великий об’єм правил їм прийдеться переучувати заново?

- Бідним ЗНО-шникам більше нічого не залишається, як вивчити ті мовні зміни, які ухвалив уряд. Ті випускники, які готуються до вступу, все одно будуть переучувати правила, бо вони їх забувають. Єдине, в чому треба розібратися, з якого року ці правила для ЗНО стають дійсні. Бо є період впровадження.У ЗНО-шників є програма, яка затверджується мінімум за рік до самого іспиту. І цю програму у грудні минулого року вже змінили, і вона затверджена. Випускникам 2020 року і викладачам треба буде звернутися в український центр оцінування якості освіти, або в Міністерство освіти, де повинні надати чітку відповідь, з якого року ці правила для ЗНО дійсні.

- Чи будуть на ваших курсах у Дніпрі вивчати нові правила вже зараз?

- Так, обов’язково будемо вивчати. Треба спочатку самій все вивчити, бо я опинилася в тій самій ситуації, що і мої учні. Викладачам, як шкільним, так і позашкільним, доведеться переучувати правила. У зв’язку з нововведеннями багатьом громадянам тепер треба буде сідати за парти. Там немалий шматок роботи. В цьому учбовому році наші курси завершились. Зараз у нас перерва на канікули. Можливо, в новому сезоні змінимо формат наших занять. Восени будемо вивчати українську мову по-новому.

Юлія КЛИМЕНКО

Метки: правопис, українська мова